Яаков Габер
| Яаков Габер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Країна | Польща, Росія |
| Місце проживання | Каліш; Любавичі; Ростов-на-Дону |
| Рід діяльності | купець |
| Сім'я | |
| Батько | р. Шмуель |
| Мати | Зісл |
| Дружина | Шейна-Сара |
| Діти | Єгуда-Лейбіш, Шломо-Давид, Нехе та інші |
Рав Яаков-Товія га-Леві Габер був одним із хасидів Ребе Рашаба.
Народився в родині р. Шмуеля і пані Зісл. Був відомий як щедра і шляхетна людина, видатний знавець Тори, один із шанованих купців міста Каліш і один із визначних александерських хасидів у Польщі.
Його наближення до Ребе Рашаба
З початком Першої світової війни — у місяці менахем-ав 5674 року (липень–серпень 1914) — утік із дружиною, пані Шейною-Сарою, і дітьми до Росії. З наближенням Рош га-Шана 5675 року (21 вересня 1914) йому стало ясно, що цього разу він не зможе поїхати на свята до свого Ребе, як кожного року, тому він вирішив бодай сховатися в тіні іншого адмора. Він почав з'ясовувати, де є хасидський Ребе, і за порадою знайомих поїхав до містечка Любавичі, щоб сховатися в тіні Ребе Рашаба.
Зустріч із хасидизмом Хабад надихнула його, і невдовзі він усіма фібрами душі прив'язався до Ребе Рашаба і вирішив тимчасово оселитися з родиною в Любавичах. І як обличчя відбивається у воді — Ребе Рашаб дуже наблизив його, настільки, що подбав про особливих меламедів для двох його синів, Єгуди-Лейбіша і Шломо-Давида.
Разом з Ісраелем-Дов-Бером, небожем Ребе (сином його брата рабі Менахема-Мендла), сини вивчали відкриту частину Тори у відомого хасида рава Моше Розенблюма, а хасидут вивчали у знаменитого машпіа рава Шломо-Залмана Гавліна.
Особлива сімейна близькість до Рашаба
Родина Габер настільки зблизилася з Ребе Рашабом, що влітку 5675 року (1914/1915), коли родина Ребе поїхала на відпочинок до міста Орші, туди ж поїхала і родина Габер, і вони жили поруч із квартирою, у якій зупинився Ребе. Під час відпочинку члени родини удостоїлися особливої близькості; серед іншого Ребе Рашаб проекзаменував Лейбіша з його навчання. Його донька, пані Нехе, була ровесницею доньок Ребе Раяца, і вони навіть стали щирими подругами. А коли німці наблизилися до Любавичів і Ребе Рашаб переїхав жити до Ростова-на-Дону, рав Яаков Габер також оселився в Ростові-на-Дону.
У місяці адар 5680 року (лютий–березень 1920) Ребе Рашаб захворів, і його тяжкий стан спонукав хасидів старанно підносити молитви. Міньян із визначних хасидів збирався щовечора в домі рава Яакова-Товії Габера, і вони читали Тегілім усю ніч. 2 нісана 5680 року (21 березня 1920) сонце згасло опівдні — Ребе Рашаб пішов зі світу, і біль хасидів був нестерпним. Після відходу з життя рав Яаков-Товія узами любові зв'язав себе з Ребе Раяцем, з яким товаришував відтоді, як приїхав до Любавичів, і удостоївся великої близькості.
У дні хвороби Ребе Рашаба тамім рав Моше-Дов-Бер Рівкін служив йому з надзвичайною самовідданістю. Така його поведінка припала до душі раву Яакову-Товії Габеру, який, як уже сказано, був своїм у домі і бачив усе зблизька. Тому він узяв його в зяті, видавши за нього свою доньку, пані Нехе.
19 тамуза 5681 року (25 липня 1921) рав Яаков-Товія Габер покинув Ростов-на-Дону і повернувся до Польщі, де наблизив до хасидизму Хабад свого молодшого брата, рава Хаїма-Еліезера. У наступні роки рав Хаїм-Еліезер відправив свого сина, рава Ісраеля-Цві Габера, навчатися в єшиву «Томхей Тмімім» у Лодзі, а коли вони переселилися до Країни, юнак навчався в «Торат емет» в Єрусалимі і в «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві, де ввібрав хасидську атмосферу і виріс хасидом і справжнім мекушаром. Усе життя він багато робив, щоб принести вдоволення Ребе, у численній діяльності з поширення джерел, зокрема в шліхуті протягом десяти років у комуністичній Румунії.(- його сини — Аврагам-Алтер га-Леві Габер із Нахалат-Гар-Хабаду і Шмуель га-Леві Габер із Краун-Гайтс, пані Гендель із Цфата і Твердович із Кфар-Хабаду)
Зовнішні посилання
Код особи: № 5162305700