Перейти до вмісту

Срібло (гроші)

Матеріал з Хабадпедії

Гроші, які іноді називають також мамон, дамім або маот, — засіб платежу, основним втіленням якого протягом історії були монети й банкноти, і вони слугують засобом обміну для придбання та оплати товарів, трудових послуг тощо.

Згідно з галахою, майже в усіх законах Тори «рівноцінне грошам — як гроші», і будь-яку плату, яку людина зобов'язана сплатити, вона може сплатити її еквівалентом у вигляді предмета з такою самою грошовою вартістю.

З грошима пов'язано багато заповідей, і серед них: цдака, «маасер ксафім», підйон га-бен і кідушин, а також заповіді, пов'язані з чесним веденням справ.

У вченні хасидизму

У ученні хасидуту пояснюється, що центральне місце, яке гроші посідають у повсякденному житті людини, зумовлене високими духовними іскрами, прихованими в них, коли правильне використання грошей очищає й вибирає ці іскри та підносить їх до святості, і так багато листів в «Ігерет га-кодеш» у книзі «Танія» присвячено поясненню переваги використання грошей для цдаки.

Не лише заняття грошима не відкидається, але більше того, є заповідь давати неєвреєві в борг під відсотки, оскільки, доки це не шкодить іншому євреєві, єврей повинен використовувати будь-який можливий шлях, щоб накопичити якомога більше грошей, поводитися з ними як належить і тим самим піднести до святості якомога більше іскор святості[1].

Подібним чином у хасидуті пояснюються[2] і дії Йосефа, який зібрав гроші всього світу в роки голоду, бо цим він допоміг синам Ізраїлю вибрати безліч іскор замість того, щоб їм довелося сходити ноги й збирати їх з місць, куди вони розсіялися: завдяки збиранню грошей — зібралася більшість іскор, і сини Ізраїлю вивели й визволили їх під час Виходу з Єгипту, і в цьому причина того, що повеління «спустошити» Єгипет і спорожнити його через «позичання» срібла й золота — повторюється в Торі знову і знову[3][4].

Цим хасидут пояснює причину того, що праотець Яаков повернувся на інший берег річки біля переправи Ябок і наразив себе на небезпеку, щоб урятувати маленькі глечики, що залишилися на іншому березі річки, оскільки праведникам дороге їхнє майно через іскри, приховані в майні[5].

Це також причина поведінки рабі Єгуди га-Насі, який шанував багатих, оскільки сам факт, що Святий, благословенний Він, довірив у їхні руки таке велике майно й вплив, — знак того, що вони посланці, гідні цього.

Як виняток Ребе висловився на приватному єхідуті щодо нігуну «Анім змірот», що, попри вищу духовну насолоду, якої удостоївся єврей, який віддав усі свої гроші, щоб урятувати іншого єврея, якби ця історія сталася після того, як було розкрито вчення хасидуту, немає сумніву, що він обрав би як нагороду за це матеріальне багатство, оскільки безліч можливостей, укладених у грошах, перевершує будь-яку нагороду у вигляді духовної насолоди[6].

Іншого разу, коли Ребе відвідав кемп «Ган Ісраель» і побачив у кіоску кемпу табличку з написом «Гроші — джерело всякого зла — залиш їх тут», Ребе відкинув зміст таблички й висловився, що гроші — не джерело всякого зла, а все залежить від того, що з ними роблять[7].

Духовні гроші

Слово «кесеф» — також від значення томління й туги, як написано: «Бо томлячись, затомився ти за домом батька твого», «Томиться і знемагає душа моя», і в служінні Всевишньому значення кесефу — прагнення, яке має душа до Б-жественності.

У хасидуті пояснюється, що як є «кін'ян кесеф» у людини внизу, так і Святий, благословенний Він, набуває Ізраїль («п'ять набуттів набув Святий, благословенний Він, у Своєму світі») за допомогою грошей, які Він дає їм, а гроші — це прагнення, яке Святий, благословенний Він, закарбовує в душах Ізраїлю, щоб прилепитися до Б-жественності[8].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Лікутей сіхот», частина 12, тижнева глава «Беар».
  2. ^ «Ор Тора» рава Магіда з Межиріча, сторінка 202.
  3. ^ Усього сини Ізраїлю вибрали під час Виходу з Єгипту 202 іскри з 288 загальних іскор, що впали під час розбиття посудин, як натякається у вірші «І також ерев рав піднявся з ними», у гематрії 202 (сімдесят відсотків).
  4. ^ «Лікутей сіхот», частина 21, сіха на тижневу главу «Шмот».
  5. ^ «Лікутей сіхот», частина 3, тижнева глава «Ваїгаш».
  6. ^ https://www.chabad.org/library/article_cdo/aid/5786562/jewish/Money-Kesef.htm «Аншей га-міла».
  7. ^ Націоналізація чи свобода.
  8. ^ «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, стаття «Кін'ян».

Повідомити про помилку на цій сторінці