Рехавам Зеєві
| Рехавам Зеєві | |
|---|---|
Генерал-майор ЦАХАЛу, депутат Кнесету і міністр в урядах Ізраїлю | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | רחבעם זאבי[В] |
| Дата народження | 8 тамуза 5686 (20 червня 1926) |
| Місце народження | Єрусалим |
| Дата смерті | 30 тішрея 5762 (17 жовтня 2001) |
| Країна | Підмандатна Палестина, Ізраїль[В] |
| Рід діяльності | політик, військовослужбовець, офіцер, історик[В] |
| Посада | генерал-майор ЦАХАЛ, командувач Центральної військової округи, директор Музею Ерец-Ісраель у Тель-Авіві, голова партії «Моледет», депутат Кнесету, міністр туризму Ізраїлю та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Шломо Зеєві (Волкович) |
| Нагороди | |
| Планка «За участь у війні за незалежність»[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рехавам-Амікам Зеєві (прізвисько Ганді, 8 тамуза 5686 (20 червня 1926) – 30 тішрея 5762 (17 жовтня 2001)) — генерал-майор ЦАХАЛу, депутат Кнесету і міністр в урядах Ізраїлю. Один із лідерів борців за цілісність Країни.
Біографія

Народився в Єрусалимі в родині Шломо Зеєві (Волковича), який у юності був хасидом Гура.
У юності вступив до підпільної організації «Гагана» і служив у Пальмаху. Після створення держави перейшов до ЦАХАЛу, де служив до Війни Судного дня. Його найвищою посадою була посада командувача Центрального округу.
Під час служби в ЦАХАЛі Зеєві надрукував книгу «Танія» на базі Центрального округу, причому на обкладинці була емблема округу.
Після закінчення служби Зеєві займався дослідженням історії Землі Ізраїлю і навіть був директором Музею Ерец-Ісраель у Тель-Авіві.
Його діяльність задля «Шлемут га-арец»
У 5748 році (1987/1988) балотувався до Кнесету на чолі партії «Моледет», що виступала за збереження цілісності Землі Ізраїлю і вигнання арабів Землі Ізраїлю до сусідніх арабських країн.
Партія отримала два мандати, але не ввійшла до уряду і залишилася в опозиції.
У 5751 році (1990/1991), услід за «Брудним трюком», Зеєві ввійшов до уряду і отримав міністерську посаду, але вийшов з нього через рік унаслідок «Мадридської конференції».
У період уряду Іцхака Рабіна був серед найрішучіших противників мирних угод і був серед лише трьох депутатів Кнесету, які проголосували проти мирного договору з Йорданією.
Під час боротьби проти угоди Осло організовував демонстрації по всій країні на знак протесту проти угод.
Партія Зеєві не приєдналася також до урядів Шимона Переса і Біньяміна Нетаньягу і навіть виступила проти «угоди Вай», укладеної Нетаньягу.
На виборах до Кнесету, що відбулися в 5759 році (1998/1999), Зеєві балотувався в рамках партії «Іхуд леумі», яка включала його партію «Моледет», а також партії «Херут» і «Ткума». У 5760 році (1999/2000) до партії приєдналася також партія «Ісраель Бейтейну».
Партія «Іхуд леумі» була в опозиції під час уряду Егуда Барака і виступала проти переговорів, які він вів про поділ Землі Ізраїлю.
Після того як Аріеля Шарона було обрано главою уряду, Зеєві був призначений міністром туризму в його уряді, але вийшов з нього 29 тішрея 5762 року (16 жовтня 2001), за день до свого вбивства, унаслідок рішення Шарона вивести ЦАХАЛ з арабських кварталів, що прилягають до єврейського поселення в Хевроні, з яких кілька разів стріляли по будинках євреїв у Хевроні.
Його вбивство
30 тішрея 5762 року (17 жовтня 2001), перебуваючи в готелі «Хаятт» в Єрусалимі, Зеєві був застрелений трьома терористами з терористичної організації «Народний фронт».
Того дня Зеєві планував відвідати Кфар-Хабад з нагоди дня йорцайту рава Шалома-Дов-Бера Вольфа.

Зв'язки з Ребе
Зеєві листувався з Ребе через рава Шломо Майданчика. У 5730 році (1969/1970), коли він був командувачем Центрального округу, Ребе надіслав йому особливого листа, у якому торкається його поглядів щодо цілісності Країни, а також мівцо «Тфілін» у ЦАХАЛі[1]. Ребе писав Зеєві й інші листи також у наступні роки[2].
14 хешвана 5750 року (12 листопада 1989) Зеєві прийшов до Ребе під час роздавання купюр на цдаку.
Зеєві мав звичку часто згадувати погляди Ребе під час своїх виступів у Кнесеті і навіть кілька разів називав себе хасидом Хабаду.
У низці випадків Зеєві допомагав в урядових міністерствах діяльності Хабаду. Серед найпомітніших справ, у яких він допоміг, можна назвати виїзні візи від армії для «Квуци» 5755.
Геула і Мошіах
У 5753 році (1992/1993) підписав разом з іншими депутатами Кнесету петицію, що закликає Ребе Мелех га-Мошіаха прибути до Землі Ізраїлю і визволити народ Ізраїлю[3].
Також після 3 тамуза продовжував вірити в Ребе як Мелех га-Мошіаха і навіть брав участь і виступав на з'їздах «Геула і Мошіах», що проводив у 5755 році (1994/1995) рав Зімроні Цик, і на інших з'їздах, що проводилися ним згодом. Крім того, багато писав для тижневика «Бейт Мошіах».
Зовнішні посилання
- Промова депутата Кнесету Ганді на з'їзді 18 елула 5759 (30 серпня 1999), організованому «Організацією за справжнє і повне Визволення».
- Десять років від дня вбивства Ганді: «Я хасид Ребе» ● відео —

- У товаристві «Ганді» ● спеціальний проєкт — на сайті
30 тішрея 5768 (12 жовтня 2007) - Лев, що боровся за Землю Ізраїлю; Ребе: «Він приніс мені особливе вдоволення» — на сайті
30 тішрея 5782 (6 жовтня 2021) - Шай Гефен, «Якщо буде здійснено передислокацію в Хевроні, там буде страшна різанина», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 108, с. 40 і далі
- Шай Гефен, «Мої політичні погляди визначаються виключно словами Ребе», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 190, с. 54 і далі
- Шай Гефен, «Я однозначно маю намір доносити слова і погляди Ребе на засіданнях уряду», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 317, с. 50 і далі
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш», т. 26, с. 457
- ^ Один із них надруковано в «Ігрот кодеш», т. 28, с. 9.
- ^ Фотографія газетного повідомлення про підписи депутатів Кнесету.
Код особи: № 7962384000