Перейти до вмісту

Моше Трещанський

Матеріал з Хабадпедії
Моше Трещанський
Рабин міста Кременчук в Україні в роки (5666 — 5702) вів галахічне листування з великими людьми свого покоління
Основна інформація
Дата народження28 нісана 5618 (12 квітня 1858)
Дата смерті22 тевета 5702 (11 січня 1942)
Місце похованняСаратов
Місце проживанняКременчук, Тульчин, Саратов
Рід діяльностірабин
Посадарабин Кременчука
УчителіІсраель-Яаков Яавец, Моше-Нахум Єрушалимський, Нацив з Воложина, Йоханан Тверський з Рахмастрівки, Мордехай-Дов Тверський (Горностайпіль)
Сім'я
БатькоШауль Трещанський
МатиХана-Гітл
ДружинаСара-Рейзл
ДітиШломо Таршанський та інші
Родовід

Рав Моше Трещанський (28 нісана 5618 (12 квітня 1858) — 22 тевета 5702 (11 січня 1942)) був рабином міста Кременчук в Україні в роки (5666 — 5702), вів галахічне листування з великими людьми свого покоління, з наближених адмора рабі Йоханана з Ротмістрівки[1].

Біографія

Народився в Кременчуці в 5618 році (1857/1858) у рава Шауля Трещанського, сина р. Лейба, сина р. Зеліга, сина р. Вольфа (який народився в 5598 році (1837/1838)) із Сде-Лавана, який був прямим нащадком святого рава рабі Меїра Маргаліота, учня Бешта, і рабі Хаїма га-Когена Рапопорта зі Львова[2], і в матері, ребецн Хани-Гітл, доньки рава Мешулама-Зусі-Агарона Яавеца з Кременчука.

Початок шляху

З дитинства виховувався у свого дядька, гаона рава Ісраеля-Яакова Яавеца, рабина міста Кременчук [3], і вже змолоду вирізнявся своїм талантом і численними знаннями, у 5640 році (1879/1880), будучи юнаком лише двадцяти одного року, листувався з Нацивом із Воложина[4], і у відповіді Нацива йому на початку відповіді він пише: Питання мудреця — половина відповіді.

Ще до його одруження йому було зроблено почесну рабинську пропозицію в Лубнах (Лубни), однак через утручання адмора рабі Мордехая-Дова Тверського (Горностайпіль) та його наполягання перед його дядьком равом Ісраелем-Яаковом Яавецом, головою рабинського суду Кременчука[5], зрештою було призначено рава Меїра-Алтера Шапіро, зятя (чоловіка сестри) адмора з Горностайполя[6][7].

Сміха на рабинство

Рав Трещанський отримав сміху на рабинство в молодості від великих людей покоління: гаона рава Моше-Нахума Єрушалимського з Кам'янки, Нацива із Воложина, адмора рабі Йоханана Тверського з Ротмістрівки та адмора рабі Мордехая-Дова Тверського (Горностайпіль)[8].

15 ава 5650 року (1 серпня 1890) вступив у союз шлюбу з ребецн Сарою-Рейзл, донькою святого рава рабі Шломо з Тульчина, сина святого рава рабі Дов-Бера з Тульчина, сина адмора рабі Шломо з Карліна[9].

Після їхнього весілля рав Трещанський і його дружина жили в Тульчині короткий час, і вже впродовж того самого року вони переїхали жити до міста Кременчук, і він вступив у громадське служіння, щоб допомагати своєму великому дядькові раву Ісраелю-Яакову Яавецу, рабинові міста[10], у ті дні в Кременчуці сталася жахлива подія, коли молода жінка з мешканок міста залишилася агуною, і рав Трещанський написав великий кунтрес гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, щоб звільнити її від її стану агуни[11].

У 5652 році (1891/1892) йому було запропоновано ще одну рабинську посаду, цього разу в містечку Гадяч, але й цю пропозицію було знято з порядку денного через суперечку, що спалахнула з адмором рабі Шломо-Залманом Шнеєрсоном, автором «Маген авот», з Кописі, який вимагав права хазаки на рабинство в цьому місці для члена своєї родини, і в цьому випадку теж утрутився його дядько рав Ісраель-Яаков Яавец з Кременчука і звелів йому повернутися до Кременчука та відмовитися від вищезгаданої рабинської посади[12].

У 5664 році (1903/1904) раву Трещанському було запропоновано ще одну рабинську посаду в місті Бахмут, цю пропозицію він відхилив сам через велику віддаленість від місця його проживання і через характер міста Бахмут, яке цілком відрізнялося від міста Кременчук, що вважалося містом Тори і навіть удостоїлося через це титулу: «Єрусалим України»[13].

Увінчання вінцем рабинства

Через багаторічне прагнення його дядька рава Ісраеля-Яакова Яавеца піднятися до Святої Землі[14], щоб прожити там решту своїх днів і років у душевному спокої та у вивченні Тори[15], він передав право хазаки на рабинство своєму племінникові раву Моше Трещанському в присутності почесних людей міста, передача права хазаки на рабинство супроводжувалася нелегкою боротьбою[16], і лише після втручання великих людей покоління, таких як: рабі Хаїм Берлін, син Нацива із Воложина, рабі Єхіель-Міхл Епштейн, автор «Арух га-шулхан», гаон рав Моше-Нахум Єрушалимський та інші рабини[17], право хазаки на рабинство було передано раву Моше без заперечень, і він служив на своїй посаді рабина міста Кременчук майже сорок років.

Період його рабинства

Протягом періоду свого рабинства як рабин міста рав Трещанський багато листувався з великими людьми свого покоління, такими як: рабі Іцхак-Ельханан Спектор з Ковно[18], гаон рабі Моше-Нахум Єрушалимський з Кам'янки[19], рабі Єхіель-Міхл Епштейн, автор «Арух га-шулхан», рабі Хаїм Берлін, адмор рабі Гершон-Ханох-Еніх з Радзиня, автор «Сідрей тагара»[20], адмор рабі Мордехай-Дов з Горностайполя, адмор рабі Йоханан з Ротмістрівки та інші.

Однією з видатних рис рава Трещанського був зразковий порядок, згідно з яким він діяв, і, за свідченням його сина рава Шломо Таршанського[21], він вів якнайвпорядкованіше життя і знаходив час для всіх своїх численних занять: відповідати на складні галахічні питання, а також вивчати Тору і висувати нові тлумачення в хасидуті, у мідрашах та в інших галузях Тори[22], усе це було можливо до початку більшовицької революції в Росії в 5677 році (1916/1917)[23].

З початком революції, попри переслідування з боку комуністичної влади, продовжував свою діяльність зі зміцнення юдаїзму серед мешканців свого міста і продовжував таємно відповідати тим, хто питав, з-поміж мешканців свого міста з питань галахи, у спогадах рава-хасида р. Меїра Гуркова він описує, що й хасиди Хабаду, які жили в місті, зверталися до нього зі своїми галахічними питаннями, і його ім'я прославилося хвалою і славою в усій окрузі міста Кременчук[24].

Рабинська конференція в Коростені

У 5687 році (1926/1927) у місті Коростень відбулося єдине зібрання рабинів після початку революції в Радянському Союзі, зібрання відбулося, попри те що рабини, які брали участь у зібранні, потерпали від погроз і переслідувань з боку комуністичної влади, яка різко протидіяла будь-якій релігійній діяльності хоч би якій[25].

Головою зібрання в Коростені був Ребе Раяц, і одним з його учасників був рав Трещанський[26], який виголосив під час зібрання проповідь на вірш «А спасіння — при множестві порадника» (Мішлей 11, 14), що спасіння залежить від того, щоб більшість була у вигляді «порадника» (в однині), щоб була однодумність між рабинами зібрання[27].

Спроби вирватися з радянської юдолі плачу

Упродовж років у нього було кілька можливостей вирватися з юдолі плачу, але через вірність підходу рава Хаїма-Озера Гродзенського з Вільни, згідно з яким рабинам не можна залишати свої громади в цю тяжку годину, він залишився жити у своєму місті й керувати ним в усіх справах юдаїзму, через кілька років, коли переслідування посилилися, рав Хаїм-Озер Гродзенський клопотався в рава Аврагама-Іцхака га-Когена Кука, щоб той здобув для рава Трещанського та його дружини дозвіл на алію до Землі Ізраїлю, але після того як бажаний дозвіл було отримано, його шлях було перепинено, і він залишився в російській юдолі плачу[28].

Війна і кінець рабинської династії

Наприкінці 5701 року (1940/1941) німці вторглися в місто Кременчук, і рав Трещанський та його родина втекли, рятуючи своє життя, у віддалене місце в Радянському Союзі, далеко від жаху війни, до міста Саратов у Росії, під час своєї втечі рав Моше був змушений залишити позаду багато творів, які він написав, і, за винятком окремих аркушів з новими тлумаченнями, записів і різних фрагментів з того, що йому вдалося взяти з собою, усе залишилося позаду[29].

Після прибуття до Саратова сили рава Трещанського дуже ослабли через труднощі дороги, і він помер у віці вісімдесяти трьох років[30] 22 тевета 5702 року (11 січня 1942), і місце його спочинку в місті Саратов[23].

Цим завершився період у вісімдесят сім років рабинської династії в місті Кременчук (5615 — 5702), яку рав Трещанський успадкував від свого дядька рава Ісраеля-Яакова Яавеца, а до нього від свого діда рава Мешулама-Зусі-Агарона Яавеца.

Його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь

За свідченням його онука, рава-хасида р. Хаїма-Озера Маріновського з Кфар-Хабаду, рав Моше Трещанський був дуже близький до хасидизму Хабад, він молився за нусахом Арізаля і навіть дотримувався частини звичаїв Хабаду[31].

У передмові до книжки «Кунтрес у-маайан» описується, що, коли прибув святий лист з маамаром про Рош га-Шана хасидуту від Ребе Рашаба, у місті Кременчук була велика радість, що тривала близько трьох днів, протягом цих днів на одній з радісних подій рав Ісраель-Яаков Яавец і рав Моше Трещанський скинули свій верхній одяг і танцювали від радості й під час танців казали: «Слава Всевишньому, ХаБаД живе, і Всевишній, благословенний Він, хай дасть, щоб ХаГаТ зжив себе» (їдиш)[32].

Одному, хто запитав Ребе, провідника нашого покоління, про цю поведінку рабинів Кременчука і дивувався їм, що вони описали поняття каббали та сфірот і сказали про них, що вони живі?? відповів Ребе на це, хвалячи рабинів Кременчука, що вони мали на увазі не самі каббалістичні сфірот, а різницю між хасидами Польщі (ХаГаТ) і хасидами Любавичів (ХаБаД), і висловився: І справді, рабини Кременчука не пророки, але сини пророків вони і влучили в істину[33].

В «Ігрот кодеш» Ребе Раяца є два листи, які Ребе надіслав раву Моше Трещанському, датовані 16 тамуза 5689 (24 липня 1929)[34].

У «Толдот Леві-Іцхак» описується листування між гаоном-каббалістом рабі Леві-Іцхаком Шнеєрсоном, рабином міста Катеринослав, і равом Моше Трещанським на тему гітін унаслідок зміни назви міста Катеринослав на Дніпропетровськ[35].

У трактаті «Сод емуним» про 13 принципів віри Рамбама, його єдиному творі, який рав Трещанський зумів видати за життя, він багато цитує вчення Алтер Ребе з книжки «Танія» та з «Лікутей Тора», і з цього видно, що він мав велику ерудицію у вченні хасидизму Хабад[36].

Його книги

  • «Сод емуним» про 13 принципів віри Рамбама (Єрусалим, 5665).
  • «Зіхрон Моше — Удім муцалім ме-еш» — нові тлумачення Тори рава Моше Трещанського на ТАНАХ, мідраші мудреців, з «Толдот Моше» — історією його життя, а також «Тфіла ле-Моше», видав його син рав Шломо Таршанський (Нью-Йорк, 5731).

Окрім цих його творів, рав Трещанський написав протягом життя близько двадцяти інших творів [37] в усіх галузях Тори, але майже всі вони втрачені, і шкода втраченого.

Родина

Додаткова література

«Аль авотейну ве-аль йіхусам» його онука рава-хасида р. Хаїма-Озера Маріновського (Кфар-Хабад, 5751) У передмові до книжки «Зіхрон Моше» його сина рава Шломо Таршанського (Нью-Йорк, 5731) «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл» сторінки 313 — 317

Примітки

  1. ^ «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл» сторінка 316.
  2. ^ З листа, який рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському з проханням, щоб той утрутився йому на допомогу в його призначенні рабином міста, він докладно викладає там своє високе походження з боку батька і з боку матері як один з аргументів на свою користь для цієї посади .
  3. ^ Передмова до книжки «Тшувот Магаріяш».
  4. ^ Шут «Мешив давар», розділи 43 і 44.
  5. ^ З листа від 8 іяра 5643 (15 травня 1883): «Його честь, мій друг, рав і т. д., рав рабі Ісраель-Яаков, хай світить його свіча, голова рабинського суду святої громади Кременчук — життя і благословення для збереження миру, його листа я отримав, і от я складу листа туди, щоб не змінювати моїх слів. І прошу мого друга написати чоловікові моєї сестри в Лубни, щоб не було жодної зміни, я ручаюся за нього, з моєї руки вимагай його...І напевно він повірить моїм словам, бо я не передумаю, борони Б-же, і слова свого не зміню...слова його друга, який благословляє його, Мордехая-Дова, сина мого пана, батька, учителя і наставника Рамаза, праведної пам'яті з книжки «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл» сторінка 324, міститься також у книжці «Аль авотейну ве-аль йіхусам».
  6. ^ З листа, який рав Ісраель-Яаков Яавец надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, у якому він описав перед ним перебіг подій у Лубнах і прохання адмора з Горностайполя, і він зазначає там у листі, що звелів своєму племінникові раву Трещанському повернутися до Кременчука, щоб утекти від суперечки.
  7. ^ «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл» сторінка 324 примітка 421 унизу сторінки.
  8. ^ В одному з листів, які рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському перед своїм призначенням рабином міста, він докладно перелічує всі свідоцтва про сміху на рабинство, які він отримав від вищезгаданих рабинів, ці свідоцтва про сміху збереглися в рава Трещанського під час його втечі від німців, а потім у його онука рава Хаїма-Озера Маріновського і були з часом опубліковані в книжці «Аль авотейну ве-аль йіхусам».
  9. ^ Із запрошення, надісланого равом Трещанським гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському.
  10. ^ З листа, який рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському і в якому він описує багаторічну допомогу своєму дядькові раву Ісраелю-Яакову Яавецу, якому було важко самотужки впоратися з усіма турботами міста.
  11. ^ З кунтресу про звільнення агуни, надісланого равом Трещанським гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, опис цього кунтресу наводиться в переліку творів у передмові до книжки «Зіхрон Моше».
  12. ^ З листа, який рав Ісраель-Яаков Яавец надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському.
  13. ^ З листа, який рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському в 5664 році (1903/1904) і поділився з ним зробленою йому пропозицією рабинської посади та своїми тяжкими ваганнями з цього приводу через характер міста, мешканці якого були далекі від дотримання Тори та заповідей, і через його фізичну віддаленість від Кременчука, міста його проживання.
  14. ^ Це прагнення знайшло вираз у багатьох листах, які рав Ісраель-Яаков Яавец надсилав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, і просив його багато разів допомогти йому в його спробах піднятися до Землі Ізраїлю, і навіть цікавився через нього тим, як він улаштується в Країні.
  15. ^ Як описано в передмові рава Ісраеля-Яакова Яавеца до його книжки «Тшувот Магаріяш».
  16. ^ У листі, який рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському в 5664 році (1903/1904), він описує право хазаки на рабинство, яке належить йому за галахою, і докладно викладає в листі заперечення з боку людей розбрату в його місті проти передачі рабинства через особисті інтереси.
  17. ^ «Аль авотейну ве-аль йіхусам» сторінка 45 і далі.
  18. ^ Оригінальний рукопис зберігся в родини Маріновських і був з часом опублікований у книжці «Зіхрон Моше» сторінка 164.
  19. ^ Його листи, написані його рукою, які збереглися в Інституті Шокена в Єрусалимі.
  20. ^ Наводиться в книжці «Сідрей тагара», а також у книжці «Зіхрон Моше» сторінка 169.
  21. ^ У його передмові до його книжки «Зіхрон Моше».
  22. ^ В одному з листів, які рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, він пише, що вже уклав багато творів і вони готові до друку, і коли час дозволить, він передасть їх на коректуру, але насправді, найімовірніше, справа затрималася, а після початку революції в Росії це стало вже неможливо.
  23. ^ 1 2 У передмові до книжки «Зіхрон Моше».
  24. ^ «Сефер га-зіхронот» р. Меїра Гуркова сторінка 22, наводиться також у передмові до респонсів «Магарі Томаркін».
  25. ^ Розділ про Коростенську конференцію в книжці «Толдот Хабад бе-Русія га-совьєтіт» сторінка 87 на сайті HebrewBooks
  26. ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-совьєтіт» у вищезгаданому розділі на сайті HebrewBooks
  27. ^ Опубліковано в листку «Крамім».
  28. ^ Лист, який рав Хаїм-Озер Гродзенський надіслав раву Аврагаму-Іцхаку Куку, наводиться в книжці «Ігрот р. Хаїм-Озер» том 2.
  29. ^ У передмові до книжки «Зіхрон Моше», і наводиться також у книжці «Аль авотейну ве-аль йіхусам».
  30. ^ У передмові до книжки «Зіхрон Моше» записано вісімдесят чотири роки, але через рік його народження в 5619, мабуть, сталася помилка.
  31. ^ «Аль авотейну ве-аль йіхусам» сторінка 89.
  32. ^ Передмова до «Кунтрес у-маайан» сторінка 25.
  33. ^ «Аль авотейну ве-аль йіхусам» сторінки 89-90.
  34. ^ «Ігрот кодеш» Адмора Магаріяца том 16 сторінка 524.
  35. ^ «Толдот Леві-Іцхак» том 1 сторінка 167, і в передмові до книжки «Зіхрон Моше».
  36. ^ «Сод емуним» сторінка 3 примітка 4 і в багатьох інших місцях.
  37. ^ Див. перелік утрачених творів наприкінці передмови в книжці «Зіхрон Моше».
  38. ^ «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе том 23 лист 929.
Моше Трещанський згадується ще в 7 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160495800

Повідомити про помилку на цій сторінці