Моше Трещанський
| Моше Трещанський | |
|---|---|
Рабин міста Кременчук в Україні в роки (5666 — 5702) вів галахічне листування з великими людьми свого покоління | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 нісана 5618 (12 квітня 1858) |
| Дата смерті | 22 тевета 5702 (11 січня 1942) |
| Місце поховання | Саратов |
| Місце проживання | Кременчук, Тульчин, Саратов |
| Рід діяльності | рабин |
| Посада | рабин Кременчука |
| Учителі | Ісраель-Яаков Яавец, Моше-Нахум Єрушалимський, Нацив з Воложина, Йоханан Тверський з Рахмастрівки, Мордехай-Дов Тверський (Горностайпіль) |
| Сім'я | |
| Батько | Шауль Трещанський |
| Мати | Хана-Гітл |
| Дружина | Сара-Рейзл |
| Діти | Шломо Таршанський та інші |
| Родовід | |
Рав Моше Трещанський (28 нісана 5618 (12 квітня 1858) — 22 тевета 5702 (11 січня 1942)) був рабином міста Кременчук в Україні в роки (5666 — 5702), вів галахічне листування з великими людьми свого покоління, з наближених адмора рабі Йоханана з Ротмістрівки[1].
Біографія
Народився в Кременчуці в 5618 році (1857/1858) у рава Шауля Трещанського, сина р. Лейба, сина р. Зеліга, сина р. Вольфа (який народився в 5598 році (1837/1838)) із Сде-Лавана, який був прямим нащадком святого рава рабі Меїра Маргаліота, учня Бешта, і рабі Хаїма га-Когена Рапопорта зі Львова[2], і в матері, ребецн Хани-Гітл, доньки рава Мешулама-Зусі-Агарона Яавеца з Кременчука.
Початок шляху
З дитинства виховувався у свого дядька, гаона рава Ісраеля-Яакова Яавеца, рабина міста Кременчук [3], і вже змолоду вирізнявся своїм талантом і численними знаннями, у 5640 році (1879/1880), будучи юнаком лише двадцяти одного року, листувався з Нацивом із Воложина[4], і у відповіді Нацива йому на початку відповіді він пише: Питання мудреця — половина відповіді.
Ще до його одруження йому було зроблено почесну рабинську пропозицію в Лубнах (Лубни), однак через утручання адмора рабі Мордехая-Дова Тверського (Горностайпіль) та його наполягання перед його дядьком равом Ісраелем-Яаковом Яавецом, головою рабинського суду Кременчука[5], зрештою було призначено рава Меїра-Алтера Шапіро, зятя (чоловіка сестри) адмора з Горностайполя[6][7].
Сміха на рабинство
Рав Трещанський отримав сміху на рабинство в молодості від великих людей покоління: гаона рава Моше-Нахума Єрушалимського з Кам'янки, Нацива із Воложина, адмора рабі Йоханана Тверського з Ротмістрівки та адмора рабі Мордехая-Дова Тверського (Горностайпіль)[8].
15 ава 5650 року (1 серпня 1890) вступив у союз шлюбу з ребецн Сарою-Рейзл, донькою святого рава рабі Шломо з Тульчина, сина святого рава рабі Дов-Бера з Тульчина, сина адмора рабі Шломо з Карліна[9].
Після їхнього весілля рав Трещанський і його дружина жили в Тульчині короткий час, і вже впродовж того самого року вони переїхали жити до міста Кременчук, і він вступив у громадське служіння, щоб допомагати своєму великому дядькові раву Ісраелю-Яакову Яавецу, рабинові міста[10], у ті дні в Кременчуці сталася жахлива подія, коли молода жінка з мешканок міста залишилася агуною, і рав Трещанський написав великий кунтрес гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, щоб звільнити її від її стану агуни[11].
У 5652 році (1891/1892) йому було запропоновано ще одну рабинську посаду, цього разу в містечку Гадяч, але й цю пропозицію було знято з порядку денного через суперечку, що спалахнула з адмором рабі Шломо-Залманом Шнеєрсоном, автором «Маген авот», з Кописі, який вимагав права хазаки на рабинство в цьому місці для члена своєї родини, і в цьому випадку теж утрутився його дядько рав Ісраель-Яаков Яавец з Кременчука і звелів йому повернутися до Кременчука та відмовитися від вищезгаданої рабинської посади[12].
У 5664 році (1903/1904) раву Трещанському було запропоновано ще одну рабинську посаду в місті Бахмут, цю пропозицію він відхилив сам через велику віддаленість від місця його проживання і через характер міста Бахмут, яке цілком відрізнялося від міста Кременчук, що вважалося містом Тори і навіть удостоїлося через це титулу: «Єрусалим України»[13].
Увінчання вінцем рабинства
Через багаторічне прагнення його дядька рава Ісраеля-Яакова Яавеца піднятися до Святої Землі[14], щоб прожити там решту своїх днів і років у душевному спокої та у вивченні Тори[15], він передав право хазаки на рабинство своєму племінникові раву Моше Трещанському в присутності почесних людей міста, передача права хазаки на рабинство супроводжувалася нелегкою боротьбою[16], і лише після втручання великих людей покоління, таких як: рабі Хаїм Берлін, син Нацива із Воложина, рабі Єхіель-Міхл Епштейн, автор «Арух га-шулхан», гаон рав Моше-Нахум Єрушалимський та інші рабини[17], право хазаки на рабинство було передано раву Моше без заперечень, і він служив на своїй посаді рабина міста Кременчук майже сорок років.
Період його рабинства
Протягом періоду свого рабинства як рабин міста рав Трещанський багато листувався з великими людьми свого покоління, такими як: рабі Іцхак-Ельханан Спектор з Ковно[18], гаон рабі Моше-Нахум Єрушалимський з Кам'янки[19], рабі Єхіель-Міхл Епштейн, автор «Арух га-шулхан», рабі Хаїм Берлін, адмор рабі Гершон-Ханох-Еніх з Радзиня, автор «Сідрей тагара»[20], адмор рабі Мордехай-Дов з Горностайполя, адмор рабі Йоханан з Ротмістрівки та інші.
Однією з видатних рис рава Трещанського був зразковий порядок, згідно з яким він діяв, і, за свідченням його сина рава Шломо Таршанського[21], він вів якнайвпорядкованіше життя і знаходив час для всіх своїх численних занять: відповідати на складні галахічні питання, а також вивчати Тору і висувати нові тлумачення в хасидуті, у мідрашах та в інших галузях Тори[22], усе це було можливо до початку більшовицької революції в Росії в 5677 році (1916/1917)[23].
З початком революції, попри переслідування з боку комуністичної влади, продовжував свою діяльність зі зміцнення юдаїзму серед мешканців свого міста і продовжував таємно відповідати тим, хто питав, з-поміж мешканців свого міста з питань галахи, у спогадах рава-хасида р. Меїра Гуркова він описує, що й хасиди Хабаду, які жили в місті, зверталися до нього зі своїми галахічними питаннями, і його ім'я прославилося хвалою і славою в усій окрузі міста Кременчук[24].
Рабинська конференція в Коростені
У 5687 році (1926/1927) у місті Коростень відбулося єдине зібрання рабинів після початку революції в Радянському Союзі, зібрання відбулося, попри те що рабини, які брали участь у зібранні, потерпали від погроз і переслідувань з боку комуністичної влади, яка різко протидіяла будь-якій релігійній діяльності хоч би якій[25].
Головою зібрання в Коростені був Ребе Раяц, і одним з його учасників був рав Трещанський[26], який виголосив під час зібрання проповідь на вірш «А спасіння — при множестві порадника» (Мішлей 11, 14), що спасіння залежить від того, щоб більшість була у вигляді «порадника» (в однині), щоб була однодумність між рабинами зібрання[27].
Спроби вирватися з радянської юдолі плачу
Упродовж років у нього було кілька можливостей вирватися з юдолі плачу, але через вірність підходу рава Хаїма-Озера Гродзенського з Вільни, згідно з яким рабинам не можна залишати свої громади в цю тяжку годину, він залишився жити у своєму місті й керувати ним в усіх справах юдаїзму, через кілька років, коли переслідування посилилися, рав Хаїм-Озер Гродзенський клопотався в рава Аврагама-Іцхака га-Когена Кука, щоб той здобув для рава Трещанського та його дружини дозвіл на алію до Землі Ізраїлю, але після того як бажаний дозвіл було отримано, його шлях було перепинено, і він залишився в російській юдолі плачу[28].
Війна і кінець рабинської династії
Наприкінці 5701 року (1940/1941) німці вторглися в місто Кременчук, і рав Трещанський та його родина втекли, рятуючи своє життя, у віддалене місце в Радянському Союзі, далеко від жаху війни, до міста Саратов у Росії, під час своєї втечі рав Моше був змушений залишити позаду багато творів, які він написав, і, за винятком окремих аркушів з новими тлумаченнями, записів і різних фрагментів з того, що йому вдалося взяти з собою, усе залишилося позаду[29].
Після прибуття до Саратова сили рава Трещанського дуже ослабли через труднощі дороги, і він помер у віці вісімдесяти трьох років[30] 22 тевета 5702 року (11 січня 1942), і місце його спочинку в місті Саратов[23].
Цим завершився період у вісімдесят сім років рабинської династії в місті Кременчук (5615 — 5702), яку рав Трещанський успадкував від свого дядька рава Ісраеля-Яакова Яавеца, а до нього від свого діда рава Мешулама-Зусі-Агарона Яавеца.
Його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь
За свідченням його онука, рава-хасида р. Хаїма-Озера Маріновського з Кфар-Хабаду, рав Моше Трещанський був дуже близький до хасидизму Хабад, він молився за нусахом Арізаля і навіть дотримувався частини звичаїв Хабаду[31].
У передмові до книжки «Кунтрес у-маайан» описується, що, коли прибув святий лист з маамаром про Рош га-Шана хасидуту від Ребе Рашаба, у місті Кременчук була велика радість, що тривала близько трьох днів, протягом цих днів на одній з радісних подій рав Ісраель-Яаков Яавец і рав Моше Трещанський скинули свій верхній одяг і танцювали від радості й під час танців казали: «Слава Всевишньому, ХаБаД живе, і Всевишній, благословенний Він, хай дасть, щоб ХаГаТ зжив себе» (їдиш)[32].
Одному, хто запитав Ребе, провідника нашого покоління, про цю поведінку рабинів Кременчука і дивувався їм, що вони описали поняття каббали та сфірот і сказали про них, що вони живі?? відповів Ребе на це, хвалячи рабинів Кременчука, що вони мали на увазі не самі каббалістичні сфірот, а різницю між хасидами Польщі (ХаГаТ) і хасидами Любавичів (ХаБаД), і висловився: І справді, рабини Кременчука не пророки, але сини пророків вони і влучили в істину[33].
В «Ігрот кодеш» Ребе Раяца є два листи, які Ребе надіслав раву Моше Трещанському, датовані 16 тамуза 5689 (24 липня 1929)[34].
У «Толдот Леві-Іцхак» описується листування між гаоном-каббалістом рабі Леві-Іцхаком Шнеєрсоном, рабином міста Катеринослав, і равом Моше Трещанським на тему гітін унаслідок зміни назви міста Катеринослав на Дніпропетровськ[35].
У трактаті «Сод емуним» про 13 принципів віри Рамбама, його єдиному творі, який рав Трещанський зумів видати за життя, він багато цитує вчення Алтер Ребе з книжки «Танія» та з «Лікутей Тора», і з цього видно, що він мав велику ерудицію у вченні хасидизму Хабад[36].
Його книги
- «Сод емуним» про 13 принципів віри Рамбама (Єрусалим, 5665).
- «Зіхрон Моше — Удім муцалім ме-еш» — нові тлумачення Тори рава Моше Трещанського на ТАНАХ, мідраші мудреців, з «Толдот Моше» — історією його життя, а також «Тфіла ле-Моше», видав його син рав Шломо Таршанський (Нью-Йорк, 5731).
Окрім цих його творів, рав Трещанський написав протягом життя близько двадцяти інших творів [37] в усіх галузях Тори, але майже всі вони втрачені, і шкода втраченого.
Родина
- Його сестра — ребецн Єнте-Перл Вольфович, дружина рава Менахема-Мендла Вольфовича з Крюкова.
- Його син — рав Шломо Таршанський служив рабином у Нью-Йорку і підтримував зв'язок з Ребе у зв'язку з виданням книжок рабі Йосефа Розіна, гаона з Рогачова[38].
- Його онук — рав-хасид р. Хаїм-Озер Маріновський, який упродовж багатьох років служив моелем у Кфар-Хабаді.
- Його племінник — рав-хасид р. Іцхак Вольфович, учень єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах.
Додаткова література
«Аль авотейну ве-аль йіхусам» його онука рава-хасида р. Хаїма-Озера Маріновського (Кфар-Хабад, 5751) У передмові до книжки «Зіхрон Моше» його сина рава Шломо Таршанського (Нью-Йорк, 5731) «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл» сторінки 313 — 317
Примітки
- ^ «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл» сторінка 316.
- ^ З листа, який рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському з проханням, щоб той утрутився йому на допомогу в його призначенні рабином міста, він докладно викладає там своє високе походження з боку батька і з боку матері як один з аргументів на свою користь для цієї посади .
- ^ Передмова до книжки «Тшувот Магаріяш».
- ^ Шут «Мешив давар», розділи 43 і 44.
- ^ З листа від 8 іяра 5643 (15 травня 1883): «Його честь, мій друг, рав і т. д., рав рабі Ісраель-Яаков, хай світить його свіча, голова рабинського суду святої громади Кременчук — життя і благословення для збереження миру, його листа я отримав, і от я складу листа туди, щоб не змінювати моїх слів. І прошу мого друга написати чоловікові моєї сестри в Лубни, щоб не було жодної зміни, я ручаюся за нього, з моєї руки вимагай його...І напевно він повірить моїм словам, бо я не передумаю, борони Б-же, і слова свого не зміню...слова його друга, який благословляє його, Мордехая-Дова, сина мого пана, батька, учителя і наставника Рамаза, праведної пам'яті з книжки «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл» сторінка 324, міститься також у книжці «Аль авотейну ве-аль йіхусам».
- ^ З листа, який рав Ісраель-Яаков Яавец надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, у якому він описав перед ним перебіг подій у Лубнах і прохання адмора з Горностайполя, і він зазначає там у листі, що звелів своєму племінникові раву Трещанському повернутися до Кременчука, щоб утекти від суперечки.
- ^ «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл» сторінка 324 примітка 421 унизу сторінки.
- ^ В одному з листів, які рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському перед своїм призначенням рабином міста, він докладно перелічує всі свідоцтва про сміху на рабинство, які він отримав від вищезгаданих рабинів, ці свідоцтва про сміху збереглися в рава Трещанського під час його втечі від німців, а потім у його онука рава Хаїма-Озера Маріновського і були з часом опубліковані в книжці «Аль авотейну ве-аль йіхусам».
- ^ Із запрошення, надісланого равом Трещанським гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському.
- ^ З листа, який рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському і в якому він описує багаторічну допомогу своєму дядькові раву Ісраелю-Яакову Яавецу, якому було важко самотужки впоратися з усіма турботами міста.
- ^ З кунтресу про звільнення агуни, надісланого равом Трещанським гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, опис цього кунтресу наводиться в переліку творів у передмові до книжки «Зіхрон Моше».
- ^ З листа, який рав Ісраель-Яаков Яавец надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському.
- ^ З листа, який рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському в 5664 році (1903/1904) і поділився з ним зробленою йому пропозицією рабинської посади та своїми тяжкими ваганнями з цього приводу через характер міста, мешканці якого були далекі від дотримання Тори та заповідей, і через його фізичну віддаленість від Кременчука, міста його проживання.
- ^ Це прагнення знайшло вираз у багатьох листах, які рав Ісраель-Яаков Яавец надсилав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, і просив його багато разів допомогти йому в його спробах піднятися до Землі Ізраїлю, і навіть цікавився через нього тим, як він улаштується в Країні.
- ^ Як описано в передмові рава Ісраеля-Яакова Яавеца до його книжки «Тшувот Магаріяш».
- ^ У листі, який рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському в 5664 році (1903/1904), він описує право хазаки на рабинство, яке належить йому за галахою, і докладно викладає в листі заперечення з боку людей розбрату в його місті проти передачі рабинства через особисті інтереси.
- ^ «Аль авотейну ве-аль йіхусам» сторінка 45 і далі.
- ^ Оригінальний рукопис зберігся в родини Маріновських і був з часом опублікований у книжці «Зіхрон Моше» сторінка 164.
- ^ Його листи, написані його рукою, які збереглися в Інституті Шокена в Єрусалимі.
- ^ Наводиться в книжці «Сідрей тагара», а також у книжці «Зіхрон Моше» сторінка 169.
- ^ У його передмові до його книжки «Зіхрон Моше».
- ^ В одному з листів, які рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, він пише, що вже уклав багато творів і вони готові до друку, і коли час дозволить, він передасть їх на коректуру, але насправді, найімовірніше, справа затрималася, а після початку революції в Росії це стало вже неможливо.
- ^ 1 2 У передмові до книжки «Зіхрон Моше».
- ^ «Сефер га-зіхронот» р. Меїра Гуркова сторінка 22, наводиться також у передмові до респонсів «Магарі Томаркін».
- ^ Розділ про Коростенську конференцію в книжці «Толдот Хабад бе-Русія га-совьєтіт» сторінка 87 на сайті HebrewBooks
- ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-совьєтіт» у вищезгаданому розділі на сайті HebrewBooks
- ^ Опубліковано в листку «Крамім».
- ^ Лист, який рав Хаїм-Озер Гродзенський надіслав раву Аврагаму-Іцхаку Куку, наводиться в книжці «Ігрот р. Хаїм-Озер» том 2.
- ^ У передмові до книжки «Зіхрон Моше», і наводиться також у книжці «Аль авотейну ве-аль йіхусам».
- ^ У передмові до книжки «Зіхрон Моше» записано вісімдесят чотири роки, але через рік його народження в 5619, мабуть, сталася помилка.
- ^ «Аль авотейну ве-аль йіхусам» сторінка 89.
- ^ Передмова до «Кунтрес у-маайан» сторінка 25.
- ^ «Аль авотейну ве-аль йіхусам» сторінки 89-90.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Магаріяца том 16 сторінка 524.
- ^ «Толдот Леві-Іцхак» том 1 сторінка 167, і в передмові до книжки «Зіхрон Моше».
- ^ «Сод емуним» сторінка 3 примітка 4 і в багатьох інших місцях.
- ^ Див. перелік утрачених творів наприкінці передмови в книжці «Зіхрон Моше».
- ^ «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе том 23 лист 929.
Код особи: № 6160495800