Ісраель-Яаков Яавец
| Ісраель-Яаков Яавец | |
|---|---|
Рабин міста Кременчук в Україні в роки (5628 — 5666) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5597 приблизно |
| Дата смерті | 4 іяра 5672 (21 квітня 1912) |
| Місце поховання | єврейське кладовище на Оливковій горі в Єрусалимі |
| Країна | Україна, Ерец-Ісраель |
| Місце проживання | Кременчук, Єрусалим |
| Місце діяльності | Златопіль, Кременчук, Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин, автор респонсів |
| Посада | море цедек у громаді Златополя, рабин міста Кременчук (5628—5666), член ради рабинів Єрусалима |
| Сім'я | |
| Батько | Мешулам-Зуся-Агарон Яавец |
| Дружина | ребецн Хана |
| Родовід | |
Рав Ісраель-Яаков Яавец (5597 приблизно[1] — 4 іяра 5672 (21 квітня 1912)) був рабином міста Кременчук в Україні в роки (5628 — 5666), автором книги «Тшувот Магаріяш», що містить численне листування з великими рабинами його покоління, з наближених адмора рабі Мордехая-Дова Тверського (Горностайпіль)[2].
Біографія
Рав Ісраель-Яаков Яавец народився в Крюкові (передмістя міста Кременчук) у свого батька рава Мешулама-Зусі-Агарона Яавеца, рабина міста Кременчук, і ще молодим аврехом почав служити море цедеком у громаді Златополя, 5622 року (1861/1862) допоміг у розв'язанні важкого випадку агунот, що стався в його громаді[3], разом із рабі Йосефом зі Слуцька і рабі Шмуелем-Авігдором Тосфаа, після відходу з життя свого батька 5628 року (1867/1868) був проголошений наступником свого батька на рабинській посаді міста Кременчук[4] і перебував у вінці рабинства майже сорок років[5].
Період його рабинства
Протягом цього періоду він керував справами свого міста твердою рукою і боровся за торанічний образ міста в таких питаннях, як: заборона на випікання машинної маци через побоювання, які висловили великі мужі Ізраїлю того часу[6], заборона на продаж корфуських етрогів через побоювання щеплення[7], підтримка родин військовослужбовців, що служили в армії російського царя[8], підтримка підприємств, які дотримуються Шабату, шляхом публікації оголошень, що закликали неєврейських мешканців міста вести свої справи з євреями, які дотримуються Шабату, у дні, близькі до Шабату, щоб не постраждав заробіток євреїв, які дотримуються Шабату[9], і в багатьох інших питаннях.
Галахічне листування з гаонами покоління
Рав Ісраель-Яаков Яавец вів численне галахічне листування з гаонами та великими людьми свого покоління: рабі Йосефом-Довом Соловейчиком, автором «Бейт га-Леві» з Бриська[10], рабі Іцхаком-Ельхананом Спектором із Ковно[11], рабі Йосефом-Шаулем Натансоном, автором «Шоель у-мешів»[12], рабі Хаїмом Берліном[13], адмором рабі Мордехаєм-Довом Тверським (Горностайпіль)[14] і багатьма іншими, частина цього листування наводиться в його книзі «Тшувот Магаріяш»[15].
Також він вів дуже широке листування з галахічних та особистих питань із гаоном равом Моше-Нахумом Єрушалимським із Кам'янки, одним із найвидатніших авторів респонсів свого покоління[16].
Алія до Землі Ізраїлю
Протягом багатьох років рав Яавец підтримував бідняків Ерец-Ісраель своїми пожертвами товариству «Маскіль ель даль» у святому місті Цфаті, яке допомагало нужденним отримувати медичне лікування, що було їм не по кишені[17], крім того рав Яавец намагався здійснити своє багаторічне прагнення переселитися в Ерец-Ісраель, починаючи з 5656 року (1895/1896) він почав наводити довідки про можливість проживання в Ерец-Ісраель, але згідно з відомостями, що дійшли до нього, вирішив поки що відмовитися від цього свого прагнення[18], перша реальна можливість здійснити це своє прагнення з'явилася 5658 року (1897/1898), коли рав Яавец намагався через рава Моше Леві, хахам-баші, що перебував у Стамбулі, отримати дозвіл на переселення в Ерец-Ісраель[19] , але через кілька днів він отримав відомості[20], що наразі немає можливості отримати бажаний дозвіл через указ, який наклала османська влада в Ерец-Ісраель на переселення євреїв до Країни, і що навіть за допомогою грошового хабара неможливо отримати дозвіл на переселення[21], і тому план було відкладено на той час.
У місяці адарі 5666 року (1905/1906) йому вдалося після повторюваних спроб здійснити прагнення свого життя переселитися в Ерец-Ісраель[22], після прибуття до Єрусалима його було призначено до ради рабинів міста, і він брав участь у багатьох рішеннях, що стосувалися харедимного образу міста.
Рав Ісраель-Яаков Яавец помер 4 іяра 5672 (21 квітня 1912), і величезний натовп ішов за його похоронними ношами, і навіть було оголошено зупинку роботи, як заведено в день похорону, і він спочиває з почестями на єврейському кладовищі на Оливковій горі в Єрусалимі[23].
Його місце в рабинаті міста Кременчук посів його племінник рав Моше Трещанський.
У рава Ісраеля-Яакова Яавеца та його дружини ребецн Хани не народилися діти, і в передмові до своєї книги «Тшувот Магаріяш» він зазначає, що однією з причин, які спонукали його написати цю свою книгу, було те, що він бачив у виданні цих нових тлумачень Тори ім'я та пам'ять про себе[24].
Його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь
У листі, який рав Ісраель-Яаков Яавец надіслав гаону раву Моше-Нахуму Єрушалимському з Кам'янки щодо полеміки навколо родзинкового вина і благословення, яке слід вимовляти на нього, він зазначає, що надіслав це питання Ребе Рашабу, який відповів йому через другого рабина міста рава Іцхака-Йоеля Рафаловича, що в Любавичах немає чіткої традиції, як чинять у цьому, у тому ж листі зазначено схожу відповідь, яку він отримав від посланця, що прибув від адмора рабі Шломо-Залмана Шнеєрсона, автора «Маген авот» із Кописи.
У передмові до книги «Кунтрес у-мааян» Ребе Рашаба зазначено, що коли прийшов святий лист із маамаром «Рош га-Шана хасидуту», рабини міста рав Ісраель-Яаков Яавец і його племінник рав Моше Трещанський танцювали без верхнього одягу[25].
У книзі «Тшувот Магаріяш» наводиться унікальне листування між Ребе Цемах Цедеком та його сином адмором рабі Йосефом-Іцхаком Шнеєрсоном (сином Ребе Цемах Цедека) з Овруча на тему вживання курячого бульйону в Дев'ять днів під час тяжкої епідемії, що спалахнула в Росії того періоду, це листування міститься також у Шут «Цемах Цедек», і в примітках там Ребе, провідник нашого покоління, зазначає, що джерелом цього листування є книга «Тшувот Магаріяш» рава Ісраеля-Яакова Яавеца з Кременчука[26].
Родина
- Його сестра — ребецн Хана-Гітл Трещанська, дружина рава Шауля Трещанського із Сде-Лавана.
- Його племінник — рав Моше Трещанський, його наступник у рабинаті міста Кременчук.
- Його племінниця — ребецн Енте-Перл Вольфович, дружина рава Менахема-Мендла Вольфовича, рабина містечка Крюків, сусіднього з Кременчуком.
Його книги
- «Тшувот Магаріяш» (Єрусалим 5667).
Аскамот
Рав Ісраель-Яаков Яавец дав аскамот багатьом книгам, серед них:
- «Дваш мі-села» — рава Меїра Броди (Бердичів, 5655).
- «Ноам мегадім» — рава Моше Хайтіна (5657).
- «Зікарон ба-сефер ве-евен сапір» — рава Йосефа Спірштейна (5658).
- «Га-Мазкір» — рава Моше-Давида Аснера (Варшава, 5660).
- «Пітхей хаїм» — рава Хаїма-Іцхака Гандмана з Карліна (Варшава, 5669).
- «Црор га-хаїм» — маамари праведників і адморів Чорнобильського дому, його аскама наводиться разом з адморами Чорнобиля його покоління.
Додаткова література
- «Аль авотейну ве-аль їхусам» рава-хасида р. Хаїма-Озера Маріновського з Кфар-Хабада.
- «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл» сторінки 323 -325.
Примітки
- ^ Як випливає з листа, який Магаріяш надіслав раву Моше-Нахуму Єрушалимському 5658 року (1897/1898) із проханням про допомогу переселитися в Ерец-Ісраель, і там він зазначає, що він і його дружина вже давно перейшли вік шістдесяти років.
- ^ Останній абзац у книзі «Тшувот Магаріяш», і див. також у книзі «Рабейну га-кадош ме-Орнстайпл», сторінки 323 — 325.
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділ 15
- ^ Із листа, який рав Трещанський надіслав гаону раву Моше-Нахуму Єрушалимському з проханням допомогти йому бути призначеним рабином міста в силу права хазаки, наводиться також у книзі «Аль авотейну ве-аль їхусам», сторінка 55.
- ^ Із листа, описаного в попередній примітці, і наводиться в книзі «Аль авотейну ве-аль їхусам», сторінка 50.
- ^ 5650 року (1889/1890) у Кременчуці Шломо Зібовим було відкрито пекарню машинної маци, попри застереження рабинів міста, і рав Ісраель-Яаков Яавец очолив тих, хто боровся проти випікання маци в цій пекарні після того, як у пекарні виявилися численні побоювання, і з цією метою він вів широке листування з гаоном равом Моше-Нахумом Єрушалимським у Кам'янці, щоб не допустити, щоб мешканці міста схибили в цьому.
- ^ «Га-Меліц», 5 сівана 5651 (11 червня 1891).
- ^ «Га-Цфіра», 29 тевета 5659 (11 січня 1899).
- ^ «Га-Меліц», 20 менахем-ава 5663 (13 серпня 1903).
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділи 35 і 36.
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділ 14.
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділ 63.
- ^ «Аль авотейну ве-аль їхусам», сторінка 47.
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділи 41 і 42.
- ^ У передмові до своєї книги «Тшувот Магаріяш» рав Ісраель-Яаков Яавец зазначає, що листи, наведені в цих респонсах, є лише малою частиною листування, яке він мав із великими людьми свого покоління, але більшість із них у нього пропала, можливо, під час переселення в Ерец-Ісраель 5666 року (1905/1906), приблизно за рік до виходу книги друком.
- ^ Багато листів збереглося в зібранні рава Єрушалимського в Інституті Шокена в Єрусалимі.
- ^ Із листа від 22 нісана 5658 (14 квітня 1898), у якому він просить гаона рава Єрушалимського передати пожертви товариству «Маскіль ель даль» через свого родича рава Хаїма-Хайкла Шапіро, агента товариства «Маскіль ель даль».
- ^ Ці подробиці стали відомі з листа, який рав Ісраель-Яаков Яавец надіслав гаону раву Моше-Нахуму Єрушалимському від 2 тамуза 5656 (13 червня 1896), у якому він уперше розкриває своє багаторічне прагнення переселитися в Ерец-Ісраель, але також і відомості, що дійшли до нього, що останнім часом там побільшало розбещених людей покоління і вони можуть його пограбувати після його прибуття туди.
- ^ Ці подробиці стали відомі з листа, який рав Ісраель-Яаков Яавец надіслав гаону раву Моше-Нахуму Єрушалимському в холь га-моед Песаху 5658, у якому він просить, щоб той задіяв свої близькі зв'язки з хахам-баші, щоб той діяв перед османською владою, щоб він зміг отримати дозвіл на переселення в Ерец-Ісраель.
- ^ Вищезгадані відомості він розкрив перед гаоном равом Єрушалимським через кілька днів після цього внаслідок відомостей, які отримав від своїх наближених.
- ^ «Га-Меліц» від 19 нісана 5658 (11 квітня 1898) опублікував статтю про закриття порту Яффо для переселення євреїв, і навіть за великого грошового хабара.
- ^ Так випливає з багатьох листів, які рав Ісраель-Яаков Яавец надіслав гаону раву Моше-Нахуму Єрушалимському починаючи з 5658 року (1897/1898), в одному з цих листів він просив, щоб той зв'язався з хахамом га-колель у Стамбулі, щоб той допоміг йому в справі отримання дозволу на в'їзд до Ерец-Ісраель, оскільки йшлося про період, коли османи дуже ускладнювали переселення євреїв до Країни.
- ^ Із кореспонденції в газеті «Морія», 4 іяра 5672 (21 квітня 1912).
- ^ Передмова до книги «Тшувот Магаріяш».
- ^ Передмова до «Кунтрес у-мааян», сторінка 25.
- ^ Шут «Цемах Цедек» на «Орах хаїм», том 2, сторінка 343
Код особи: № 5377505600