Мешулам-Зуша-Агарон Яавец
| Мешулам-Зуся-Агарон Яавец | |
|---|---|
Один із рабинів міста Кременчук в Україні з 5615 року (1854/1855) до свого відходу з життя в 5628 році… | |
| Основна інформація | |
| Країна | Україна |
| Місце діяльності | Крюків, Кременчук |
| Рід діяльності | рабин |
| Посада | море цедек у Крюкові, рабин Кременчука (5615–5628) |
| Сім'я | |
| Діти | Ісраель-Яаков Яавец, Хана-Гітл |
| Родовід | |
Рав Мешулам-Зуся-Агарон Яавец — один із рабинів міста Кременчук в Україні з 5615 року (1854/1855) до свого відходу з життя в 5628 році (1867/1868), вів галахічне листування з великими рабинами свого покоління.
Біографія
Рав Мешулам-Зуся-Агарон був прямим нащадком по чоловічій лінії гаона рава Гілеля Ашкеназі, автора «Бейт Гілель»; на початку свого рабинського шляху служив море цедеком у містечку Крюків поблизу міста Кременчук[1].
У 5615 році (1854/1855) з незрозумілої причини до нього звернувся рав Агарон Заславський, рабин міста Кременчук, і запропонував йому служити рабином міста паралельно з ним[2]; у Кременчуці в ті дні існували дві великі громади хасидів — одна хасидів Хабаду, а друга чорнобильських хасидів, — і рав Мешулам-Зуся-Агарон, що належав до чорнобильських хасидів, погодився на пропозицію, і від того дня впродовж трьох поколінь у Кременчуці носили вінець рабинства два рабини: один із хасидів Хабаду, а другий із чорнобильських хасидів, і навіть виплата платні рабинам із громадської каси ділилася між ними порівну[3].
Стосунки між двома рабинами міста зокрема і між громадами Хабаду й Чорнобиля в місті загалом були дуже добрими протягом усіх років; після трагічного відходу з життя сина рава Агарона Заславського рав Мешулам-Зуся-Агарон прийшов розрадити його і так сильно тужив, що сам рав Агарон Заславський був змушений його заспокоювати[4].
Рав Мешулам-Зуся-Агарон носив вінець рабинства в місті Кременчук протягом тринадцяти років[5] до свого відходу з життя в 5628 році (1867/1868).
Його місце в рабинстві успадкував його син, рав Ісраель-Яаков Яавец, автор «Тшувот Магаріяш».
Галахічне листування з Ребе Цемах Цедеком
У книзі «Тшувот Магаріяш», укладеній його сином равом Ісраелем-Яаковом Яавецом, наводиться листування[6] між Ребе Цемах Цедеком і равом Мешуламом-Зусею-Агароном Яавецом із того періоду, коли він ще служив море цедеком у Крюкові, присвячене законам нід, і наприкінці листування Ребе Цемах Цедек пише: «Тому я згоден із думкою його високостепенства»; в іншому листуванні в цій книзі[7] між равом Мешуламом-Зусею-Агароном Яавецом і равом Йосефом Томаркіним, другим рабином міста Кременчук, рав Мешулам-Зуся-Агарон пише: «Але якщо, можливо, так установив Адмор із Любавичів, шліта, — моя слабка думка скасовується перед його високою думкою». З цього листування можна побачити, як Ребе Цемах Цедек і рав Мешулам-Зуся-Агарон Яавец поважали й цінували думки одне одного і навіть зважали на це, коли виносили практичну галахічну постанову.
Крім того, рав Мешулам-Зуся-Агарон листувався з іншими великими людьми свого покоління, такими як: рабі Шломо Клугер[8], рабі Агарон із Чваса[9], рабі Шмуель-Авігдор Тосфаа[10], рабі Фішл із Динабурга (Двінськ) та інші.
Родина
- Його син — рав Ісраель-Яаков Яавец, його наступник на посаді рабина міста Кременчук.
- Його дочка — ребецн Хана-Гітл, дружина рава Шауля Трещанського із Сде-Лавана.
- Його онук — рав Моше Трещанський, рабин Кременчука після переселення його сина, рава Ісраеля-Яакова, до Ерец-Ісраель.
Додаткова література
- «Аль авотейну ве-аль їхусам» рава-хасида р. Хаїма-Озера Маріновського з Кфар-Хабада.
Примітки
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділ 64.
- ^ «Аль авотейну ве-аль їхусам», сторінка 13
- ^ З листа, який рав Ісраель-Яаков Яавец надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському перед своїм переселенням до Ерец-Ісраель з проханням допомогти синові його сестри, раву Трещанському, бути обраним його наступником на посаді рабина міста; схожий лист було надіслано раву Хаїму Берліну, і він наводиться в «Аль авотейну ве-аль їхусам», сторінка 49.
- ^ Переказ від рава тамима р. Іцхака Вольфовича, який відвідав родину своєї двоюрідної сестри, пані Фейгі Маріновської Маріновської, у Ташкенті й розповів це за тієї нагоди; наводиться в книзі «Аль авотейну ве-аль їхусам», сторінка 181, примітка 2.
- ^ З листа, який рав Трещанський надіслав гаонові раву Моше-Нахуму Єрушалимському, виклавши перед ним свої доводи на користь свого права на вінець рабинства в Кременчуці; наводиться також у книзі «Аль авотейну ве-аль їхусам», сторінка 57.
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділ 8.
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділ 11.
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділ 13.
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділ 67.
- ^ «Тшувот Магаріяш», розділи 17 і 18.
Код особи: № 6171505600