Моше-Яїр Вайншток
| Моше-Яїр Вайншток | |
|---|---|
Випускник єшиви «Торат емет» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 13 адара 5659 (23 лютого 1899) |
| Місце народження | Єрусалим |
| Дата смерті | 9 ава 5742 (29 липня 1982) |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин, ерудит[В] |
| Освіта | єшива «Ец хаїм», єшива «Хаєй олам», «Торат емет» |
| Посада | рам в єшиві каббалістів «Шаар га-шамаїм» |
| Учителі | рав Ашлаг, Хаїм-Шауль га-Коген Двек, Єшая-Ашер-Зеліг Маргаліот |
| Сім'я | |
| Батько | Мордехай-Давид Вайншток |
| Мати | Малка-Ахса |
| Дружина | Гадас-Двора Вайншток |
| Діти | Йосеф-Менахем та інші |
Рав Бенціон-Моше-Яїр Вайншток (13 адара 5659 (23 лютого 1899) — 9 ава 5742 (29 липня 1982)) — випускник єшиви «Торат емет», відомий єрусалимський каббаліст, який підтримував теплі зв'язки з Ребе і хасидами Хабаду, автор близько ста книг із каббали і хасидуту, поезії та історії.
Біографія

Народився в Єрусалимі 13 адара 5659 року (23 лютого 1899) у батька, р. Мордехая-Давида Вайнштока, і матері, Малки-Ахси, у родині леловських хасидів. За матір'ю походив від нащадків рабі Давида-Шломо Бідермана, Адмора з Лелова, а за батьком був онуком рава Біньяміна-Баруха Вайнштока, першого даяна «Еда гаредіт» у Єрусалимі.
У юності навчався в єшивах «Ец хаїм» і «Хаєй олам», у 5680—5681 роках (1919–1921) навчався в єшиві «Торат емет», а потім також отримав рабинське посвячення. Одружився з Адас-Дворою Вайншток, дочкою свого дядька рабі Йосефа-Леві Вайнштока. Після переселення рава Ашлага до Ерец-Ісраель у 5681 році (1920/1921) почав вивчати в нього науку каббали. Крім того, навчався в каббалістів рава Хаїма-Шауля га-Когена Двека і рава Єшаї-Ашера-Зеліга Маргаліота і служив рамом в єшиві каббалістів «Шаар га-шамаїм».
Помер після тривалої хвороби 9 ава 5742 року (29 липня 1982).
Його зв'язки з Хабадом
Крім навчання в хабадській єшиві «Торат емет», підтримував теплий зв'язок із хасидами Хабаду і тісне листування з Ребе, який навіть заохочував його займатися літературною працею і виданням книг, і був пов'язаний родинними узами сватівства з хабадським каббалістом равом Менахемом-Зеєвом Грингласом.
У листі Ребе до його сина, рава Йосефа-Менахема Вайнштока, від 28 хешвана 5717 року (2 листопада 1956) Ребе робить зауваження до книги його батька «Седер олам раба га-шалем», надісланої Ребе через рава Моше Вебера[1].
У 5719 році (1958/1959) відвідав двір Ребе разом зі своїм сином р. Йосефом-Менахемом Вайнштоком і служив посланцем Ребе для передачі маци хасидам Хабаду, жителям Святої Землі.
Його праці
Упродовж життя надрукував безліч книг, що вирізняються добором і поєднанням пояснень із вчення каббали і вчення хасидуту з перлинами галахи і мідрашу. Його головна і найбільш всеосяжна праця — «Сідур га-геонім ве-га-мекубалім ве-га-хасидім», яку було прийнято публікою і яка мала великий успіх. У цьому сідурі він також з'ясовував і досліджував джерела різних звичаїв. Більшість його книг і коментарів було надруковано після його відходу з життя.
- Серед його праць
- «Меор га-Тора» — вчення про мову Писання у відкритій і таємній частині Тори та в хасидуті, Єрусалим, 5726.
- «Кдушат га-Тора ве-дікдукеа» — на ТАНАХ (5 томів на Тору, том на Пісню пісень і Когелет і том на Дванадцять пророків і книгу Мішлей).
- «Діврей Яїр» — тлумачення на тижневі глави і свята року, Єрусалим, 5757.
- «Перуш га-Меркава» — коментар на розділ 1 книги Єхезкеля і на розділ 6 книги Єшаягу, Єрусалим, 5755.
- «Сідур га-геонім ве-га-мекубалім ве-га-хасидім» — всеосяжна праця про молитви і благословення протягом усього року (17 томів про молитву і 4 томи про благословення), друкарня Ш. Вайнфельда, Єрусалим, 5730—5743.
- «Меор га-тфіла», Єрусалим, 5755.
- «Меорот га-міцвот» — заповіді цицит, тфілін і читання «Шма», Єрусалим, 5751.
- «Шулхан га-маарахот бе-сітрей га-хохма» — праця у трьох томах: сфірот, вищі світи, ангели і душі, 5737.
- «Сефер Єціра га-шалем» — Єрусалим, 5725.
- «Ноам га-кавод» — вступ до «Ідри раба», «Ідри зута», Ідри де-Мішкана і Сіфри де-цніута, Єрусалим, 5761.
- «Нетівот Яїр у-масорет га-хохма» — 4 томи: Ідра раба, Ідра зута, Ідра де-Мішкана, Сіфра де-цніута, Єрусалим, 5735—5737.
- «Седер олам зута га-шалем» — порівняння між різними думками в словах Хазаль і наших учителів рішонім із доповненнями, Єрусалим, 5717.
- «Седер олам раба га-шалем» — 3 томи, що включають порівняння між різними думками в словах Хазаль і наших учителів рішонім із доповненнями, Єрусалим, 5722—5725.
- «Седер олам зута га-шалем» — включає коментар «Ємот олам», «Седер олам» (порівняння і різночитання текстів і думок в обох Талмудах, у мідрашах Хазаль і в словах рішонім) і «Масорет га-Седер олам». Видання «Мтівта Торат хесед», Єрусалим, 5717.
- «Раая меемна» — пояснення за таємним вченням до деяких із заповідей-повелінь і заповідей-заборон, два томи, Єрусалим, 5743.
- «Маре адам» — будова людини в матеріальному і духовному, Єрусалим, 5755.
- «Сефер Ор га-даат» — розділи споглядання про мету творіння і створення людини, Єрусалим, 5762.
- «Ємот олам» — коментар до «Ігерет рав Шріра гаон», Єрусалим, 5761.
- «Масат Моше» — вірші з повчанням на основі світочів учення хасидуту, Єрусалим, 5693.
- «Тов кінор Давид».
- «Кінор бен Давид» — священні пісні, Єрусалим, 5764.
- «Шнейм асар шівтей Ісраель» — повна книга Ельдада га-Дані і збірка матеріалів про десять колін, Єрусалим, 5716.
- «Толдот хахмей га-дорот» — історія народу Ізраїлю від епохи гаонів після завершення Вавилонського Талмуду до епохи «Шулхан аруха» і його коментаторів, Єрусалим, 5755.
- «Тіферет бейт Давид» — адмори дому Лелов в Ерец-Ісраель та їхні родини, Єрусалим, 5729.
- «Кодеш ілулім» — життєпис, історії про нього і звичаї його діда, Ребе з Лелова, Нью-Йорк, 5709.
- «При кодеш ілулім» — про його діда, Ребе з Лелова, і про його дядька (сина діда) р. Шимона-Натана-Нету Бідермана, Єрусалим, 5721.
- «Коль Єгуда, бааль га-ктавім» — листи з питань каббали (разом із листами рава Єгуди-Зеева Лейбовича і його старшого сина р. Йосефа-Менахема). Частина перша — Бней-Брак, елул 5769 (серпень–вересень 2009).
Зовнішні посилання
- Його праці на HebrewBooks
- «Сідур га-геонім ве-га-мекубалім ве-га-хасидім»:
- «Маарехет га-тфіла» — про різночитання текстів і звичаї в громадах Ізраїлю згідно з відкритою частиною Тори і згідно з каббалою
- Від «Году» до «Гаал Ісраель» • Молитва «Аміда» до кінця молитви Шахаріт • Мінха, Маарів і читання «Шма» перед сном; початок тем суботніх молитов: підготовка до Шабату, Мінха переддня Шабату, зустріч Шабату і Маарів • Молитва, кідуш і трапеза в ніч Шабату • Молитви Шахаріт і Мусаф Шабату • Суботні трапези, молитва Мінха і Маарів виходу Шабату, Авдала і трапеза «Мелаве малка» • Читання Тори і гафтари протягом року
- Пасхальна Агада • Свято Песах • Молитви трьох паломницьких свят • Молитви Рош га-Шана • Молитви Йом Кіпуру • Молитви свята Сукот • Теми Рош ходеш • Пости, чотири пости і теми Хануки • Теми Пурима в галасі та агаді, Мегілат Естер (Сувій Естер), його пояснення і малі мідраші
- Теми благословень на насолоди
- Зібрані думки про хупу і кідушин
- Зібрані думки про благословення на заповіді у відкритій частині Тори, у таємній і в хасидуті
- «Кодеш ілулім»
- «Маре адам» і «Маарехет адам»
- «Сідур га-геонім ве-га-мекубалім ве-га-хасидім»:
Додаткова література
- Єкутіель-Єгуда Ганцель, «Джерело, що б'є», краплі світла з життя і джерел єрусалимського каббаліста, «Га-Мевасер торані», тижнева глава «Дварім» 5781, сторінка 4
- Менахем Бронфман, «Каббалісти і Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1926, сторінка 123
- «І дійшов я до пів миті від смерті...», розділ із книги «Шемен сасон ме-хаверейха», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 39, сторінка 16 і далі.
Примітки
Код особи: № 6160367800