Мордехай Ханзін
Рав Мордехай Ханзін (21 тамуза 5665 (24 липня 1905) — 7 менахем-ава 5757 (10 серпня 1997)) — хасид Ребе Раяца, відправлений до трудових таборів за поширення юдаїзму. Служив секретарем єврейської громади в Москві, заохочував євреїв і допомагав їм здійснювати алію до Ерец-Ісраель.
Біографія
Народився в Конотопі[1] 21 тамуза 5665 року (24 липня 1905) в родині Менахема-Мендла Ханзіна та його дружини Фрейдл з родини Рабой.
Навчався в місцевому хедері. У його дитинстві, після Першої світової війни, у різних містах, як і в Конотопі, відбувалися погроми. Одного з днів погромів на р. Мордехая на вулиці міста накинувся один із погромників і встромив спис, який мав у руці, у ногу р. Мордехая, і той вийшов з іншого її боку. Унаслідок цього в нього було зараження крові, і він пролежав у ліжку сім місяців.
У 5676 році (1915/1916) поїхав навчатися до Хафец Хаїма у Сновськ і протягом певного часу перебував у товаристві р. Іче дер Масміда і р. Янкла Журавичера.
Ще підлітком він хотів здійснити алію до Ерец-Ісраель, він вивчав іврит у сіоністському осередку свого міста й вивчав історію єврейського народу. Через цю діяльність був заарештований у 5681 році (1920/1921) на 8 місяців, доки його не звільнили, бо не знайшлося підстави його звинуватити, а також тому, що він був неповнолітнім.
Після закінчення навчання в єшиві хотів навчатися в університеті імені Ломоносова в Москві. Для цього він склав іспити на атестат зрілості й здобув ступінь з історії, філософії та сходознавства. Паралельно навчав єврейських дітей у Москві мови іврит, вів уроки Тори та хасидуту в межах «Тіферет бахурім» і був одним із видатних активістів сіоністського підпілля в Радянському Союзі.
Кілька разів їздив до Ребе Раяца. Один із цих разів був на Пурим катан 5687, а останній раз — перед від'їздом Ребе Раяца з Росії після Сімхат Тори 5688 року (1927/1928).
З роками став членом і активістом сіоністського осередку.
У трудовому таборі
Коли його брат р. Давид отримав дозвіл на виїзд до Ерец-Ісраель у 5694 році (1933/1934), р. Мордехай поїхав до Одеси, щоб попрощатися з ним, і почав думати, як виїхати і йому. Склалася група, яка планувала таємно перейти кордон через Туреччину, але один із впроваджених агентів КДБ заздалегідь передав інформацію, і всіх членів групи було заарештовано разом із р. Мордехаєм.
Під час ув'язнення його допитували й піддавали тривалим тортурам, намагаючись витягти імена інших людей, пов'язаних із втечею, його відправили до карцеру на 7 місяців, а після їх закінчення до нього в камеру підсадили впровадженого знайомого з минулого, щоб випитати в нього зізнання в його діяннях. Після того як і це не вдалося, на суді його звинуватили у вивченні юдаїзму, сіоністській діяльності та спробі нелегального перетину кордону. Після суду його відправили до трудового табору на 10 років, невдовзі після виходу його знову заарештували під різними приводами на 5 років.
Увесь час перебування в трудовому таборі він суворо дотримувався Шабату і кашруту. Мати передавала йому цигарки, щоб він міг продавати їх і купувати кошерну їжу. На свято Песах вона щороку передавала йому мацу, в один із років наглядачі не передали йому посилку, і р. Мордехай на вісім днів Песаху залишився зі шматочком цукру, який смоктав щодня. Серед посилок з їжею вона передала йому також тфілін, які він накладав без відома наглядачів.
У 5711 році (1950/1951) його звільнили з заслання, але його проживання було обмежене містами Калуга і Петушки. Невдовзі після цього він одружився з Хаєю-Малкою Тверською, донькою р. Давида-Єгуди-Лейба Тверського з Хантина та його дружини Сими, доньки р. Йосефа-Меїра Тверського, засновника махнівського хасидизму.
Його брат р. Давид увесь цей час продовжував діяти, щоб улаштувати йому дозвіл на виїзд з Росії. Він зустрічався з різними діячами, що мали вплив у верхівці Радянського Союзу, а також їздив до посольства Радянського Союзу, але прохання були відхилені. У відповідь на запитання р. Давида до Ребе[2], яким чином просити дозвіл на виїзд для його матері й брата, Ребе відповів йому «ЦА [= потребує вивчення], чи варто писати або повідомляти, що він рабин. І, здавалося б, мовчання в цьому краще, але, звісно, не писати й протилежного ГК [= також]».
Але через кілька місяців після весілля його знову заарештували внаслідок Справи лікарів.
У 5716 році (1955/1956), коли до влади прийшов Хрущов, тисячі в'язнів отримали помилування, і серед них також р. Мордехай, якого звільнили з останнього ув'язнення й відпустили додому. Загалом він провів у трудовому таборі 21 рік.
Після звільнення
Після звільнення його прийняли секретарем єврейської громади Москви. У межах цієї роботи служив головному рабинові Москви Шломо Шліферу, а потім раву Єгуді-Лейбу Левіну. Паралельно працював у Національній бібліотеці імені Леніна в Москві, і там йому було надано доступ до засекречених і давніх фондів. У бібліотеці займався дослідженням давніх рукописів.
У 5717 році (1956/1957) Ребе знову написав[3] його братові р. Давиду «А те, що він пише про свого брата Мордехая, шліта, — здається, я вже давно кликав його — якщо його брат згоден, слід подбати про його прибуття до Святої Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, в добру й успішну годину».
Одного разу р. Мордехай побачив людину в чинах, яка прийшла молитися до Великої синагоги на Архипова; р. Мордехай побоювався, що той намагається його підставити, у розмові, що зав'язалася між ними, ця людина назвалася високопоставленим комуністом у КДБ, наближеним до верховного головнокомандувача. Коли р. Мордехай відсахнувся, той заспокоїв його й сказав, що збирається йти на пенсію і хоче віддячити добром своїм братам-євреям, він просить короткий список євреїв, які бажають залишити Росію, і подбає про їхній безпечний виїзд за умови, що справу нікому не буде розголошено. Лише після довгих переконань, що на нього можна покластися і наміри його добрі, р. Мордехай погодився й приніс йому список із кількох людей.
Коли було запитано дозволи на виїзд для цього списку, та людина була присутня в установі й розпорядилася їх затвердити. Так р. Мордехаєві вдалося отримати виїзні візи для своєї родини і допомогти ще кільком євреям виїхати з Радянського Союзу.
Перед виїздом з Радянського Союзу р. Мордехая викликали до установи КДБ, і після прибуття він дізнався, що для нього призначено зустріч із верховним керівником. На зустрічі керівник попередив його, щоб після виїзду з Росії він не смів виступати проти неї.
У Землі Ізраїлю
Р. Мордехай виїхав з Росії і прибув до Ерец-Ісраель 8 елула 5725 року (5 вересня 1965) разом із дружиною та донькою і оселився в Бней-Браку, а через певний час переїхав із родиною до Петах-Тікви.
У Країні він приєднався до організації «Відпусти народ Мій», що діяла задля звільнення євреїв Радянського Союзу та їхньої алії до Ерец-Ісраель.
Заробляв на життя, працюючи в Єврейській агенції політичним радником з алії та абсорбції з Радянського Союзу і Східної Європи. Паралельно був викладачем в Університеті Бар-Ілан на відділенні досліджень, гуманітарних наук та історії.
Написав кілька статей до «Єврейської енциклопедії».
Помер 7 менахем-ава 5757 року (10 серпня 1997).
Родина
- Його донька, Сима Ландерс
Додаткова література
- Менахем Зігельбойм, «Давид, раб Мій», с. 333 і далі
Зовнішні посилання
- «Сіхат га-шавуа», випуск 1248
- Картка, яку рав Мордехай написав для «Сефер га-хасидім», на сайті Бібліотеки Хабаду
- «Сіхат га-шавуа», випуск 631, рубрика «Плоди 15 швата»
| Родовідне дерево родини Ханзін | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Особистості в Москві
- Особистості в Петах-Тікві
- Особистості, що народилися в 5665 році (1904/1905)
- Особистості, що померли в 5757 році (1996/1997)
- Родина Ханзін
- Родина Тверських
- Хасиди, що виїхали з Росії в 5680-ті роки
- Хасиди, заарештовані в Радянському Союзі
