Єгуда-Лейб Левін (Москва)
| Єгуда-Лейб Левін | |
|---|---|
Рабин Москви і голова єшиви «Коль Яаков» | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | יהדה-ליב לוין[В] |
| Дата народження | 5654 (1894) |
| Дата смерті | 5732 (1971) |
| Країна | СРСР[В] |
| Місце проживання | Москва |
| Місце діяльності | Красноармійське, Дніпропетровськ, Москва |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | єшива в Ніжині, єшива в Слободці |
| Посада | головний рабин Москви, голова єшиви «Коль Яаков», рабин Красноармійського, рабин Дніпропетровська |
| Сім'я | |
| Батько | Еліягу-Шмуель Левін |
Єгуда-Лейб Левін (5654, 1894 – 5732, 1971) — рабин Москви і голова єшиви «Коль Яаков».
Біографія
Народився в 5654 році (1893/1894) у сім'ї рава Еліягу-Шмуеля Левіна, який служив головним рабином Нікополя. У 5659 році (1898/1899) його батька було прийнято на рабинську посаду в Катеринославі, і його родина переїхала жити туди; протягом дев'яти років його батько служив рабином разом із рабинами Дов-Зеєвом Кожевниковим і равом Барухом Заславським.
Замолоду навчався в місцевій єшиві. Після відходу з життя батька в 5669 році (1908/1909) навчався в єшивах Ніжина та Слобідки. У 5676 році (1915/1916) отримав сміху на рабинство.
Після свого весілля в 5681 році (1920/1921) був призначений (у 5683 році (1922/1923)) на рабинську посаду в місті Красноармійське, де служив до вторгнення туди нацистів у тішреї 5701. У повоєнні роки служив рабином у місті Дніпропетровську, доки не був змушений тікати звідти через донос.
У 5717 році (1956/1957) його запросив рав Шломо Шліфер, який служив тоді головним рабином Москви, очолити єшиву «Коль Яаков», засновану тоді; у тій самій єшиві бахурім здобували кваліфікацію шойхетів і моелів. Того ж року, після відходу з життя рава Шломо Шліфера, він став головним рабином Москви. Його заступником був р. Залман-Натан Кісельгоф із хасидів Хабаду[1]. У 5718 році (1957/1958) випустив сідур під своєю редакцією «Сідур га-шалом, тфілот ле-холь га-шана», а в 5728 році (1967/1968) відвідав Ребе і говорив про становище євреїв у Радянському Союзі[2]. Важливо зазначити, що він прибув із супровідником (агентом КДБ) від імені держави Радянський Союз.
Після його візиту Ребе з болем говорив про тих рабинів, які засмучували його своїми зухвалими запитаннями про становище юдаїзму в Радянському Союзі, знаючи, що він не може відповідати вільно. Ребе зазначив, що коли він хоче пишатися становищем юдаїзму, він показує не фотографії театру і тому подібного, а фотографії дверей синагоги й дверей мікви, і який сенс засмучувати його запитанням про те, що відбувається за дверима, коли він не може відповідати.
За свідченням його онуки[3], йому вдалося вислизнути від своїх супровідників і ще раз увійти до Ребе на єхідут без супровідників; на цьому єхідуті було порушено — серед іншого — спогади про Катеринослав. У книжці «Щоб ти залишився євреєм»[4] р. Іцхака Зільбера (Казнера) він свідчить: «В один із років його було послано владою до Сполучених Штатів, і мені достовірно відомо, що він пішов там запитати поради у великих мужів того покоління, чи варто йому залишитися й служити рабином Москви, чи скористатися нагодою і виїхати. Йому відповіли: „Якщо ти не будеш рабином, становище буде гіршим“, і звеліли йому залишитися».
Помер у 5732 році (1971/1972) у Росії.
Додаткова література
- «Піркей хаїм» у «Лев Єгуда — хідушей Тора і статті гаона р. Єгуди-Лейба Левіна»
Зовнішні посилання
- Зворушливо: оприлюднено рідкісний запис із кімнати єхідуту Ребе, на сайті «Штурем»
- Єхідут у прямому цитуванні, з газети «Бейт Мошіах»

- Стенограма єхідуту з равом Левіним
- Надгробок рава Єгуди-Лейба Левіна на сайті «Еда га-мацева»
- Рабин утік зі свого номера в готелі й таємно прийшов на єхідут до Ребе

- Буря навколо візиту головного рабина з ворожої країни? Не вперше

Примітки
Код особи: № 5104566001