Перейти до вмісту

Йона Левітас

Матеріал з Хабадпедії
Рав Левітас (третій праворуч) на хасидському фарбрейнгені в синагозі «Нахалат Біньямін»

Рав Хаїм-Йона га-Леві Левітас (5656, 1896 — 10 хешвана 5733, 1972) був одним з учнів «Томхей Тмімім Любавич», а згодом одним із хасидів Хабаду в Тель-Авіві.

Біографія

נולד בז'יטומיר[1] שבאוקראינה לר' אברהם פסח הלוי ולרחל[2].

Навчався в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» з 5670 року (1909/1910) до 5676 року (1915/1916)[2][1].

Одружився з Рівкою, донькою р. Іцхака і Двори[2]. Протягом певного часу керував «Томхей Тмімім» Житомир[3].

Здійснили алію до Землі Ізраїлю й оселилися в Тель-Авіві. У перші роки єшиви «Бней Тмімім» Тель-Авів працював у ній меламедом. Через кілька років був призначений машгіахом в єшиві «Ахей Тмімім» Тель-Авів.

Коли Ребе Раяц виступив із закликом «Негайно — до тшуви, негайно — до Геули», він багато зробив для поширення цього заклику по всій Країні, і в особливому листі Ребе Раяц подякував йому та ще кільком хасидам, які енергійно займалися цією справою[4].

У 5713 році (1952/1953) підписав два запрошення й прохання до Ребе приїхати з візитом до Святої Землі[5]. Він був серед тих, хто молився в синагозі «Огель Іцхак» (Яффо)[6], і протягом певного часу був у ній габаєм[7].

Помер у Тель-Авіві 10 хешвана 5733 (18 жовтня 1972)[8] і похований на Оливковій горі[9]. Після його відходу з життя його дружина пожертвувала кілька ділянок єшиві «Томхей Тмімім» у Святій Землі згідно з його заповітом[10].

Р. Йона та його дружина не залишили після себе нащадків.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ 1 2 Рафаель-Нахман Каган, «Любавич ве-хаялеа», с. 321. Іцхак Ганзбург (уклав і відредагував), «Сефер га-Тмімім» — 1, с. 55.
  2. ^ 1 2 3 Див. картку, яку він заповнив для «Сефер га-хасидім».
  3. ^ А. Гур-Ар'є, Продовжують шлях р. Моше, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 199, с. 34.
  4. ^ «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц) — том 7, с. 387–388.
  5. ^ Його підпис надруковано в книзі «Мі-бейт га-гназім», с. 83, 85.
  6. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» випуск 696 с. 43.
  7. ^ «Мі-бейт га-гназім», с. 85.
  8. ^ Зуша Вольф, «Ємей тмімім» — 6, с. 56.
  9. ^ «Йоман Хабад» — 10 хешвана — сайт
  10. ^ Див. «Ігрот кодеш» (Ребе) — том 30, с. 99.


Повідомити про помилку на цій сторінці