Давід-Шімон Хадад
| Давид-Шимон Хадад | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 хешвана 5715 (13 листопада 1954) |
| Дата смерті | 14 тішрея 5781 (2 жовтня 2020) |
| Місце проживання | Туніс, Марсель, Мігдаль-га-Емек |
| Рід діяльності | рам, тюремний рабин, машгіах з кашруту |
| Освіта | єшива «Огалей Йосеф-Іцхак» у Тунісі |
| Посада | рам в єшиві «Огалей Йосеф-Іцхак» у Тунісі, рабин у в'язницях, шаліах Ребе у в'язницях Святої Землі |
| Сім'я | |
| Батько | Берех'я |
| Мати | Мазала Мазаль-Тов |
| Дружина | Варда, з родини Бухриц |
| Діти | Барух-Рафаель-Узіель Хадад, Цві-Мендл Хадад, Шнеур-Залман Хадад, Іцхак Хадад, Аврагам Хадад, Бецалель-Нафталі Хадад, Леві Хадад, Хананель-Пінхас Хадад, та інші |
| Родовід | |
Рав Давид-Шимон Хадад (17 хешвана 5715 (13 листопада 1954) — 14 тішрея 5781 (2 жовтня 2020)) був одним із перших хасидів і рамом в єшиві в Тунісі, із шлухім Ребе у в'язницях у Святій Землі та із засновників і шанованих членів громади Хабаду в Мігдаль-га-Емеку.
Біографія

Народився 17 хешвана 5715 року (13 листопада 1954) у батьків, рава Берехьї і Мазали Мазаль-Тов, у містечку Бен-Гардан поблизу острова Джерба в Тунісі.
У 13 років, після того як утратив батька, його родина переїхала жити до міста Туніс, де він навчався в єшиві «Огалей Йосеф-Іцхак», заснованій шаліахом равом Нісаном Пінсоном.
Період навчання в єшиві сильно на нього вплинув. У 22 роки почав працювати рамом в єшиві з Гемари і з граматики.
З часом почав допомагати раву Пінсону в шліхуті і бути його правою рукою в усьому. Рав Пінсон зі свого боку також покладався на нього в питаннях кашруту і в багатьох сферах.
Рав Пінсон намагався не пити місцеве вино через побоювання щодо кашруту, і єдиним вином, яке він погоджувався пити і робити на ньому кідуш, було вино, яке р. Давид готував у себе вдома.
Рав Меїр Мазуз розповідав, що в Тунісі того часу зовсім не було прийнято відрощувати бороду. Серед молодих хлопців і юнаків у Тунісі зовсім не було таких, що носили повну бороду, крім р. Давида і синів рава Пінсона.
На свято Сукот 5738 року (27 вересня 1977) поїхав із р. Нісаном Пінсоном до Ребе. Його черга на єхідут була призначена одразу після Сімхат Тора. Але через проблему зі здоров'ям у Шміні Ацерет йому не вдалося ввійти на єхідут.
У 5739 році (1978/1979) був засватаний із пані Вардою з родини Бухриц, і з благословення Ребе вони одружилися і переїхали жити до Тунісу, поруч з єшивою. Після свого весілля він вагався, чи залишити Туніс. Він запитав про це Ребе, який вказав йому, що доки в нього є посада, на якій ніхто не може його замінити, йому слід залишатися в Тунісі.
Через довгий час, на початку 5743 року (1982/1983), йому знайшлася заміна, і родина переїхала до Марселя у Франції.
Приблизно через пів року родина переселилася до Землі Ізраїлю і оселилася в Мігдаль-га-Емеку. На той час громада Хабаду в місті налічувала менше десяти родин анаш.
Спочатку працював машгіахом з кашруту на птахофабриці в північному районі і звільнився з цієї роботи через порушення кашруту, свідком якого він був, відчувши, що більше не може нести тягар цієї відповідальності.
Основним заняттям рава Хадада було служіння рабином у в'язницях, де він діяв і наблизив багатьох євреїв до Тори і заповідей протягом близько 35 років. З роками він навіть удостоївся отримати безліч благословень від Ребе за свою роботу, а згодом був офіційно призначений шаліахом у в'язниці.
Помер у переддень Шабату і свята Сукот, 14 тішрея, після полудня, 5781 року (2020/2021), після того як заразився коронавірусом, і багато хто молився про його одужання[1].
На його пам'ять у місяці хешван 5781 року (жовтень–листопад 2020) було оголошено мівцо вивчення «Танії» напам'ять в єшивах «Томхей Тмімім» і серед учнів 8-х класів по всій Святій Землі спільно з фондом «Езрат Менахем»[2]. Також на його пам'ять у «Хейдер Нет» з ініціативи його сина, що працює там меламедом, було оголошено мівцо знання Тори, що проводилося протягом трьох років за книгами Хумашу Берешит, Шмот і Ваїкра.
Родина
- Його сини
- Рав Барух-Рафаель-Узіель Хадад — шаліах Ребе в Малсі в Єрусалимі
- Рав Цві-Мендл Хадад — шаліах Ребе в кварталі Новий Нахалат-Єгуда в Рішон-ле-Ціоні
- Рав Шнеур-Залман Хадад — із шлухім Ребе в Рокленді в Нью-Йорку
- Рав Іцхак Хадад — із шлухім Ребе в Тель-Авів
- Рав Аврагам Хадад — із шлухім Ребе в Кір'ят-Бялік і меламед у «Хейдер Нет»
- Рав Бецалель-Нафталі Хадад — із шлухім Ребе в Беер-Шеві
- Рав Леві Хадад — шаліах Ребе в кварталі Нуріот у Рішон-ле-Ціоні
- Рав Хананель-Пінхас Хадад — рам і машпіа в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» Лод
- Рав Ар'є-Єгонатан Хадад — рам в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» Кір'ят-Гат
- Його доньки
- Пані Двора, дружина рава Давида-Йосефа Кторзи — шаліах Ребе в поселенні Нагалаль
- Пані Брурія, дружина рава Шломо-Хаїма Азагві — із шлухім Ребе в Ноф-га-Галілі
- Пані Нехама-Діна, дружина рава Хананії Зогара — Мігдаль-га-Емек, вихователь у талмуд-торі Хабаду в Харіші
- Пані Хая-Єгудіт, дружина рава Ісраеля-Давида Когена — громада Хабаду Лода
- Пані Мушка, дружина рава Йосефа-Іцхака Агарона — заступник директора талмуд-тори Хабаду Мігдаль-га-Емек
- Пані Аснат, дружина рава Йосефа-Іцхака Овадьї — Мігдаль-га-Емек, меламед у «Хейдер Нет»
Додаткова література
- Ілуй з Джерби, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1879
Зовнішні посилання
- Рав Меїр Мазуз виголошує надгробне слово про рава Давида-Шимона Хадада, мир праху його, і застерігає від коронавірусу Меїр Мазуз

- «Одна риса вирізнялася в ньому, і видно, що вона вплинула на всю його родину»

Примітки
Код особи: № 2600428000