Перейти до вмісту

Аврагам Ганін

Матеріал з Хабадпедії
Аврагам Ганін
Основна інформація
Дата народження5679
Дата смерті27 ава 5759 (9 серпня 1999)
Місце похованняКір'ят-Малахі
Місце проживанняМосква, Нахалат-Гар-Хабад у Кір'ят-Малахі
Місце діяльностіМосква, синагога Мар'їна Роща
Рід діяльностімоель, діяч хабадського підпілля
Посада«міністр фінансів» хабадського підпілля
УчителіІсраель Пінський
Сім'я
БатькоЄхезкель
МатиБейла
ДружинаЕсфір

Р. Аврагам Ганін (5679 — 27 ава 5759 (9 серпня 1999)) був одним із помітних діячів хабадського підпілля в Москві й моелем, який увів тисячі євреїв у союз Аврагама-авіну.

У молодості

Народився в 5679 році (1918/1919) у містечку Костюковичі в Білорусі, приблизно за 30 кілометрів від хасидського містечка Климовичі, у батька р. Єхезкеля та Бейли[1]. Його батько був богобоязливим євреєм, якому доводилося постійно тікати й переховуватися зі страху перед комуністами.

У юності деякий час навчався в місцевого рабина, поки того не заарештували. Після цього перейшов навчатися до єврейсько-комуністичної школи, поки його не вигнали звідти через короткий час через інцидент, що стався в нього з іншим учнем із шанованої комуністичної сім'ї.

Після того як він уже не навчався, почав допомагати в утриманні сім'ї, оскільки його батькові доводилося переховуватися, він почав працювати підмайстром коваля й займався цим до 5699 року (1938/1939).

У Москві

З початком Другої світової війни був призваний до Червоної армії й служив в Ірані, а потім у Москві, і в 1943 році втратив ногу від німецької бомби. Близько цілого року провів у лікарнях, поки не одужав.

Вийшовши з лікарні, жив у свого дядька в Москві й заробляв на життя виготовленням ключів. Одного разу він дізнався, що в районі є синагога, і внаслідок цього почав з'являтися в синагозі Мар'їна Роща. Там р. Ісраель Пінський почав наближати його й навчати його юдаїзму.

Відтоді став одним із помітних активістів там. До його приходу щошабату був невеликий кідуш, а з його приходом він почав організовувати щошабату хали, оселедець і машке у великій кількості, достатній для великого фарбрейнгену в Шабат. Щошабату починали фарбрейнген із вивчення розділу «Танії», потім багато казали лехаїм і співали хасидські нігуни, а ті, хто розумів, читали вголос сіхот Ребе, які таємно переправлялися до Росії. Також він час від часу організовував фарбрейнгени в домах анаш, особливо коли приїжджали шлухім від Ребе.

У Москві ж одружився зі своєю дружиною Есфір, яка походила з комуністичного дому, де говорили їдишем. Деякий час жив у домі свого тестя, і вони дошкуляли йому через його діяльність і впертість у дотриманні законів кашруту.

Щошабату йому доводилося йти пішки близько півтори години до дому на одній нозі. Він приходив у Шабат уранці й залишався в синагозі до виходу Шабату.

Також він служив «міністром фінансів» хабадського підпілля й був великим педантом у всьому, що стосувалося громадських грошей[2].

Як моель

Оскільки в Москві був лише моель, який обрізав маленьких дітей (р. Мотл Ліпшиць), а моеля для дорослих не було, він почав за ініціативою р. Гече Віленського проводити обрізання євреям, які цього потребували.

Процедура обрізання була такою: єврей приходив до його кіоску на ринку (там він займався виготовленням ключів) і казав, що його прислав р. Гече. Він зачиняв крамницю, зав'язував єврею очі й відвозив його машиною до дому, де мало відбутися обрізання. Там він промовляв благословення й виконував надріз, а поруч стояв якийсь лікар-єврей (який погодився приходити, хоча й не дотримувався Тори й заповідей), який завершував і перев'язував. Р. Гече виконував меціцу й давав нове єврейське ім'я.

Щоразу обрізання проводили в іншому домі, він шукав серед анаш того, хто погодиться – попри небезпеку цього – провести обрізання у себе вдома. На певному етапі літня хабадська жінка на ім'я «Бабушка Чарне» надала свій дім, і відтоді обрізання проводили там.

З усіх кінців Росії, із міст, у яких діяло хабадське підпілля, до нього присилали дорослих євреїв, щоб зробити їм обрізання, і часто один, хто пройшов обрізання, приводив потім усю свою сім'ю.

Через його розгалужену діяльність його багато разів затримували й допитували в КДБ, однак він не злякався й продовжив свою діяльність. Йому також пропонували працювати донощиком, однак він наполягав на тому, що не розуміє їдишу й російської і тому не може цього робити.

Будівництво мікви в Мар'їній Рощі

Одного разу йому повідомили, що Ребе хоче, щоб збудували підпільну мікву в синагозі Мар'їна Роща, і поклав це завдання на нього.

Усіма правдами й неправдами йому вдалося дістати матеріали для будівництва, а самим будівництвом займався р. Олександр Лукацький. Унаслідок доносу прийшли поліцейські, щоб закрити мікву, а він наполягав на тому, що вони не будували нової споруди, а лише полагодили засмічені труби в старій будівлі.

Також, коли влада зруйнувала синагогу, він намагався дістати матеріали, щоб відбудувати її заново.

У Ребе

Коли становище в Росії дещо полегшилося, він вирішив поїхати до Ребе. Зібравши гроші, отримавши дозволи й купивши квиток – вирішив, що треба привезти Ребе подарунок.

Напередодні своєї поїздки він провів фарбрейнген. У фарбрейнгені взяли участь багато хто з анаш і баалей тшува з єшиви. Він обійшов із пляшкою машке всі столи, підходячи до кожного й просячи кожного сказати лехаїм і побажати Ребе здоров'я та довголіття, і щоб він удостоївся привести повну Геулу. Після того як усі благословили, Давид Карпов написав на пляшці, що побажали хасиди.

Коли він прибув до дому Ребе 9 швата 5749 (15 січня 1989), його представили Ребе, і коли він сказав, що робить усі обрізання, Ребе сказав йому: «Ір от Аврагам-авіну ойф айер зайт» [=у вас на вашому боці Аврагам-авіну][3].

Він вручив Ребе пляшку, і Ребе дав йому долар для Мар'їної Рощі. Коли Ребе піднімався після молитви, він повернувся в його бік і підбадьорив.

Також Ребе дав йому долар для р. Гече Віленського.

Кінець життя

У 5752 році (1991/1992) запалив центральну менору в Москві в програмі «Ханука Лайв»[4].

Наприкінці життя жив у кварталі Нахалат-Гар-Хабад у Кір'ят-Малахі.

Помер 27 ава 5759 (9 серпня 1999) і похований на кладовищі в Кір'ят-Малахі.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Згідно з його надгробком.
  2. ^ Зі свідчення р. Моше Левертова в тижневику «Кфар-Хабад», випуск 490, у рубриці «Читають/пишуть».
  3. ^ Обрізання в Радянському Союзі
  4. ^ Запалювання менори в Кремлі в Москві
Аврагам Ганін згадується ще в 3 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457246000

Повідомити про помилку на цій сторінці