Перейти до вмісту

Шахи

Матеріал з Хабадпедії
Ребе за партією в шахи з Ребе Раяцом в курортному містечку Перхтольдсдорф в Австрії

Шахи — давня гра думки, що здобула почесний статус; упродовж історії в неї грали люди з аристократичного стану, аж поки її не стали називати грою королів.

У 5611 році (1850/1851) гра стала змагальним видом спорту, і впродовж більшості років відтоді, як почали проводити змагання, звання чемпіона світу з шахів утримували шахісти-євреї.

Гра удостоїлася багатьох згадок у святих книгах, і Ребе навіть роз'яснив її внутрішній зміст і урок, який можна з неї винести для повсякденного життя в служінні Всевишньому.

Хасиди мають звичай грати в цю гру в Ніч Нітл, коли заборонено вивчати Тору, щоб не додавати життєвої сили кліпот і ситра ахра.

Гра в наших Ребе, провідників поколінь

Хасиди грають у шахи в Ніч Нітл у Великому залі в 770
Пісня про ашкукі рабі Аврагама ібн Езри

אֲשׁוֹרֵר שִׁיר בְּמִלְחָמָה עֲרוּכָה \ קְדוּמָה מִן יְמֵי קֶדֶם נְסוּכָה / Ашорер шір бе-мілхама аруха \ кдума мін ємей кедем несуха / Оспіваю пісню про битву впорядковану, \ давню, здавна встановлену.
עֲרוּכָה מְתֵי שֵׂכֶל וּבִינָה, \ קְבָעוּהָ עֲלֵי טוּרִים שְׁמֹנָה. / Аруха метей сехель у-віна, \ квауа алей турім шмона. / Упорядкували її мужі розуму й тями, \ утвердили її на восьми рядах.
וְעַל כָּל טוּר וָטוּר בָּהֶם חֲקוּקוֹת \ עֲלֵי לוּחַ שְׁמֹנֶה מַחֲלָקוֹת, / Ве-аль коль тур ва-тур багем хакукот \ алей луах шмоне махлакот, / І на кожному ряду з них накреслено \ на дошці вісім клітин,
וְהַטּוּרִים מְרֻבָּעִים רְצוּפִים \ וְשָׁם הַמַּחֲנוֹת עוֹמְדִים צְפוּפִים. / Ве-га-турім мерубаїм рецуфім \ ве-шам га-маханот омдім цефуфім. / І ряди — квадрати, зімкнені поспіль, \ і там стани стоять тісно.

מְלָכִים נִצְּבוּ עִם מַחֲנֵיהֶם \ לְהִלָּחֵם וְרֶוַח בֵּין שְׁנֵיהֶם. / Мелахім ніцву ім маханейгем \ легілахем ве-ревах бейн шнейгем. / Царі стали зі своїми станами \ битися, і між обома — проміжок.
פְּנֵי כֻלָּם לְהִלָּחֵם נְכוֹנִים \ וְהֵמָּה נוֹסְעִים תָּמִיד וְחוֹנִים, / Пней хулам легілахем нехоним \ ве-гема нос'ім тамід ве-хоним, / Обличчя всіх готові до битви, \ і вони весь час вирушають і стають табором,
וְאֵין שׁוֹלְפִים בְּמִלְחַמְתָּם חֲרָבוֹת, \ וּמִלְחַמְתָּם – מְלֶאכֶת מַחֲשָׁבוֹת, / Ве-ейн шолфім бе-мілхамтам харавот, \ у-мілхамтам — мелехет махашавот, / І не оголюють у своїй битві мечів, \ і битва їхня — справа задумів,
וְנִכָּרִים בְּסִימָנִים וְאוֹתוֹת \ בְּפִגְרֵיהֶם רְשׁוּמוֹת וַחֲרוּתוֹת. / Ве-нікарім бе-сіманім ве-отот \ бе-фігрейгем решумот ва-харутот. / І впізнають їх за знаками й знаменнями, \ на тілах їхніх накресленими й вирізьбленими.

וְאָדָם יֶחֲזֶה אוֹתָם רְגוּשִׁים \ יְדַמֶּה כִּי אֲדוֹמִים הֵם וְכוּשִׁים. / Ве-адам єхезе отам регушім \ єдаме кі адомім гем ве-хушім. / І людина, бачачи їх у сум'ятті, \ подумає, що це едомітяни й кушити.
וְכוּשִׁים בַּקֱּרָב פּוֹשְׁטִים יְדֵיהֶם, \ אֲדוֹמִים יֵצְאוּ אֶל אַחֲרֵיהֶם, / Ве-хушім ба-керав пошетім єдейгем, \ адомім єцеу ель ахарейгем, / Кушити в бою простягають руки, \ едомітяни виходять услід за ними,
וְהָרַגְלִים יְבוֹאוּן בַּתְּחִלָּה \ לְמִלְחָמָה לְנֹכַח הַמְּסִלָּה. / Ве-га-раглім євоун ба-тхіла \ ле-мілхама ле-нохах га-месіла. / І пішаки вступають першими \ у битву просто дорогою.

וְהָרַגְלִי יְהִי הוֹלֵךְ לְנֶגְדּוֹ \ וְאֶת אוֹיְבוֹ יְהִי נוֹטֶה לְלָכְדוֹ, / Ве-га-раглі єгі голех ле-негдо \ ве-ет ойво єгі ноте лелохдо, / А пішак іде просто вперед \ і, щоб узяти свого ворога, відхиляється навскіс,
וְלֹא יַטֶּה בְּעֵת לֶכֶת אֲשׁוּרָיו \ וְלֹא יָשִׂים פְּעָמָיו לַאֲחוֹרָיו, / Ве-ло яте бе-ет лехет ашурав \ ве-ло ясім пеамав ла-ахорав, / І не звертає стоп своїх, коли йде, \ і не повертає кроків своїх назад,
וְאִם יִרְצֶה – יְדַלֵּג בַּתְּחִלָּה \ לְכָל עֵבֶר שְׁלֹשָׁה בַּמְּסִלָּה. / Ве-ім ірце — єдалег ба-тхіла \ ле-холь евер шлоша ба-месіла. / А якщо захоче — спочатку перескочить \ на три дорогою в будь-який бік.
וְאִם יִרְחַק וְיָנוּד מִזְּבוּלוֹ \ וְעַד טוּר הַשְּׁמִינִי יַעֲלֶה לוֹ – / Ве-ім ірхак ве-януд мі-зевуло \ ве-ад тур га-шміні яале ло — / А якщо віддалиться й піде зі свого житла \ і дійде до восьмого ряду —
כְּמוֹ פָרָז לְכָל פָּנִים יְהִי שָׁב \ וּמִלְחַמְתּוֹ כְּמִלְחַמְתּוֹ תְחֻשַּׁב. / Кмо фараз ле-холь паним єгі шав \ у-мілхамто ке-мілхамто техушав. / Він в усьому стане як ферзь, \ і бій його вважатиметься як його бій.

וְהַפָּרָז יְהִי מַטֶּה פְסָעָיו \ וּמַסָּעָיו לְאַרְבַּעַת רְבָעָיו. / Ве-га-параз єгі мате фесаав \ у-масаав ле-арбаат реваав. / А ферзь спрямовує кроки свої навскіс \ і ходить на чотири свої боки.
וְהַפִּיל בַּקְּרָב הוֹלֵךְ וְקָרֵב \ וְהוּא נִצָּב עֲלֵי הַצַּד כְּאוֹרֵב, / Ве-га-піль ба-крав голех ве-карев \ ве-гу ніцав алей га-цад ке-орев, / А слон у бою йде і наближається \ і стоїть збоку, наче в засідці,
כְּמוֹ פָרָז הֲלִיכָתוֹ – אֲבָל יֵשׁ \ לְזֶה יִתְרוֹן לְמַה שֶּׁהוּא מְשַׁלֶּשׁ. / Кмо фараз галіхато — аваль еш \ ле-зе ітрон ле-ма ше-гу мешалеш. / Хід його — як у ферзя, але є \ в нього перевага в тому, що він ходить на третю.
וְהַסּוּס בַּקְּרָב רַגְלוֹ מְאֹד קַל \ וְיִתְהַלֵּךְ עֲלֵי דֶרֶךְ מְעֻקָּל, / Ве-га-сус ба-крав рагло меод каль \ ве-ітгалех алей дерех меукаль, / А кінь у бою дуже легкий на ногу \ і ходить кривим шляхом,
עֲקַלְקַלּוֹת דְּרָכָיו לֹא סְלוּלוֹת, \ בְּתוֹךְ בָּתִּים שְׁלֹשָׁה לוֹ גְבוּלוֹת / Акалкалот драхав ло слулот, \ бе-тох батім шлоша ло гвулот / Звивисті шляхи його, не второвані, \ у межах трьох клітин — його кордони
וְהָרוֹךְ יְהַלֵּךְ מִישׁוֹר בְּדַרְכּוֹ \ וּבַשָּׂדֶה עֲלֵי רָחְבּוֹ וְאָרְכּוֹ / Ве-га-рох єгалех мішор бе-дарко \ у-ва-саде алей рохбо ве-орко / А тура йде прямо своїм шляхом \ і полем — ушир його і вздовж його
וְדַרְכֵי עִקְּשִׁים הוּא לֹא יְבַקֵּשׁ, \ נְתִיבוֹ מִבְּלִי נִפְתָּל וְעִקֵּשׁ. / Ве-дархей ікшім гу ло євакеш, \ нетіво мі-блі ніфталь ве-ікеш. / І кривих шляхів вона не шукає, \ стежка її — без звивин і кривизни.

וְהַמֶּלֶךְ מְהַלֵּךְ עַל צְדָדָיו \ לְכָל רוּחוֹת וְיַעְזֹר אֶת עֲבָדָיו, / Ве-га-мелех мегалех аль цедадав \ ле-холь рухот ве-яазор ет авадав, / А цар ходить на свої боки, \ в усі сторони, і допомагає своїм слугам,
וְיִזָּהֵר בְּעֵת שִׁבְתּוֹ וְצֵאתוֹ \ לְהִלָּחֵם וּבִמְקוֹם תַּחֲנוֹתוֹ, / Ве-їзагер бе-ет шівто ве-цето \ легілахем у-ві-мком таханото, / І стережеться, коли сидить і коли виходить \ битися, і в місці своєї стоянки,
וְאִם אוֹיְבוֹ בְּאֵיבָה יַעֲלֶה לוֹ \ וְיִגְעַר בּוֹ – וְיִבְרַח מִגְּבוּלוֹ. / Ве-ім ойво бе-ейва яале ло \ ве-їгар бо — ве-іврах мі-гвуло. / А якщо ворог його у ворожнечі підніметься на нього \ і пригрозить йому — він утече зі своїх меж.
וְאִם הָרוֹךְ בְּאֵימָה יֶהְדְּפֵהוּ \ וּמֵחֶדֶר לְחֶדֶר יִרְדְּפֵהוּ – / Ве-ім га-рох бе-ейма єгдефегу \ у-ме-хедер ле-хедер ірдефегу — / А якщо тура з погрозою відтіснить його \ і з покою в покій переслідуватиме його —
וְיֵשׁ עִתִּים אֲשֶׁר יִבְרַח לְפָנָיו \ וְעִתִּים יֵשׁ לְסִתְרוֹ לוֹּ הֲמוֹנָיו. / Ве-еш ітім ашер іврах лефанав \ ве-ітім еш ле-сітро ло гамонав. / То буває, що він тікає від неї, \ а часом його військо служить йому прихистком.

וְכֻלָּם הוֹרְגִים אֵלֶּה לְאֵלֶּה, \ וְזֶה אֶת זֶה בְּרֹב חֵמָה מְכַלֶּה, / Ве-хулам горгім еле ле-еле, \ ве-зе ет зе бе-ров хема мехале, / І всі вбивають одне одного, \ і один одного у великому гніві винищує,
וְגִבּוֹרֵי שְׁנַיִם הַמְּלָכִים \ חֲלָלִים מִבְּלִי דָמִים שְׁפוּכִים. / Ве-гіборей шнаїм га-мелахім \ халалім мі-блі дамім шфухім. / І богатирі обох царів — \ полеглі без пролитої крові.
וְעִתִּים יִגְבְּרוּ כוּשִׁים עֲלֵיהֶם – \ וְיָנוּסוּ אֲדוֹמִים מִפְּנֵיהֶם, / Ве-ітім їгберу хушім алейгем — \ ве-янусу адомім мі-пнейгем, / Часом долають їх кушити — \ і тікають від них едомітяни,
וְעִתִּים כִּי אֱדוֹם יִגְבַּר – וְכוּשִׁים \ וּמַלְכָּם בַּקְּרָב הֵם נֶחֱלָשִׁים. / Ве-ітім кі Едом їгбар — ве-хушім \ у-малкам ба-крав гем нехелашім. / А часом долає Едом — і кушити \ та їхній цар у бою слабнуть.

וְהַמֶּלֶךְ יְהִי נִתְפָּשׂ בְּשַׁחְתָּם \ בְּלִי חֶמְלָה וְיִלָּכֵד בְּרִשְׁתָּם, / Ве-га-мелех єгі нітпас бе-шахтам \ блі хемла ве-їлахед бе-рештам, / А цар буде схоплений у їхній ямі \ без пощади й упійманий у їхню сіть,
וְאֵין מָנוֹס לְהִנָּצֵל וּמִפְלָט \ וְאֵין מִבְרָח לְעִיר מִבְצָר וּמִקְלָט! / Ве-ейн манос легінацел у-міфлат \ ве-ейн міврах ле-ір мівцар у-міклат! / І немає притулку, щоб урятуватися, і немає порятунку, \ і немає втечі до укріпленого міста й притулку!
וְעַל יַד צַר יְהִי נִשְׁפָּט וְנִשְׁמָט, \ }וְאֵין מַצִּיל – וְלַהֶרֶג יְהִי מָט. / Ве-аль яд цар єгі нішпат ве-нішмат, \ ве-ейн маціль — ве-ла-герег єгі мат. / І рукою ворога буде він суджений і повалений, \ і немає рятівника — і до загибелі він схилиться.
וְחֵילוֹ בַּעֲדוֹ כֻּלָּם יְמוּתוּן \ וְאֶת נַפְשָׁם פְּדוּת נַפְשׁוֹ יְשִׁיתוּן, / Ве-хейло баадо кулам ємутун \ ве-ет нафшам пдут нафшо єшітун, / І військо його — всі за нього помруть \ і душі свої віддадуть викупом за його душу,
וְתִפְאַרְתָּם כְּבָר נָסְעָה וְאֵינָם \ בְּשׁוּרָם שֶׁכְּבָר נִגַּף אֲדוֹנָם, / Ве-тіфартам квар нас'а ве-ейнам \ бе-шурам ше-квар нігаф адонам, / І слава їхня вже минула, і нема їх, \ коли бачать вони, що пан їхній уже повалений,
וְיוֹסִיפוּ לְהִלָּחֵם שְׁנִיָּה – \ וְיֵשׁ עוֹד לַהֲרוּגֵיהֶם תְּחִיָּה! / Ве-йосіфу легілахем шнія — \ ве-еш од ла-гаругейгем тхія! / Але знову битимуться — \ і є ще воскресіння їхнім убитим!

У Ребе Рашаба

Ребе Рашаб мав звичай у Ніч Нітл грати в шахи або стояти поруч із тими, хто грає, і давати різні поради[1].

Одного разу, коли його син Ребе Раяц грав із хасидом р. Ельхананом-Довом Морозовим, підійшов Ребе Рашаб і дав їм різні поради щодо гри, а потім пояснив їм, як ці речі виявляються в служінні Всевишньому і чого можна з цього навчитися.

Про ці поради Ребе висловився: «У Ребе Рашаба це було згори вниз. Він бачив речі такими, якими вони є в духовності, і з цього знав, як перебігає гра в матеріальності»[2].

Ребе і Ребе Раяц

У 5697-5698 роках (1936–1938) Ребе Раяц був кволий здоров'ям і за вказівкою лікарів кілька разів їздив відпочивати до «Неот деше» в містечку Перхтольдсдорф в Австрії. Під час його перебування там Ребе часто відвідував його, бесідував із ним про Тору і хасидут та отримував від нього вказівки щодо громадських справ.

Лікарі заборонили Ребе Раяцу напружуватися й веліли йому відпочивати від розумового заглиблення у вивчення Тори, і тому Ребе Раяц скористався одним із випадків, коли його відвідував зять, і сів грати з ним у шахи.

На фарбрейнгені 11 нісана 5707 (1 квітня 1947), під час візиту Ребе до Парижа, Ребе розповів, що після першої партії Ребе Раяц подумав, що Ребе веде гру так, щоб Ребе Раяц виграв. І тому Ребе Раяц попросив зіграти ще одну партію, в якій переміг Ребе[3].

У 5755 році (1994/1995) рав Шмуель Краус провів докладне дослідження фотографії, що зафіксувала цю партію, за якою намагався відновити ходи, які зробив Ребе, щоб дійти до перемоги. Дослідження було опубліковано в тижневику «Бейт Мошіах».

Внутрішній зміст гри

У 5708 році (1947/1948) був шахіст-єврей на ім'я Шмуель Решевський, який завоював звання чемпіона США з шахів, і він мав звичай відвідувати бейт-мідраш Ребе Раяца в 770.

За вказівкою Ребе Раяца Ребе проводив фарбрейнген кожного Шабату мевархім з молодими хасидами, і на одному з цих фарбрейнгенів був присутній також шахіст-єврей, і через його присутність Ребе почав говорити про духовний зміст шахової гри і про духовне послання, яке можна винести з неї для повсякденного життя єврея[4].

Урок із шахової гри Ребе ґрунтував на словах Бааль-Шем-Това, що з усього, що єврей чує або бачить, він може і повинен винести вказівку в служінні Всевишньому[5].

На тому самому фарбрейнгені Ребе пояснив, що шахова гра символізує війну між царством святості і царством ситра ахра у світі, коли кожна зі сторін прагне завоювати іншу сторону й підкорити її, і для війни є різні види фігур, що символізують військових, і кожен вид воїнів в армії має свої переваги й свої обмеження:

  • Простий солдат — може робити лише прості ходи, і його завдання — йти крок за кроком, не відхиляючись від призначеного йому шляху. Якщо він точно виконує вказівки й іде прямим шляхом, не перескакуючи, — він може піднятися у званні й досягти найвищого звання серед військових, але не може досягти звання короля. Простий солдат натякає на душі Ізраїлю, які зійшли вниз, щоб розширити межі царства Святого, благословенний Він, і підкорити ситра ахра.
  • Командири (коні, слони й тури) — вони здатні виконувати різні дії та просуватися на кілька кроків одразу, але кожен із них має свої особливі можливості, і він може ходити тільки тими силами, які йому дано. Командири символізують ангелів, серед яких є різні види, і кожен служить Святому, благословенний Він, властивим йому способом служіння. На відміну від солдатів, які можуть змінити свою роль і піднестися у званні, командири [= ангели] завжди залишаються на тому самому ступені, без можливості змінитися.
  • Ферзь — може змінювати свій спосіб ходу й просуватися будь-яким чином, яким побажає. Ферзь символізує сфіру Малхут світу Ацилут, яка дає силу всім солдатам і може зодягатися в кожне створіння відповідно до його властивостей і вчинків.
  • Король — його завдання не битися, і його ходи робляться тільки тоді, коли є необхідність. Король символізує самого Святого, благословенний Він, справа Якого не битися, але водночас, у місці небезпеки, коли битва опиняється у скрутному становищі, король сходить до народу й перебуває з ним на полі бою.

Напередодні виходу в світ книги «Ємей берешит» у 5751 році (1990/1991), яку підготувала редакція «Оцар га-хасидім», Ребе відредагував для книги цю сіху, і її надрукували як додаток до книги.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваєшев» 5750.
  2. ^ «Ємей берешит», с. 338.
  3. ^ «Сіхот кодеш 5689–5700», с. 99.
  4. ^ «Лікутей сіхот», том 40, частина 2, с. 1
  5. ^ «Кетер Шем Тов» (видання 5759), у доповненнях, § 223 і далі.

Повідомити про помилку на цій сторінці