Перейти до вмісту

Осягнене розумом, відчутне, закладене

Матеріал з Хабадпедії

Осягнене розумом, відчутне, закладене — вислів, що наводиться в хасидуті і визначає три ступені в розкритті якостей, що перебувають у серці, і зазвичай пояснення таке, що найнижчий ступінь — це якості такими, якими вони є, без того щоб світло розуму взагалі світило в них, а лише такими, якими вони є в природі людини від народження (закладене); вищий ступінь — коли в якості, що перебуває в серці, відчувається світло розуму, і тоді якість у серці відчувається й діє сильніше (відчутне); а найвищий ступінь — коли розум світить у якостях із такою силою, що інакше взагалі не може бути (осягнене розумом).

Пояснення поняття

Джерело поняття — в «Пардесі»[1] «Шаар га-нетівот» у темі 32 шляхів мудрості: шлях 27 називається відчутним розумом, шлях 28 називається закладеним розумом, і воно трапляється розлогіше в мові кабали гаонів, наприклад Раавада і Рамбана[2].

У хасидуті ці поняття роз'яснюються в різних формах і видах:

Розкриття розуму в якостях

Мітлер Ребе роз'яснює[3], що ці поняття виражають піднесення в якостях:

  • Закладене — якості такими, якими вони є в природі людини від народження, на найнижчому й базовому їхньому рівні, як у новонародженого немовляти
  • Відчутне — коли якості розкриваються в піднесеніших речах, оскільки в самої людини розум світить явніше, але розум ще не світить у самих якостях.
  • Осягнене розумом — найвищий ступінь, коли розум світить у якостях із такою силою, що головне — це розум, а якості й натхнення — лише як наслідок

Паралель із ХаБаД ХаГаТ НеГІ

Алтер Ребе роз'яснює [4], що ці три поняття — це 3 різні ступені розкриття якостей, і співвідносить їх із 3 групами ХаБаД ХаГаТ НеГІ:

  • Осягнене розумом — коли він розуміє своїм розумом, що треба чинити так, хоча за своєю природою це протилежне його якостям (ХаБаД).
  • Закладене — коли людина діє за своєю природою від народження (ХаГаТ).
  • Відчутне — коли в людини немає розуміння розумом, що треба робити так, і це протилежне її природі, і попри все це вона примушує й перемагає себе чинити так (НеГІ)

(Але в інших місцях роз'яснюється, що природні якості, з якими людина народжується, — це ті, що називаються «відчутним»[5]).

Іноді поняття з'являються в іншому порядку[6].

Целем

Основна стаття – Целем, Ібур єніка мохін

Вірш[7] «Лише в образі ходить людина» тлумачиться в хасидуті в його внутрішньому змісті: «людина» — це мідот, і за допомогою образу відбувається «ходить людина» — зростання мідот. У цьому зростанні є три етапи — вроджене, відчутне й осмислене, що відповідають трьом частинам — צ' ל' ם' — слова צלם:

Спочатку, коли людина народжується, її мідот малі, і в ній починає світити розум, щоб звеличити її мідот і щоб вона вміла розрізняти між добром і злом, — до віку 13 років, коли в ній у повноті світить розум для управління мідот, — צ' у צלם. Потім, з 13 до 20 років, розум світить у ній сильніше, так щоб вона була людиною розуму, чиї мідот керуються розумом, який панує над ними, — ל' у צלם. А з 20 до 70 років у ній зростають також воля і насолода, які вищі за розум, а також досконалість розуму (мохін бе-ецем), так що вона здатна заглиблюватися в осягнення самі по собі, без зв'язку з мідот, — ם' у צלם[8].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Брама 8 глава 25.
  2. ^ Його коментар до «Сефер Єціра» глава 1 мішна 5: «Десять сфірот бліма міра їх десять у яких немає кінця . . бо закладене (Атерет) від відчутного (Тіферет) і відчутне від осягненого розумом (Біна) і осягнене розумом від прихованого а в прихованого немає кінця і тому сказав десять у яких немає кінця». І подібно в Рамбана на це місце: «Десять сфірот і т. д. У цій мішні він згадав, що все від Ейн Соф і хоча в речей є розмір і міра і їх десять, у тієї міри, яка в них є, немає кінця, бо закладене від відчутного і відчутне від осягненого розумом і осягнене розумом від висоти прихованого а в прихованого немає кінця якщо так навіть у відчутного й осягненого розумом і закладеного немає кінця і тому створені ці міри щоб споглядати через них Ейн Соф».
  3. ^ «Перуш га-мілот» (Мітлер Ребе), «Га-шамаїм месаперім» 1, 3.
  4. ^ «Сефер га-маамарім Еталех» сторінка 144.
  5. ^ «Біурей га-Зогар» Бешалах 48а.
  6. ^ Див. нижче в збірнику «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора», який наводиться в посиланні в зовнішніх посиланнях.
  7. ^ Тегілім 9, 7.
  8. ^ «Шаарей тшува», «Сефер га-маамарім» 5663 с. 13 і далі. Гемшех 5672 частина третя 1225.

Повідомити про помилку на цій сторінці