Осягнене розумом, відчутне, закладене
Осягнене розумом, відчутне, закладене — вислів, що наводиться в хасидуті і визначає три ступені в розкритті якостей, що перебувають у серці, і зазвичай пояснення таке, що найнижчий ступінь — це якості такими, якими вони є, без того щоб світло розуму взагалі світило в них, а лише такими, якими вони є в природі людини від народження (закладене); вищий ступінь — коли в якості, що перебуває в серці, відчувається світло розуму, і тоді якість у серці відчувається й діє сильніше (відчутне); а найвищий ступінь — коли розум світить у якостях із такою силою, що інакше взагалі не може бути (осягнене розумом).
Пояснення поняття
Джерело поняття — в «Пардесі»[1] «Шаар га-нетівот» у темі 32 шляхів мудрості: шлях 27 називається відчутним розумом, шлях 28 називається закладеним розумом, і воно трапляється розлогіше в мові кабали гаонів, наприклад Раавада і Рамбана[2].
У хасидуті ці поняття роз'яснюються в різних формах і видах:
Розкриття розуму в якостях
Мітлер Ребе роз'яснює[3], що ці поняття виражають піднесення в якостях:
- Закладене — якості такими, якими вони є в природі людини від народження, на найнижчому й базовому їхньому рівні, як у новонародженого немовляти
- Відчутне — коли якості розкриваються в піднесеніших речах, оскільки в самої людини розум світить явніше, але розум ще не світить у самих якостях.
- Осягнене розумом — найвищий ступінь, коли розум світить у якостях із такою силою, що головне — це розум, а якості й натхнення — лише як наслідок
Паралель із ХаБаД ХаГаТ НеГІ
Алтер Ребе роз'яснює [4], що ці три поняття — це 3 різні ступені розкриття якостей, і співвідносить їх із 3 групами ХаБаД ХаГаТ НеГІ:
- Осягнене розумом — коли він розуміє своїм розумом, що треба чинити так, хоча за своєю природою це протилежне його якостям (ХаБаД).
- Закладене — коли людина діє за своєю природою від народження (ХаГаТ).
- Відчутне — коли в людини немає розуміння розумом, що треба робити так, і це протилежне її природі, і попри все це вона примушує й перемагає себе чинити так (НеГІ)
(Але в інших місцях роз'яснюється, що природні якості, з якими людина народжується, — це ті, що називаються «відчутним»[5]).
Іноді поняття з'являються в іншому порядку[6].
Целем
Основна стаття – Целем, Ібур єніка мохін
Вірш[7] «Лише в образі ходить людина» тлумачиться в хасидуті в його внутрішньому змісті: «людина» — це мідот, і за допомогою образу відбувається «ходить людина» — зростання мідот. У цьому зростанні є три етапи — вроджене, відчутне й осмислене, що відповідають трьом частинам — צ' ל' ם' — слова צלם:
Спочатку, коли людина народжується, її мідот малі, і в ній починає світити розум, щоб звеличити її мідот і щоб вона вміла розрізняти між добром і злом, — до віку 13 років, коли в ній у повноті світить розум для управління мідот, — צ' у צלם. Потім, з 13 до 20 років, розум світить у ній сильніше, так щоб вона була людиною розуму, чиї мідот керуються розумом, який панує над ними, — ל' у צלם. А з 20 до 70 років у ній зростають також воля і насолода, які вищі за розум, а також досконалість розуму (мохін бе-ецем), так що вона здатна заглиблюватися в осягнення самі по собі, без зв'язку з мідот, — ם' у צלם[8].
Зовнішні посилання
- Закладене відчутне осягнене розумом, «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора» випуск 1181 сторінка 43 • Продовження примітки — випуск 1182 сторінка 47
Примітки
- ^ Брама 8 глава 25.
- ^ Його коментар до «Сефер Єціра» глава 1 мішна 5: «Десять сфірот бліма міра їх десять у яких немає кінця . . бо закладене (Атерет) від відчутного (Тіферет) і відчутне від осягненого розумом (Біна) і осягнене розумом від прихованого а в прихованого немає кінця і тому сказав десять у яких немає кінця». І подібно в Рамбана на це місце: «Десять сфірот і т. д. У цій мішні він згадав, що все від Ейн Соф і хоча в речей є розмір і міра і їх десять, у тієї міри, яка в них є, немає кінця, бо закладене від відчутного і відчутне від осягненого розумом і осягнене розумом від висоти прихованого а в прихованого немає кінця якщо так навіть у відчутного й осягненого розумом і закладеного немає кінця і тому створені ці міри щоб споглядати через них Ейн Соф».
- ^ «Перуш га-мілот» (Мітлер Ребе), «Га-шамаїм месаперім» 1, 3.
- ^ «Сефер га-маамарім Еталех» сторінка 144.
- ^ «Біурей га-Зогар» Бешалах 48а.
- ^ Див. нижче в збірнику «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора», який наводиться в посиланні в зовнішніх посиланнях.
- ^ Тегілім 9, 7.
- ^ «Шаарей тшува», «Сефер га-маамарім» 5663 с. 13 і далі. Гемшех 5672 частина третя 1225.