Хаїм із Чернівців
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
| ||
| Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять. | |
| Хаїм із Чернівців | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце поховання | Старе кладовище в Цфаті |
| Місце проживання | Цфат |
| Учителі | Єхіель-Міхл із Золочева |
Рабі Хаїм із Чернівців був учнем Магіда із Золочева, який був учнем Бааль-Шем-Това. Особливо відомий своєю знаменитою книгою «Беер маїм хаїм» і книгою «Сідуро шель Шабат».
Був відомий своєю надзвичайною святістю і величчю в нігле і ністар та в служінні Всевишньому, прославився головним чином своїми святими книгами й особливою любов'ю до Шабату, і вірні свідки свідчили про нього, що в Шабат він був вищий на зріст, ніж у будні, за однією версією, коли він виходив із мікви, він був вищий майже на цілу голову, ніж його зріст в інші дні тижня[1].
Склав книгу «Сідуро шель Шабат», що роз'яснює глибину дня Шабату, і книгу «Беер маїм хаїм» на Тору. Його книга відзначається мовою, доступною кожному, і їх постійно вивчають в усіх громадах польських хасидів. Ребе висловився про нього, що він був учнем Бааль-Шем-Това і склав книгу, у якій роз'яснює щаблі в служінні Всевишньому[2].
У своїй книзі він наводить цілі роз'яснення з книги «Танія», і, наприклад, у тижневій главі «Шофтім» він стисло підсумовує перші 25 розділів, а в тижневій главі «Берешит» наводить роз'яснення із «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» про те, що Святий, благословенний Він, приводить світ у буття кожної миті, — однак він не вказує джерела цих слів. Також він багато разів використовує вислови з книги «Танія»[3].
У книзі «Сідуро шель Шабат» автор написав відповідь авторові «Нода бі-Єгуда», який сумнівався в промовлянні «Ле-шем їхуд». У цій відповіді автор доводить, що основа «Ле-шем їхуд» — із найнадійніших джерел, із висловів мудреців, зі святого «Зогару», а також із джерел у писаннях Арі, і неможливо скасувати це промовляння, не дай Б-г. І говорить там у листі про життєву необхідність вивчення внутрішньої частини Тори з наміром служіння Всевишньому, і вона показує велич Всевишнього, що приводить людину до вивчення Тори і виконання заповідей із трепету й любові до Того, Хто їх дав, — це Творець, і показує там, що це основна тема написаного в «Мішне Тора» (книзі Дварім). Також у передмові до книги наводяться вчені відповіді з питань агунот.
У 5573 році (1812/1813) переселився до Землі Ізраїлю і оселився в Цфаті, і там помер 27 кислева, і його поховання — на Старому кладовищі в місті.
У листі Ребе Раяц пише:
Адже в колишні дні в кожному місті навіть у найпростішої людини було товариство, і на світанку вона йшла читати урок Тегілім, до настання дня, молилася і йшла у своїх справах; ці вивчали Мішну після молитви, ступінь вищий — між Мінхою і Маарівом агаду, після вечірньої молитви — урок Гемари, «Танії»; і проста людина теж прихиляла вухо, щоб почути історію про рабі Аківу і Рашбі, і в її серце входили святість діянь і любов до святого. У святий Шабат вивчали мідраш, «Піркей авот», Хумаш з коментарем Раші (а меламед пояснював коментар «Ор га-хаїм», «Паним яфот» і «Беер маїм хаїм»), а іноді й тлумачення з «Тора ор» або «Лікутей Тора» тощо, у поясненні вірша, що стосується галахи, — як позбутися поганої якості або утвердити добру якість тощо, — і любов до Тори, і прикрашання заповіді тощо)
— Листи Ребе Раяца, том 14, с. 125
Примітки
- ^ Вказано в «Мігдаль оз» с. 248.
- ^ «Сіхот кодеш» 5728 с. 144. У «Торат Менахем» т. 51 с. 227 цього немає.
- ^ «Ковец Гаарот у-біурім — Огалей Тора» випуск 722, 727, 728.
Код особи: № 4440599800