Перейти до вмісту

Союз із гівонітянами

Матеріал з Хабадпедії

Союз із гівонітянами — це єдина мирна угода, яку сини Ізраїлю уклали з групою жителів Землі за днів Єгошуа бін Нуна. Угоду було укладено обманом з боку гівонітян і без того, щоб сини Ізраїлю запитали Всевишнього.

Передісторія

Моше, вчитель наш, застеріг синів Ізраїлю не залишати живим нікого з жителів Землі[1].

Перш ніж Єгошуа увійшов до Землі, він послав послання всім жителям Землі:

хто хоче піти — хай іде,

укласти мир — хай укладає,
вести війну — хай веде.

Унаслідок цих послань сини Гіргаші переселилися до іншої землі, однак решта жителів Землі її не покинули[2].

У мідраші наводиться: що гівонітяни приходили ще за днів Моше, і він їх не прийняв[3], і він навіть звелів Єгошуа не приймати їх[4].

Після того як сини Ізраїлю завоювали Єрихон і Ай, усі царі Землі прийшли в сум'яття і вирішили вийти на війну проти синів Ізраїлю.

Приготування

Жителі міста Гівон, які теж почули про останні події, не знали їхніх законів — чи приймуть сини Ізраїлю їхнє прохання про мир, і тому вирішили перехитрити синів Ізраїлю. Оскільки сини Ізраїлю їх уже знали, адже вони приходили за днів Моше, — їм довелося перевдягнутися.

У мідраші наводиться ще одна причина їхнього вчинку: оскільки вони знали, що синам Ізраїлю заборонено укладати союз із жителями Землі, вони були впевнені, що якщо їм вдасться перехитрити їх і ті присягнуться, то якщо вони їх уб'ють — вони порушать клятву, а якщо ні — вони залишаться живі, і так чи інакше ті будуть покарані за те, що порушили веління Всевишнього, і не успадкують Землю[5].

Вони обрали кількох людей і вдягли їх у старий одяг, старе й залатане взуття, а також дали їм старі мішки для їхніх ослів, і міхи для вина, старі й розірвані, і сухий хліб, який почав укриватися цвіллю, — щоб змусити їх виглядати так, ніби вони прийшли з дуже далекого місця.

Укладення союзу

Коли вони прибули до синів Ізраїлю в Гільгаль, вони звернулися до синів Ізраїлю і сказали, що прийшли з далекої землі, щоб укласти із синами Ізраїлю союз. Сини Ізраїлю виявили до них недовіру і сказали: хто сказав, що ви не з жителів Землі?

Єгошуа запитав їх, хто вони й звідки приходять. Посланці відповіли йому, що вони прийшли з далекої землі, заради імені Всевишнього, оскільки вони чули усе, що Він зробив Єгипту, а також про диво перемоги у війні із Сигоном і Огом, і тому старійшини та решта жителів у них удома звеліли їм вирушити в путь і укласти союз із синами Ізраїлю. Посланці вказали на свій старий одяг і на свої запліснявілі харчі як на доказ того, що вони вирушили в путь давно.

Єгошуа і старійшини Ізраїлю прийняли їхні слова і не запитали уст Всевишнього. І вони уклали з ними союз миру з клятвою.

Покарання

Через три дні стало відомо синам Ізраїлю, що насправді це були жителі Гівона, який розташований поблизу.

Вони вирушили до міст гівонітян — Гівона, Кфіри, Беерота і Кір'ят-Єаріма, — але не вбили їх, бо присягнулися їм Всевишнім.

Усі сини Ізраїлю скаржилися князям на те, що вони не вбивають жителів Землі, як звелів Всевишній. А ті відповіли їм, що не можуть убити їх, бо присягнулися іменем Всевишнього, але щоб Всевишній не розгнівався на їхню клятву, вони винесуть їм вирок рабства: що вони будуть рубати дрова і черпати воду для всієї громади.

Єгошуа покликав синів Гівона і запитав їх, чому вони обманули його й синів Ізраїлю? І додав, що віднині вони прокляті й будуть рабами — і служитимуть (після того як вщухнуть війни) тими, хто рубає дрова і черпає воду для дому Всевишнього.

Вони виправдовувалися тим, що дуже боялися, оскільки чули, що йому звелено вбити всіх жителів Землі. І тепер вони приймають на себе його вирок.

Вплив союзу

Війна

Основна стаття – Війна царів півдня

Унаслідок цієї мирної угоди царі півдня на чолі з Адоні-Цедеком, царем Єрусалима, вийшли на війну проти синів Ізраїлю; у цій війні сталося і знамените диво «Сонце, зупинись над Гівоном».

Нетінім

Люди Гівона увійшли до приниженого становища нетінім — становища, у якому вони непридатні для шлюбу з рештою синів Ізраїлю. Постанова Єгошуа була лише на той час, поки Храм існує.

У внутрішньому вимірі речей

У вченні хасидуту роз'яснюється, що суть укладення союзу стосується щаблів, які вищі за розум, і сила союзу стосується саме ноги (більше, ніж голови).

І на підставі цього Ребе роз'яснює причину того, що саме гівонітяни удостоїлися перебувати в місці Храму, на відміну від решти синів Ізраїлю, з яких лише люди маамаду перебували там постійно; оскільки вони — аспект ноги, тому в них помітна перевага з'єднання зі Всевишнім.

І цим же роз'яснюється, чому сини Ізраїлю присягнулися їм, — оскільки клятва сягає суті душі[6], а суть душі виражається саме в нозі.

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Ваетханан 7, 2.
  2. ^ Єрусалимський Талмуд, трактат Швіїт, розділ 6, галаха 1.
  3. ^ «Мідраш Танхума» (Бубера), тижнева глава Ніцавім, 5.
  4. ^ «Сіфрей», Пінхас, параграф 136.
  5. ^ «Ялкут Шимоні», Єгошуа, ремез 19.
  6. ^ «Кіцурім ве-гаарот ле-Танія», с. 48 і далі.
Події книги Єгошуа

Розвідники Єгошуа • Перший вхід у Землю • Церемонія благословень і проклять • Песах у Гільгалі • Завоювання Єрихона • Завоювання Аю • Союз із гівонітянами • Війна з царями півдня • «Сонце, зупинися над Гівоном» • Війна з царями півночі • Поділ Землі за часів Єгошуа • Відхід з життя Єгошуа

Повідомити про помилку на цій сторінці