«Сонце, зупинись над Гівоном»
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
Цю статтю слід відредагувати. Причина: стиль, оформлення, пояснення Ребе тощо.
| ||
| Цю статтю слід відредагувати. Причина: стиль, оформлення, пояснення Ребе тощо. | |
«Сонце, зупинись над Гівоном, і місяцю — над долиною Аялон» — назва події, що сталася під час входження народу Ізраїлю до Землі Ізраїлю після мандрів Синайською пустелею, коли Єгошуа бін Нун зупинив сонце і місяць — під час битви з царями амореїв, які прийшли воювати з гівонітянами, — щоб не настала ніч.
Передісторія
Глава 10 Книги Єгошуа містить опис завоювання півдня Країни. Судячи з опису на мапі, ізраїльтяни контролюють «кишеню», що охоплює південну половину Йордану, між озером Кінерет і Мертвим морем, а на заході їм удалося дійти до хребта гори, приблизно на півдорозі між Йорданом і Середземним морем. Ця кишеня відокремлює північних царів від південних і дає змогу Єгошуа спершу завоювати південь, а потім північних царів.
Гівонітяни, які перебувають трохи південніше від Бейт-Еля та Аю, близькі до лінії ізраїльського завоювання, і вони здаються й просять укласти з ними союз. Цей крок дуже лякає мешканців країни, адже окремий союз міст з Ізраїлем послабить боєздатність мешканців Ханаану. З цієї причини утворюється коаліція міст, що виступають на війну — не проти Єгошуа, а проти мешканців Гівона.
У главі 10 Книги Єгошуа описано війну, яку оголосили царі Єрусалима, Хеврона, Ярмута, Лахіша та Еглона місту Гівон. Ці міста розташовані на південь від території ізраїльського завоювання.
Опис битви
У Книзі Єгошуа[1] описано битву:
(12) Тоді говорив Єгошуа Г-сподові в день, коли віддав Г-сподь амореїв синам Ізраїлю, і сказав перед очима Ізраїлю: «Сонце, зупинись над Гівоном, і місяцю — над долиною Аялон!» (13) І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки мстився народ ворогам своїм. Адже це написано
у Книзі Праведного: і стояло сонце посеред неба, і не поспішало заходити, як цілий день:
Єгошуа переслідував царів амореїв, і коли побачив, що наближається захід сонця, він побоювався, що не зможе знайти їх через темряву, у темряві аморейські воїни зможуть утекти, а оскільки вони знають місцевість краще за синів Ізраїлю, Єгошуа не зможе скористатися перемогою і знищити аморейське військо. І тому він сказав:
«Сонце, зупинись над Гівоном, і місяцю — над долиною Аялон»:
І тоді зупинилося сонце, і вони перемогли
Обговорення в Талмуді
Троє амораїв у Вавилонському Талмуді витлумачили ці вірші в трактаті «Авода зара», аркуш 25. І ось як амораї тлумачать вірші:
Рабі Єгошуа бен Леві тлумачить, що загалом сонце стояло на місці «цілий день» — 12 годин.
І ось як він тлумачить вірш: «І стояло посеред неба»:
Сонце рухалося 6 годин, від сходу до середини неба, і зупинилося. Посеред неба сонце зупинилося на 6 годин. Через 6 годин сонце продовжило рухатися на захід. Цей шлях тривав, як завжди, 6 годин. І знову, коли сонце досягло західного боку, воно зупинилося ще на 6 годин, згідно з віршем «і не поспішало заходити», не квапилося сісти, а потім зайшло. Згідно з цим тлумаченням рабі Єгошуа бен Леві, цей день тривав 24 години замість 12 годин звичайного дня.
Друге тлумачення віршів дає рабі Ельазар. Він тлумачить, що день подовжився і становив 36 годин. Принцип, за яким він тлумачить вірш, той самий, що в рабі Єгошуа бен Леві, але він інакше тлумачить вислів «цілий день». Рабі Єгошуа бен Леві тлумачить «цілий день» як 12 годин, а рабі Ельазар — як 24 години. За його тлумаченням, сонце рухалося від сходу до полудня 6 годин, зупинилося на 12 годин, продовжило 6 годин до заходу і там зупинилося ще на 12 годин. Загалом сонце зупинялося «як цілий день» — 24 години. Цей день тривав, за рабі Ельазаром, 36 годин.
А третє тлумачення — рабі Шмуеля бар Нахмані. За його тлумаченням, день тривав 48 годин. І ось як він тлумачить: «І стояло сонце посеред неба»: і скільки стояло? 12 годин. «І не поспішало заходити, як цілий день»: сонце не квапилося сісти й затрималося перед заходом на цілий день — 24 години. Відповідно до цього, тривалість дня становила 6 годин до полудня, 12 годин, коли сонце стояло посеред неба, 6 годин від полудня до вечора і ще 24 години, коли сонце стояло, доки не зайшло.
Ці три тлумачення стосуються тлумачення складного вірша. Троє мудреців пояснюють вірш, формулювання якого неясне: «І стояло сонце посеред неба, і не поспішало заходити, як цілий день.» Кожен із тлумачів розуміє, що сонце зупинилося о 12 годині, і кожен із них розуміє, що сонце знову зупинилося перед заходом. Вони розходяться в питанні, скільки саме годин тривала зупинка: 12 ,6 чи 24 години.
Див. також
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Глава 10, 12-13