Перейти до вмісту

Завоювання Єрихона

Матеріал з Хабадпедії

Завоювання Єрихона — перша перемога, яку здобули сини Ізраїлю під час їхнього першого входу в Країну. Перемога сталася чудесним чином — через обхід міста і сурмління в шофари. Здобич міста було присвячено, а місто спалено.

Передісторія

Основна стаття – Перший вхід у Країну

Перед тим як сини Ізраїлю перейшли Йордан, Єгошуа бін Нун послав двох розвідників, яких звали[1] Пінхас, син Ельазара-когена, і Калев бен Єфуне, щоб розвідати Єрихон і перевірити, як можна його завоювати.

Причина вибору Єрихона в тому, що він був «замком Ерец-Ісраель»[2], і після його завоювання вся Країна була відкрита перед ними. З цієї причини всі царі Країни придбали собі володіння всередині міста.

Прибувши, вони почули від Рахав, що всі жителі Країни бояться їх після їхньої швидкої перемоги у війні із Сигоном і Огом; ця звістка виконала їхнє бажання — люди не воюватимуть із ними впевнено, і вони легко переможуть.

Після того як вони повернулися до Єгошуа і повідомили йому це, сини Ізраїлю перейшли Йордан, прийшли до Гільгаля, що біля Єрихона, і відсвяткували там свято Песах.

Тим часом цар Єрихона наказав закрити місто через страх перед синами Ізраїлю, і ніхто не міг входити в місто й виходити з нього.

Вождь війська Г-споднього

Коли Єгошуа ходив біля міста Єрихон, він підняв очі й побачив чоловіка, що стояв перед ним з оголеним мечем у руці. Він підійшов до нього і запитав його: «Чи ти наш, чи з ворогів наших?» — тобто чи прийшов ти допомогти нам чи ворогові?

Він відповів йому, що він — «вождь війська Г-споднього» (або правитель Ізраїлю — які є військом Г-споднім[3]), і що він приходив уже за днів Моше Рабейну, але той не захотів його прийняти[4], і він прийшов тепер знову, оскільки без його допомоги неможливо буде завоювати Єрихон.

Єгошуа впав ниць і запитав його, які його слова. Той відповів Єгошуа, що місце, на якому він стоїть, святе, і тому йому слід зняти взуття з ніг.

Спосіб завоювання

Після свята Песах, у неділю, 22 нісана, сини Ізраїлю почали за повелінням Всевишнього обходити місто Єрихон: на чолі йшли сім когенів із шофарами, за ними йшли ще четверо, що несли Ковчег Завіту, а за ними крокували «всі воїни», яких налічувалося 60 000 чоловік[5], а передовий загін — із синів Реувена і Гада — ішов на чолі воїнів.

Першого дня вони обійшли місто один раз, і когени просурмили один раз, а весь народ увесь час мовчав. І так вони робили протягом шести днів.

Сьомого дня — у святий Шабат 28 нісана вони обійшли місто сім разів, і щоразу когени сурмили один раз. Після сьомого кола Єгошуа звелів народу, щоб після сурмління всі голосно закричали. Коли вони закричали, стіна провалилася на своєму місці. І воїни ввійшли в місто кожен з того місця, де стояв.

Оскільки ширина стіни дорівнювала її висоті, вона не могла впасти набік, і тому вона пішла в землю на своєму місці[6].

Херем

Перш ніж увійшли в місто, Єгошуа оголосив народу:

І буде місто закляте, воно і все, що в ньому, — Г-споду; лише Рахав-блудниця хай буде жива, вона і всі, хто з нею в домі, бо вона сховала посланців, яких ми посилали.

Але ви стережіться заклятого, щоб, заклявши, не взяти вам від заклятого і не зробити стан Ізраїлю заклятим і не накликати на нього біду.
І все срібло й золото, і посудини мідні та залізні — святиня Г-споду, до скарбниці Г-сподньої хай надійде.

Щойно стіни обвалилися, поспішили два розвідники (яких тут названо юнаками, через моторність, яку вони виявили[7]), і вивели Рахав і всіх людей її дому та її родини, і вивели їх за межі стану Ізраїлю.

Решта воїнів убили всіх, хто був у місті — чоловіків, жінок і дітей, а також усю худобу. Після цього вони зібрали срібло і золото мідь і залізо і віддали це до «скарбниці дому Г-споднього». А наприкінці спалили місто вогнем.

Причина херему

У Мідраші[8] наводиться кілька причин херему:

  • Рабі Шимон бен Халафта: оскільки він завоював його в Шабат, Єгошуа сказав: Шабат святий, і все, що ми завоювали в Шабат, буде святим.
  • Рабі Берехья: він учинив із ним, як з Ір га-нідахат, а Ір га-нідахат заборонений для отримання користі.
  • Р. Єгуда га-Леві бар Шалом від імені рабі Єгошуа: написано «Початок тіста вашого віддавайте Г-споду» — оскільки ми завоювали його першим, зробімо його халою для Святого, благословенний Він.
  • Рабі Шимон бен Лакіш: причина херему була в тому, щоб пробудити милосердя Небес, як каже вірш: «У гніві згадай про милосердя»; і «херем», і «рахем» мають однакову гематрію (248).

Порушення херему

Основна стаття – Завоювання Аю

Хоча весь народ остерігався посягнути на закляте, Ахан бен Завді з коліна Єгуди не зміг утриматися і взяв кілька речей зі здобичі. Унаслідок цього пізніше, у війні за Ай, сини Ізраїлю зазнали поразки.

Святий, благословенний Він, звелів Єгошуа кинути жереб і знайти його, і спалили все, що в нього було, а його самого побили камінням і спорудили над ним купу каміння.

Прокляття

Після того як закінчили руйнувати місто, Єгошуа звелів залишити це місто зруйнованим навіки і прокляв того, хто відбудує місто[9]:

Проклятий перед Г-сподом чоловік, який устане і відбудує це місто, Єрихон: на первістку своєму він закладе його і на молодшому своєму поставить ворота його.

Рабі Йосе і рабі Єгошуа бен Корха сказали, що тлумачення слів Єгошуа «це місто, Єрихон» таке – не лише не відбудовувати це місто, а й не будувати іншого міста і називати його Єрихоном, або місто Єрихон і називати його іншим іменем[10].

Також сказали мудреці, що якщо його відбудували, немає заборони жити в ньому[10].

Причина прокляття

Рамбам пояснив, що причина прокляття в тому, щоб збереглося чудо — те, що стіна міста Єрихон провалилася на своєму місці, адже всякий, хто побачить стіну, що пішла в землю, одразу зрозуміє, що йдеться не про просте руйнування будівлі, а що тут було чудо, що вона пішла в землю[11].

Радак пояснив, що оскільки це перше місто, яке завоювали, його слід залишити таким як приношення.

Ралбаг[12] пише дві можливості: 1. що справи та віра жителів Єрихона були огидніші, ніж в інших жителів Країни. 2. це було зроблено з метою залякати інших жителів Країни.

Відбудова міста

У Книзі Мелахім[13] розповідається, що Хіель із Бейт-Еля відбудував Єрихон за днів Ахава, і здійснилося на ньому прокляття Єгошуа: коли він почав його будувати, помер його первісток Авірам, а коли він поставив його ворота, помер його молодший син Сгув.

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Раші тут (2, 4) від імені мідрашу «Агадат Танхума».
  2. ^ Див. «Бемідбар раба», глава 15, 15. «Танхума», Бегаалотха, 10.
  3. ^ «Мецудат Давид» тут, 5, 14.
  4. ^ Коли сказав Г-споду: «Якщо не піде лик Твій (а лише ангел) з нами, не виводь нас звідси» — тижневий розділ «Кі тіса» 33, 15.
  5. ^ Шір га-шірім раба, розділ 4, 4.
  6. ^ Трактат «Брахот» 54б.
  7. ^ Раші тут, 6, 23.
  8. ^ «Ялкут Шимоні», Єгошуа, ремез 15.
  9. ^ Єгошуа 6, 26.
  10. ^ 1 2 Єрусалимський Талмуд трактат «Сангедрін» розділ 10, галаха 8.
  11. ^ Наведено в Радака на цей вірш.
  12. ^ 6, 17.
  13. ^ Мелахім I 16, 34.
Події книги Єгошуа

Розвідники Єгошуа • Перший вхід у Землю • Церемонія благословень і проклять • Песах у Гільгалі • Завоювання Єрихона • Завоювання Аю • Союз із гівонітянами • Війна з царями півдня • «Сонце, зупинися над Гівоном» • Війна з царями півночі • Поділ Землі за часів Єгошуа • Відхід з життя Єгошуа

Повідомити про помилку на цій сторінці