Свист

Свист є видаванням звуку швидким потоком повітря, що проходить через резонуючу порожнину з невеликим отвором і викликає завихрення.
Її суть у хасидуті
У «Лікутей дібурім»[1] Ребе Раяц пояснює, що «свист є внутрішнім боком „аха“ святості». Пояснення цього: один зі шляхів у служінні Всевишньому є «і піднеслося серце його на шляхах Г-сподніх»[2] — щоб людина «підносила» себе над світом і ставила себе в душевний рух усвідомлення власної цінності, що вона «хасид», а всі справи світу суть аїн ва-ефес. Однак і в цьому душевному русі є зовнішнє і внутрішнє: зовнішнє є відчуттям і поведінкою згідно з ним, тоді як «свист» є вираженням сутнісної точки, з якої виходить це відчуття. Слід зауважити, що хоча це шлях у служінні й у святості — треба вкрай остерігатися його (бо легко зісковзнути з нього в гординю і єшут), і тому Алтер Ребе дуже застерігає від нього[3], аж до того, що каже, що навіть у крайніх випадках не дай Б-же служити Всевишньому таким шляхом (і як буде роз'яснено нижче, справді лише лічені рази Ребе користувався цим).
У Ребе

הרבי היה בהתוועדות מסמן מספר פעמים לשרוק. מאיר ניסים אבוחצירא - המכונה 'השורק של הרבי' - היה זה ששרק בדרך כלל בהתוועדויות.
בהתוועדות א' דראש חודש חשוון תשל"ו, החל הרבי לשרוק ואף הורה לכל הקהל לשרוק. תמונת הרבי שורק פורסמה בעיתון "אלגמיינר ז'ורנאל", והיו חסידי חב"ד שהתביישו בפרסום התמונה, בטענה שאין זה "כבוד ליובאוויטש", ואף שלחו תגובות נזעמות למערכת העיתון.
| " | Щойно поширилася чутка про свист — розгублені стали ходити й перешіптуватися один з одним: ай! що робити? тут був провал... звеліли свистіти, а такий-то син такого-то ходить і шумить, що свист є справою, що стосується, легавділь, «шейгеца» в Росії (нібито) — а тут свистіли публічно, і більше того, звеліли свистіти й іншим... | " |
– Із сіхи | ||
На фарбрейнгені Пуриму 5736 (16 березня 1976) Ребе докладно висловився про цю історію. На фарбрейнгені Ребе пояснив, що свист має джерело в Танаху і в Гемарі[4], і, крім того, під час свисту були присутні євреї, у яких, як було наочно видно, свист викликав жвавість у справах юдаїзму. І в будь-якому разі Рамбам постановляє, що поведінка має бути точно як у царя Давида, який поводився так: «стрибаючи й танцюючи щосили».
בנוסף, הרבי הסביר, שבמסכת חולין הובא הכתוב בתרי עשר, המבאר שבבוא זמן הגאולה יוציא הקב"ה בעצמו את בני ישראל מן הגלות. ומובא בהמשך, שהאופן שבו יקבץ את בני ישראל הוא על ידי שישרוק להם, וכפי שמבואר במפרשים לתרי עשר שם שהקב"ה ישרוק לבני ישראל "וְהָיָה בַּיּוֹם הַהוּא יִשְׁרֹק"[5].

Далі Ребе пояснив, що не намагалися уподібнитися до Святого, благословенний Він, не дай Б-же, але все ж у Гемарі там роз'яснено й наведено випадок із птахом, який свистів, а ім'я його «рахам», і його свист породив припущення, що це знак наближення терміну Геули, і дехто думав, що це і є свист, про який ідеться в тому вірші, доки не з'ясувалося, що цей птах є видимістю, а його свист не є бажаним свистом. Тобто лише через побічну обставину довелося дійти висновку, що це не справжній свист Святого, благословенний Він.
І з цієї Гемари випливає, що свист Святого, благословенний Він, не є «свистом у духовному», який буде чутний лише на «восьмому небосхилі» чи сьомому, а свистом, який буде чутний вухами з плоті. А також, що цей свист може бути чутний навіть із вуст птаха, тим більше з вуст «одного з пустих», і тим більше через людину з Ізраїлю.
Ребе продовжив і пояснив зв'язок у цьому питанні, що відомий вислів мудреців, що «шанували заповіді, бо вони посланці». Відповідно, зрозуміло й просто, що немає жодного місця свистіти для власного задоволення в повітряному просторі, але інакше стоїть справа в той час, коли є радість заповіді, бо тоді є ймовірність, що в одного з присутніх буде «Геула»[6] від його лихого начала, хоча б в одній заповіді, і тоді заповідь свистіти за сумніву, і навіть за подвійного сумніву, і навіть за ста сумнівів.
Див. також
Додаткова література
- שורק על העולם, שבועון בית משיח גיליון י"ז טבת תשפ"א עמוד 44
- «Сіхот кодеш» 5736, частина 1, сіха Пуриму 5736 (16 березня 1976), с. 632 і далі. «Двар малхут», Шабат глави «Ваєшев», 23 кислева, благословення місяця тевет 5752 (грудень 1991 – січень 1992), примітка 62.
Зовнішні посилання
- Свист із заохочення Ребе

- Ребе велить свистіти (0:34) на фарбрейнгені 11 нісана 5736 (11 квітня 1976), під час нігуну «Аль ахат», у щотижневому відеожурналі jem
- Історія зі свистом (їдиш)... ● Захопливий історичний епізод

- השיחה בשלמותה בתרגום ללשון הקודש

- Н. Софер, Коли хасиди соромилися фотографій Ребе ● історія, історичний огляд, тижневик «Бейт Мошіах»

- Ребе свистить, а ти соромишся? • колонка думок

- Газета опублікувала, читачі відреагували, а Ребе висловився

Примітки
- ^ 19 кислева 5693 (18 грудня 1932), пункт 10.
- ^ Діврей га-ямім II 17.
- ^ «Танія», «Ігерет га-кодеш», розділ 2.
- ^ Трактат «Хулін», 63а.
- ^ Єшаягу 7 18
- ^ Згідно з наведеним із Гемари в «Хулін».