Перейти до вмісту

Півень

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Півень

Півень — тварина, яку створив Всевишній на п'ятий день сотворіння світу.

Півень

Півень вважається видом птаха[1], однак фактично півень вважається твариною на землі, яка здебільшого живе на землі.

Півень називається «сехві», «гевер» і «загта».

Рабі Єгуда га-Хасид каже, що якщо людина почула крик курки, подібний до крику півня, — нехай негайно заріже півня: «Курка, яка закричала, як півень, — нехай заріже її негайно»[2].

Щодня людина промовляє благословення «Який дав сехві розум розрізняти між днем і ніччю» — згідно із «Шулхан арухом» — лише після того, як почула крик півня.

Однак Алтер Ребе постановляє[3], що можна промовляти це й до того, як почула голос, але лише після настання світанку[4].

У Галахі

Прийнято брати напередодні Йом Кіпуру півня для чоловіка й виконувати з ним звичай капарот[5].

Для жінки беруть курку.

Однак виникає запитання, що роблять, коли жінка вагітна: чи беруть для неї курку (для неї самої), півня (раптом плід чоловічої статі) і курку (раптом плід жіночої статі)? Чи ж — згідно з думкою, яка каже, що можна взяти двох півнів на одну людину, — беруть курку й півня?[6]

Арізаль постановляє брати 2 курки й півня[7].

Чому Алтер Ребе каже приготувати півня, щоб його пробудили опівночі, адже півень прокидається з настанням світанку?[8].

Прийнято брати в ніч седеру зроа від птаха. Причина в тому, що хочуть зробити згадку про пасхальну жертву і приносять кістку птаха; однак — якщо так — чому не беруть від дрібної худоби (яку приносили в жертву), а від півня (який не був придатний для пасхальної жертви)?

Відповідь у тому, що заборонено їсти пасхальну жертву поза Єрусалимом, і якщо прийде людина й побачить, що їдять зроа поза Єрусалимом, вона скаже, що це порушення!

Тому їдять на згадку про Храм — кістку, однак згідно з попередньою галахою їдять кістку — півня[9].

Яйце

Яйце — із продуктів півня, яке вона зносить після насиджування.

Слід перевіряти, чи немає в яйці крові.

Деякі мають звичай їсти напередодні Дев'ятого ава яйце. Ребе мав звичай їсти яйце напередодні Шабату[10].

У Торі

Одуд — це вид півня, за словами Раші: «великий птах, як півень»[11].

В агадот мудреців

У Гар-га-Мелех був звичай приносити півня й курку перед нареченим і нареченою на їхньому весіллі, як знак «плодіться й розмножуйтеся», подібно до півнів[12].

Щодня за три години до і до трьох годин після настання світанку є — за однією певною думкою — менш ніж секунда, у яку Святий, благословенний Він, панує лише мірою суду.

Тому, коли, не дай Б-г, людина проклинає свого товариша — це збувається.

Ніхто не знає цієї години, крім Білама нечестивого та, на відміну від нього, — Моше Рабейну; у цьому й полягало заняття Білама нечестивого: коли приходила до нього людина, щоб він убив такого-то, — ось, у цю особливу годину він проклинав, і людина вмирала.

Ознака для розпізнавання цього часу — коли гребінь півня біліє і півень стоїть на одній нозі[13].

У хасидуті

У хасидуті[14] наводиться запитання, чому саме з півночі можна промовляти благословення «Який дав сехві розум»?

І відповідь у тому, що джерело сходження півня — в ангелі Гавріелі, і ось, Гавріель пробуджує праведників опівночі й так далі.

І ще пояснюється[15] зв'язок: адже опівночі пробуджуються п'ять гвурот де-Іма (Біна, джерело півня).

Розповідає Ребе в «Торат Менахем»: одного разу був юнак, який не знав ні читання, ні письма. Одного дня він прийшов на молитви Рош га-Шана. Коли він побачив, що всі прилипають і моляться, він захотів воззвати до Всевишнього, але не знав як; тоді він почав кричати на весь голос: «Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!!!!». Люди синагоги, які почули це, хотіли вивести його із синагоги; тоді прийшов святий Бааль-Шем-Тов і велів залишити його.

Потім він сказав: «Цей крик підняв усі молитви синів Ізраїлю!..»[16].

Розповів Ребе на фарбрейнгені:

«Коли р. Леві-Іцхак із Бердичева навчався шхіти, то по завершенні навчання — відповідно до його способу вчення, оскільки він був ламданом, — і отримання дозволу та іншого, коли він дійшов до практичної справи, бо мав зарізати птаха, — принесли йому птаха, і він узяв його в руку й почав промовляти благословення на шхіту.

Під час промовляння благословення, і особливо тому, що це був перший раз, коли він промовляв це благословення, — р. Леві-Іцхак із Бердичева був у стані двейкут («ер гот зіх фар-двейкес»), і це тривало довгий час, (його святість Адмор шліта засміявся й закінчив:) а тим часом — птах полетів. І коли він закінчив благословення й розплющив очі, то запитав: «Ну, де ж півень» («ві із дер гін»)?!..»

— «Торат Менахем», частина 7, с. 54.

Зовнішні посилання

Моше-Дов-Бер Рівкін, «Кунтрес бе-дін тарнеголь ше-гошит рошо ла-авір клі», на сайті «Оцар га-хохма»

Примітки

  1. ^ Створений під час сотворіння світу разом із птахами
  2. ^ Див. «Шіурей галаха ле-маасе», частина 2, с. 109. Що це — шлях емореїв.
  3. ^ «Шулхан арух га-Рав», частина 1, розділ 46 (Закони ранкових благословень), пункт 3
  4. ^ Див. у «Ковец га-Браха», вип. 1, с. 34.
  5. ^ «Шулхан арух га-Рав», «Орах хаїм», частина 4, с. 67 (розділ 605, пункт 1).
  6. ^ Див. «Гаарот га-тмімім ве-анаш» «Огалей Тора», вип. 14, с. 116.
  7. ^ Див. «Шевах га-бріт», с. 27.
  8. ^ Див. «Ковец Гаарот га-тмімім ве-анаш», Морристаун, частина 9, с. 80
  9. ^ «Шіурей галаха ле-маасе», розділ 473. «Шулхан арух га-Рав», розділ 473, пункт 20.
  10. ^ «Маасе мелех»[потрібне джерело][тому що...].
  11. ^ «Біурім ле-перуш Раші аль га-Тора», с. 71.
  12. ^ Кінець історії — див. у статті «Трактат Гітін», щодо «а-тарнеголя ве-а-тарнеголта харів Тур Малка».
  13. ^ Трактат Брахот, 7а.
  14. ^ «Маамарім 5664», с. 139. Див. також «Гемшех 5672», частина друга, с. 1142.
  15. ^ «Торат Шмуель», 5637, частина 1, с. 4.
  16. ^ «Торат Менахем», 5731, частина третя, с. 422. «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), частина 4, кінець с. 313 і далі. «Торат Менахем», частина 28, с. 241.

Повідомити про помилку на цій сторінці