Білам
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |
| Білам | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Пророк з народів світу, якого Балак |
| Рід діяльності | пророк |
| Сім'я | |
| Батько | Беор |
Білам — пророк із народів світу, якого Балак, цар Моаву, попросив прокляти народ Ізраїлю, коли вони були в Синайській пустелі перед своїм входженням до Землі Ізраїлю, як описано в тижневому розділі «Балак».
У хасидуті пояснюється, що він був паралеллю і «леумат зе» Моше Рабейну, але якщо Моше Рабейну був пророком сторони святості, то Білам був пророком сторони кліпи. Пророцтво Білама було на найвищому рівні й навіть було пророцтвом, що походило зі світу Ацилут, але свої осягнення він бачив лихим оком і тим самим перетворив свої духовні сили на знаряддя нечестя й ненависті, особливо щодо народу Ізраїлю.
Пророцтво Білама порівняно з Моше
Мудреці в «Мідраш раба» кажуть, що не поставав в Ізраїлі пророк, подібний до Моше Рабейну, крім Білама, сина Беора, який був пророком серед народів світу. Це ознака того, що у світі осягнення Б-жественності є і сторони Ацилуту, і сторони кліпи, і хоча Білам досяг високих і глибоких духовних осягнень, він спотворив своє осягнення і користувався ним у світлі нечестя[1].
Відмінність між Моше і Біламом виражається в характері осягнення Б-жественності: якщо Моше Рабейну перебував у самоусуненні й був смиренним, попри своє вище осягнення, то Білам загордився і осягав своє пророцтво з лихої гордині, тож уся його духовна велич зробила його грубою і нахабною людиною, аж поки зрештою він не впав у цілковите зло.
Відмінність у духовних осягненнях
Той факт, що Білам був пророком, який знав «Вище знання» – високі Б-жественні осягнення, – свідчить про потужність його духовності, але, попри це, він осягав пророцтво з боку кліпи, як духовна сила, протилежна прилученню й самоусуненню святості. Якщо Моше Рабейну осягав «світ Ацилут» зі скромністю і смиренням, то Білам використовував ці духовні сили, щоб проклинати й руйнувати Ізраїль. Крім того, осягнення Б-жественності Білама не привело його до самоусунення, а навпаки – його гордощі й відчуття величі лише формувалися в його душі й привели його до падіння.
Ненависть Білама до Ізраїлю
Зіткнення Білама з народом Ізраїлю було значно більшим, ніж просто політичне чи військове зіткнення. Це була внутрішня ненависть, корінь кліпи, що бере початок у духовному корені всіх звинувачень і руйнування щодо Ізраїлю. Він ненавидів саме існування єврейського народу і був готовий використати будь-яку можливість, щоб проклясти Ізраїль і зашкодити їм. Головним мотивом його ненависті було те, що він був коренем зла, він не міг змиритися зі святістю Ізраїлю і бачив у них перешкоду для існування Святого, благословенний Він, у світі.
Навіть коли Ізраїль був на своєму шляху до Обітованої землі, народ Ізраїлю перебував на найвищому духовному щаблі, з ковчегом і хмарою, що супроводжували їх. Однак Білам, лихим оком і в розпачливому пошуку звинувачення проти Ізраїлю, не переставав намагатися знайти ваду в будь-якому становищі. Він шукав місце, де Ізраїлю, можливо, судилося згрішити, і через лихий учинок змусив їх згрішити з Бааль-Пеором.
Лихе око і гордощі
Білам не тільки ненавидів Ізраїль, а й прагне накласти приховане зло на всяке добро, яке чинить Ізраїль. Його ненависть була настільки глибокою, що він усіма силами прагнув знайти місце, де зможе проклясти Ізраїль, навіть коли вони були в процесі глибокого духовного поступу. Він був сповнений гордощів і постійного пошуку зла, з метою диктувати зло у світі замість того, щоб бачити благословення і святість в Ізраїлі[2].
Ім'я «Білам» – «бло ам», «бала ам» і «бала»
Саме ім'я «Білам» свідчить про його ниці наміри:
«Бло ам» – суть поняття «народ» підкреслено у вірші «У множинності народу — велич Царя»; вірш виражає, що коли весь народ збирається разом, він виявляє честь і пишноту царства Святого, благословенний Він. Під час дарування Тори було 60 миріад з Ізраїлю, це число також відповідає чотирьом прапорам станів Шхіни, це підкреслює єдність Ізраїлю, коли вони відзначають Б-жественну присутність посеред себе.
Але Білам хотів зруйнувати це розкриття і намагався завдати шкоди їхній єдності й розкриттю Царства Небесного, яке виражає «велич Царя» Святого, благословенний Він.
«Бала ам» – він хотів «поглинути» Ізраїль, порушити святість і союз народу Ізраїлю зі Святим, благословенний Він.
«Бала» – ім'я також натякає на змішання і спотворення, як у суміші, що свідчить про намір чинити лихий вплив і руйнувати всяке добро, яке отримує Ізраїль, як у справі з Бааль-Пеором, що вплинула на народ Ізраїлю в ніч змішання.
Зв'язок Білама та Амалека і їх скасування через любов і трепет
Як описано, Білам і Амалек пов'язані одне з одним у різних сенсах. Один із помітних зв'язків — зв'язок в імені: коли пишуть імена обох, можна побачити, що ім'я «Білам» ділиться на дві частини: перша половина — «בל», а друга половина — «עם». Подібно і ім'я «Амалек» ділиться так: перша половина — «עמ», а друга половина — «לק». Фактично тут є явне поєднання між двома іменами, коли перша половина представляє Білама, а друга — Амалека. Усе це символізує тісний зв'язок між ними, що обидва вони — кліпа, і їхній лихий вплив на народ Ізраїлю.
Родинний зв'язок Білама та Амалека
Ще один значущий зв'язок між ними — їхній родинний зв'язок. Амалек був із нащадків праотця Іцхака і праотця Аврагама, але, попри високе родинне походження, він обрав зійти зі шляху й повстати проти народу Ізраїлю. З іншого боку, Білам був із нащадків Лота, який теж належить до родини Аврагама, але, попри це, обидва не використали свою спадщину і становище для добрих цілей, а тішилися злом. Це вчить нас, що хоча людина може мати шановане родинне походження, в цьому немає цінності, якщо вона стоїть проти Тори й виступає проти волі Всевишнього.
Глибока вказівка в цьому — що, попри родинне походження, ім'я чи становище, не можна зважати на людину і дослухатися до її слів, якщо вони суперечать Торі. Походження саме по собі не є достатньою цінністю, і найважливіше — чи йде людина шляхами Всевишнього, чи вона обирає спрямувати свою силу на зло, як сталося з Амалеком і Біламом.
Їх скасування через трепет і любов
Як ми бачили в іменах Білама й Амалека, і Білам, і Амалек представляють сторони кліпи – силу ненависті, злого умислу й підриву проти народу Ізраїлю. Ключ до виправлення кліпи Білама, а тим самим і до скасування духовного наслідку, який представляє Амалек, — це духовне служіння трепету і любові.
Коли пишуть «трепет» і «любов» одне над одним, можна побачити, що слово «любов» ділиться на дві частини: перша половина — «אה», а друга половина — «בה». Подібно і «трепет»: перша половина — «יר», а друга половина — «אה». І тоді можна слова з'єднуються також половинками приєднується до слова любов і трепет.
Треба виправити кліпу Білама через любов і трепет разом, щодо світу і святості[3].
Джерела для вивчення
Зовнішні посилання
- «З'ясування історії ослиці Білама», «Гіткашрут», випуск 1354, Балак 5780
Примітки
- ^ Див. також коментар Абарбанеля на Тору, кінець розділу «Браха»
- ^ «Сефер га-лікутім» Цемаха Цедека стаття «Білам».
- ^ «Лікутей сіхот», т. 2, с. 337, у перекладі с. 44.
Код особи: № 2032100000