Меїль (шата когена)
Меїль — одна з восьми шат первосвященника, і в служінні Всевишньому він натякає на заповідь цдаки та її дію у світі.
У відкритій частині Тори
У тижневій главі «Тецаве» Тора заповідає про шати когенів, і серед іншого там описано меїль первосвященника: «І зроби на подолі його гранати з тхелету тощо, і золоті дзвіночки між ними навколо: золотий дзвіночок і гранат, золотий дзвіночок і гранат тощо. І буде чути звук його тощо[1]».
Як виглядали гранати і дзвіночки
У цьому розійшлися Раші й Рамбан:
Раші пояснює, що дзвіночки між гранатами. Дзвіночки — це «бубонці з язичками всередині них», тоді як гранати — для краси; зроблені з тхелету (вовни, пофарбованої в темно-синій колір[2]), між кожними двома дзвіночками — гранат для оздоби.
Рамбан натомість стверджує, що «якщо так, то гранати ні для чого не слугували б». І через цей довід пояснює, що гранати були порожнистими, і всередині них дзвіночки.
У вченні хасидуту
Шата меїль первосвященника натякає на служіння цдаки та її дію. Зі слів пророка[3] «... бо зодягнув Він мене в шати порятунку, меїлем цдаки огорнув мене, як наречений, що покладає пишний убір, і як наречена, що прикрашає себе вбранням». Тобто існують два види шат: «шати порятунку» і «меїль цдаки».
Шати порятунку
Шати порятунку — це шата голови (тюрбан первосвященника), що натякає на служіння тшуви, яке притягує на душу аспект макифу (внутрішній бік макифу (Кетеру), 370 світел, які називають також «Даат де-Атік»).
Служіння тшуви називається макифом саме на голові, оскільки головне в тшуві приходить через зір і слух (чуття, що містяться в голові) – «ліестакла бі-кара де-малка»[4], і як роз'яснюється в Зогарі[5] «Що таке шати порятунку тощо – порятунок це споглядання.
Меїль цдаки
Меїль цдаки — це шата тіла, що натякає на служіння цдаки (бо заповіді є «макифом» на людину, тобто «шатами», а цдака — це сукупність усіх заповідей[6]). Але хоча загалом цдака входить до числа заповідей (тому вона називається «шатою»), у ній є також внутрішній[7] аспект – вона з тих речей, «плоди яких людина вкушає в цьому світі, а основний капітал залишається їй для світу прийдешнього[8]» – тобто цдака притягує Б-жественну шефу і діє аж до найнижчого місця[9], і це внутрішнє притягання натякається в гранатах меїля, властивість яких — видавати звук – а звук є внутрішнім притяганням[10].
Гранати на подолі меїля
Гемара в трактаті «Звахім»[11] розповідає, що кількість дзвіночків була 72 – відповідно до 72 видів виразок[12], і оскільки цараат приходить за лихослів'я[13], виводить із цього «Бааль га-турім»[14], що меїль спокутує лихослів'я.
Пояснює це Ребе Цемах Цедек[15] на підставі Мідрашу Раба[16] «Хай прийде голос і спокутує голос», що голос гранатів натякає на голос Тори, яка спокутує лихослів'я.
І для більшого роз'яснення: сам меїль натякає на служіння цдаки[17], а гранати на його подолі натякають на те, що й у ділових людей (головне служіння яких — цдака, а не Тора) має бути встановлений час для Тори[18].
| Шати когенів | ||
|---|---|---|
| Шати рядового когена | Штани • Сорочка • Пояс • Головний убір | |
| Додаткові для первосвященника | Мантія • Ефод • Нагрудник / Урім ве-Тумім • Ціц • Тюрбан | |
Примітки
- ^ Тецаве, Шмот 28, 33- 35.
- ^ Так зрозуміло з простого змісту Раші на Бемідбар, розділ 15, «небозвід, що темніє надвечір»
- ^ Єшаягу 61 10.
- ^ «Лікутей Тора» Ніцавім 50а.
- ^ Ітро,90б.
- ^ Тому вона називається просто «заповіддю» – без додаткової назви, «Танія» розділ 37, с. 48б.
- ^ «Лікутей Тора» Ніцавім, маамар, що починається словами «Сос асіс», 48в, 49г.
- ^ Трактат «Пеа», 1 1.
- ^ Маамар, що починається словами «Сос асіс ба-Гаває», Ніцавім-Ваєлех 25 елула 5743 (3 вересня 1983), і трохи докладніше в маамарі, що починається цими словами, 23 елула 5735 (30 серпня 1975) — вочевидь, на основі «Ор га-Тора» Ніцавім 1260а.
- ^ Наприклад, у «Лікутей Тора» Цав 7в щодо голосу нареченого й голосу нареченої, і роз'яснюється в різних контекстах у багатьох місцях.
- ^ 88б
- ^ Негаїм розділ 1 мішна 4.
- ^ Ерхін 15б
- ^ Шмот 28 33.
- ^ Шмот, Тецаве, 1686-1687.
- ^ Кінець тижневої глави «Цав» 176б.
- ^ Яка є сукупністю заповідей
- ^ «Тора ор» Трума 81г наприкінці.