Давид Гольдштейн
| Давид Гольдштейн | |
|---|---|
Один із найстаріших хасидів Хабаду | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 13 швата 5692 (21 січня 1932) |
| Дата смерті | 16 іяра 5776 (24 травня 2016) |
| Місце проживання | Боро-Парк, Нетанія, Тель-Авів, Цфат, Єрусалим |
| Освіта | талмуд-тора в Боро-Парку |
| Учителі | Шломо-Залман Гехт |
| Сім'я | |
| Батько | Моше-Єгуда |
| Мати | Хая-Малка |
| Діти | Йосеф-Іцхак |
Р. Давид Гольдштейн (13 швата 5692 (21 січня 1932) – 16 іяра 5776 (24 травня 2016)) — один із найстаріших хасидів Хабаду, який удостоївся бачити Ребе Раяца і брати участь у його фарбрейнгенах і багато разів входити на «єхідут». Зберігав у себе сотні маанот кодеш від Ребе і Ребе Раяца, а також різні предмети з дому Ребе.
Біографія

Р. Давид народився і виріс у районі Боро-Парк у Брукліні, Нью-Йорк, у родині р. Моше-Єгуди і Хаї-Малки, у хасидській родині, але не з хасидів Хабаду. Там само навчався в талмуд-торі в меламеда рава-хасида Шломо-Залмана Гехта, який згодом став шаліахом Ребе в Чикаго. Його батька на попередньому місці проживання називали «дер шомер Шабес» (той, хто дотримується Шабату), оскільки він був ледь не єдиним, хто суворо дотримувався Шабату в місті.
Його старший брат Йосеф Гольдштейн наблизився до хабадського хасидизму, і слідом за ним потягнувся і він. У юності він хотів перейти вчитися до єшиви «Томхей Тмімім» у «770», але через велику відстань між районом, де він жив, і районом Краун-Гайтс, де розташована єшива, і через різні проблеми зі здоров'ям батьки не дозволили йому вчитися в «Томхей Тмімім». В одному з листів, у яких він писав Ребе Раяцу про своє сильне бажання перейти вчитися до «Томхей Тмімім» і про відмову батьків, Ребе звелів йому слухатися їхніх вказівок, а коли його здоров'я поліпшиться, він зможе перейти.
Попри це, він мав звичай часто приїздити до 770, а в Шабати і свята ходив пішки, незважаючи на велику відстань.
У Ребе Раяца
Уперше він побачив Ребе Раяца на фарбрейнгені, що проходив у готелі[1]: поки хасиди чекали виходу Ребе на фарбрейнген, Ребе перебував у внутрішній кімнаті, а р. Давид чекав біля дверей. Коли двері на мить відчинилися, він зазирнув усередину і побачив його святе обличчя.
У ті роки, коли Ребе Раяц проводив фарбрейнгени на другому поверсі, вхід дозволявся лише найстарішим хасидам. Багато разів він намагався протиснутися, але безуспішно. Одного року, перед святом Геули 12-13 тамуза, він довго чекав на сходах, перш ніж почався фарбрейнген, і за кілька хвилин, коли туди піднявся Ребе, той провів його всередину і звелів сховатися в платтяній шафі. Після того як він прочекав у шафі понад пів години, Ребе поцікавився про нього.
Коли Ребе Раяц вийшов на фарбрейнген, люди з «Ваад га-месадер» шукали юнаків, що увійшли без дозволу, і під час пошуків перевірили і платтяну шафу. Спійманий р. Давид прикинувся, ніби знепритомнів, і люди з комітету внесли його до кімнати ребецн і викликали першу допомогу. Коли вони вийшли принести йому склянку води, він прослизнув усередину, на фарбрейнген.
В останній за життя Ребе Раяца йорцайт Ребе Рашаба, 2 нісана 5709 року (1 квітня 1949), він удостоївся увійти помолитися в міньяні Ребе Раяца, бо на молитви Шахаріт і Мінха протиснулося багато хасидів, і були певні, що на зустріч Шабату через близькість до запалювання свічок не дадуть увійти. Насправді прийшло небагато людей, і не було міньяну, тому впустили юнаків.
Уранці Сімхат Тора 5710 року (1949/1950) він увійшов до квартири Ребе Раяца до початку молитви, щоб удостоїтися взяти участь в «акафот». Молитва відбувалася в кімнаті Ребе Раяца, і акафот обходили навколо столу для «єхідут».
У Шабат 10 швата 5710 року (28 січня 1950), у день відходу зі світу Ребе Раяца, він був у себе вдома в Боро-Парку і лише на виході Шабату, коли поїхав разом зі своїм братом р. Йосефом Гольдштейном і Шалом-Мендлом Сімпсоном до «770», почув про відхід зі світу.
У Ребе
У 5710 році (1949/1950) вхід до кімнати Ребе був майже вільним, і р. Давид багато разів цим користувався. Одного разу він увійшов просити в Ребе «тікунім» із різних питань, але Ребе відповів, що не має до цього стосунку. Коли він увійшов знову, Ребе запитав його з усмішкою на устах: «Хіба і до швера ти входив щотижня?»
У 5711 році (1950/1951) удостоївся увійти на «єхідут» до Ребе і поскаржився, що йому не вдається молитися з каваною. Ребе відповів йому, що засіб для цього — «молитися за сидуром». Коли він наступного разу увійшов на єхідут, то сказав Ребе, що і це не допомагає, і Ребе запитав, яка мова найближча його серцю. Коли він відповів, що англійська, Ребе звелів йому молитися за сидуром із перекладом англійською. Коли кілька років потому він проходив на «кос шель браха», Ребе почав говорити з ним англійською.
Упродовж багатьох років він подовгу листувався з Ребе, удостоювався відповідей на кожен свій крок і зберігав сотні відповідей від Ребе, а також листи від Ребе Раяца, адресовані йому.
У Святій Землі

У 5720-ті роки переселився до Святої Землі й оселився в Нетанії, де одружився у відносно пізньому віці, ще деякий час жив у Тель-Авіві, а потім оселився в Цфаті і почав постійно відвідувати єшиву «Хасидей Хабад Любавич» Цфат, ставши частиною вигляду єшиви: він влаштовував для юнаків навчальні мівцоїм, у яких розігрував листи і предмети від Ребе, проводив із ними фарбрейнгени і розповідав їм хасидські історії перших років проводу Ребе.
У 5773 році (2012/2013) переїхав жити до району Кір'ят-Йовель в Єрусалимі, а через два роки повернувся до Цфата.
16 іяра 5776 року (24 травня 2016) у нього зупинилося серце в його домі на вулиці Рав Каплан у Цфаті, і він помер у віці 84 років.
Родина
- Його брат, р. Йосеф Гольдштейн, Краун-Гайтс.
- Його син, Йосеф-Іцхак, Краун-Гайтс, Бруклін.
Додаткова література
- Ребе сховав мене в платтяній шафі, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 914, 5774.
Примітки
- ^ У ті роки фарбрейнгени Ребе Раяца, а згодом і Ребе, відбувалися в готелях і залах урочистостей через тісноту в «770», до його розширення
Код особи: № 2600242401