Перейти до вмісту

Ар'є-Лейб Каплан (Касбаров)

Матеріал з Хабадпедії
Ар'є-Лейб Каплан
Рабин у кількох містечках Росії
Основна інформація
Дата народження5647
Дата смерті10 тішрея 5704 (9 жовтня 1943)
Місце похованняКизил-Орда, Казахстан
КраїнаРосія
Місце діяльностіКрилов, Скродна, Норинськ, Касбаров, Київ
Рід діяльностірабин, голова єшиви
Освітаєшива «Слободка»
Посадарабин Крилова, рабин Скродни, рабин Норинська, рабин Касбарова, рабин і голова єшиви «Томхей Тмімім» у Києві
Учителірабі Моше-Мордехай Епштейн, рабі Барух-Бер Лейбович
Сім'я
Батькор. Шрага Косовицький
ДружинаДобра, дочка рава Баруха Гросберда
Дітирав Шрага-Мелех Каплан, рав Моше-Біньямін Каплан, Фрейда Маковецька, Браха Ісраелі
Родовід

Рав гаон рабі Ар'є-Лейб Каплан (прозваний: рав із Касбарова; 5647 – 10 тішрея 5704 (9 жовтня 1943)) — рабин у кількох містечках Росії і в містечку Касбаров у період комуністичного режиму.

Біографія

Народився в 5647 році (1886/1887) у місті Бельськ поблизу Білостока в родині батька, р. Шраги Косовицького.

Навчався в литовській єшиві «Слободка» у рабі Моше-Мордехая Епштейна, а також у рабі Баруха-Бера Лейбовича, від якого отримав сміху на рабинство.

У 5671 році (1910/1911) одружився зі своєю дружиною Доброю, донькою рава гаона рабі Баруха Гросберда, голови рабинського суду в Бальбірішках[1], і ребецн Фриди-Малки.

У 5674 році (1913/1914), на початку Першої світової війни, почав мандрувати з міста до міста. Спочатку прибув до маленького містечка Петровськ у Саратовській губернії і жив там на кошти, які розподіляв «Джойнт» серед біженців. Так жив у 5676 — 5678 роках (1915–1918). Потім переїхав до маленького містечка Городище (Gorodishche) поблизу Кременчука, імовірно, утікши туди через неспокійну обстановку від банд, які влаштовували погроми в той час у Росії. Але і в Городищі страждав і боявся банд Петлюри, жив у крайній бідності, страждав від голоду та всіляких хвороб.

Через кілька років переїхав до міста Крилів (Новогеоргіївськ) на річці Дніпро. Спочатку керував там відділенням малої єшиви з юнаків, яких привіз зі Слободки. Після того як єшива розпалася через тиск більшовиків, узяв на себе рабинство в місті, хоча це було йому не до душі.

Він думав переселитися до Землі Ізраїлю і поїхав через Ростов-на-Дону відвідати Ребе Раяца, який висловив йому свою думку, щоб він не їхав і залишався в Росії, бо такі люди, як він, мають бути тут [2].

Тим часом йому запропонували посаду рабина в маленькому містечку Скродна, і він прийняв цю посаду. Він прожив там кілька років, але містечко було бідним і не покривало витрат, і він перейшов на посаду рабина в містечку Норинськ поблизу Овруча.

У 5685 році (1924/1925) був призначений рабином Касбарова — невеликого містечка, близько двохсот родин. У містечку було два бейт-мідраші. Один великий і новий, і в ньому молилися щодня вранці та ввечері.

У 5687 році (1926/1927) був серед учасників Коростенської конференції разом з іншими великими мужами Ізраїлю, серед них Ребе.

У роки свого рабинства в місті Касбаров, або, як його називають у хасидів, Косов, їздив на зібрання брацлавських хасидів в Умані і був там бааль токеа двічі — у 5692 (1931/1932) і 5694 роках (1933/1934) [3].

Без страху[потрібне уточнення] відкривав талмуд-тори, синагоги і мікви за дорученням Ребе Раяца.

У 5692 році (1931/1932) переїхав до Києва, де був рабином і головою єшиви в місцевій єшиві «Томхей Тмімім».

18 адара 5699 (9 березня 1939) був заарештований разом із кількома іншими учнями та рабинами єшиви й засланий до Казахстану.

У період заслання мав звичай приносити «кугл» рабі Леві-Іцхаку, батькові Ребе. Рабі Леві-Іцхак називав його «пророк Еліягу»[4].

На засланні в Казахстані зустрів ще одного єврея, засланого з причини, подібної до його власної. І так вони обоє разом страждали кілька років, поки не настав час звільнення.

Після звільнення вони разом поїхали до залізничної станції на шляху додому до своїх родин, яких не бачили багато років. Посеред поїздки, що тривала кілька днів, вони змушені були зійти через наближення Йом Кіпуру; вони зійшли в маленькому містечку й пішли до синагоги. Після вечірньої молитви вони залишилися, за звичаєм, для читання книги Тегілім — самі. Раптом до синагоги вдерлася банда погромників і побила обох до крові. Другий товариш знепритомнів, а рав Каплан з величезними зусиллями почав повзти в бік родини, яка їх приймала. Діставшись, він устиг лише сказати, що його товариш лежить тяжко поранений у синагозі, і тоді віддав душу своєму Творцеві.

Дата його вбивства казахськими лиходіями, хай зітреться їхнє ім'я, — ніч Йом Кіпуру 5704 року (1943/1944). Місце його спочинку — у місті Кизил-Орда в Казахстані, поруч із равом-тамімом Аврагамом-Барухом Певзнером.

Родина

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Рав Барух Гросберд був рабином у містечках Гаври та Філіпово Сувалкської губернії, а з 5656 року (1895/1896) був рабином Бальбірішок, Литва, до свого відходу з життя в 5677 році (1916/1917).
  2. ^ Див. лист Ребе Раяца, том 11, сторінка 399. Під час візиту Ребе Раяца до США рав із Касбарова звернувся до свого шурина, рабі Аврагама-Ар'є Гросберда, з проханням звернутися до його сина Хаїма, який тоді перебував у Нью-Йорку, і порадитися з Ребе Раяцом щодо отримання рабинської грамоти для рава з Касбарова. З метою дати раву з Касбарова можливість отримати дозвіл на в'їзд до Сполучених Штатів.
  3. ^ Книга «Даат зкенім» — Брацлав (рав Леві-Іцхак Бендер), «Дібурей емуна», частина 4, бесіда 53. Та інші.
  4. ^ Див. «Толдот Леві-Іцхак», том 2, сторінки 406–413; а також «Еле толдот Перец», сторінки 693–694.
  5. ^ Їхній син, рав Шмуель Маковецький.
Ар'є-Лейб Каплан згадується ще в 8 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1740451103

Повідомити про помилку на цій сторінці