Моше-Агарон Гейсинський
| Моше-Агарон Гейсинський | |
|---|---|
Талмід-хахам, мешканець Краун-Гайтс | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 тевета 5677 (15 січня 1917) |
| Дата смерті | 3 тевета 5752 (10 грудня 1991) |
| Місце поховання | кладовище Монтефіоре, Квінс, Нью-Йорк |
| Країна | США |
| Місце проживання | Краун-Гайтс, Східний Нью-Йорк, Клівленд, Париж, Самарканд |
| Рід діяльності | рабин синагоги, меламед, друкар |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Києві, підпільні відділення «Томхей Тмімім» у Житомирі, Бердичеві та Полтаві |
| Посада | голова відділення єшиви «Шеерит га-плета» в Німеччині, рабин синагоги у Східному Нью-Йорку, відповідальний за машини в друкарні «Езра», рабин синагоги поруч із друкарнею «Езра» |
| Сім'я | |
| Батько | Бен-Ціон Гейсинський |
| Мати | Хая-Рахель |
| Дружина | Рівка-Діна (Рива) |
| Діти | Ельханан, Шалом-Давид Гейсинський, Бен-Ціон, Хая-Рахель, Пісі-Лея, Хана |
| Родовід | |
Рав Моше-Агарон Гейсинський (21 тевета 5677 (15 січня 1917) — 3 тевета 5752 (10 грудня 1991)) — талмід-хахам, мешканець Краун-Гайтс, що служив рабином синагоги і працював задля заробітку в друкарні «Езра». Удостоївся близькості до Ребе.
Біографія
Народився 21 тевета 5677 року (15 січня 1917) у селі Ташань Переяславської губернії поблизу Києва в сім'ї батька, рава Бен-Ціона Гейсинського, що служив шохетом-бодеком і належав до рахмастрівських хасидів, і матері, пані Хаї-Рахель, нащадка «Діда зі Шполи».
У дитячі роки на нього сильно вплинув образ батька, відомого як людина милосердя, що роздавав безкоштовно м'ясо біднякам, хоча в його власному домі м'ясо їли лише на свята, а також образ діда, рава Іцхака Гейсинського, тальнівського хасида і рабина Ірловиця, що мав величезні й всеосяжні знання в Торі та у світських науках.
Після того як його батька заарештувало КДБ, родина переїхала жити до Києва, а після ранньої смерті матері він залишився самотнім і втішав своє горе вивченням Тори; 5694 року (1933/1934) вступив навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» у Києві і навчався в ній до її закриття владою, причому сам урятувався від арешту завдяки юному вікові.
Він продовжував навчатися в різних підпільних відділеннях єшиви, наприклад у Житомирі, Бердичеві та Полтаві, до 5697 року (1936/1937), а також брав участь у створенні відділень у Кривому Розі, Воронежі та Казиниці.
Під час Другої світової війни утік разом із товаришами по єшиві в глиб Росії й оселився в Самарканді, де навчав юних підлітків. Його родину, що жила в Києві, повністю знищили нацисти під час злочинної різанини в «Бабиному Яру», а сам він урятувався завдяки тому, що мандрував дорогами з відділеннями єшив «Томхей Тмімім».
У Самарканді одружився зі своєю дружиною, пані Рівкою-Діною (Рівою), донькою р. Зеева-Вольфа Штейнгарта, онукою рава Меїра-Сімхи Хена.
Із закінченням війни і появою можливості виїхати за межі Росії під вигаданою польською ідентичністю приєднався до тисяч хасидів, що брали участь в операції, яка згодом стала відома як «виїзд із Росії 5706».
Спочатку він мав намір переселитися до Святої Землі, але за порадою Ребе Раяца утримався від цього; після періоду перебування в таборі для переміщених осіб у Бенсгаймі в Німеччині, де він також продовжував займатися навчанням з підлітками і біженцями, через деякий час був призначений адмором із Клаузенбурга очолити відділення єшиви «Шеерит га-плета» у створеній ним мережі єшив.
У цей період йому допомагала сила пам'яті, якою він був наділений: він викладав учням напам'ять, хоча єврейських книжок майже не було.
5708 року (1947/1948) переїхав до Парижа і приєднався до місцевої громади Хабаду, цього разу навчаючи дітей молодшого віку, а 5710 року (1949/1950) прибув до Сполучених Штатів і був одним із перших, хто приєднався до Ребе після відходу з життя Ребе Раяца.
Спочатку за порадою Ребе поїхав до Клівленда, де в нього були родичі, і неофіційно служив там посланцем Ребе, даючи уроки хасидуту, в яких брали участь багато людей.
5713 року (1952/1953) повернувся до Нью-Йорка, і Ребе особисто брав участь у тому, щоб допомогти йому знайти роботу і заробіток, зателефонувавши для цього сам раву Нісану Телушкіну[1].
Удостоївся великої близькості до Ребе, мабуть, завдяки тому, що його батько удостоївся служити батькові Ребе. Серед іншого, одного разу (11 хешвана 5712 (10 листопада 1951)) Ребе під час єхідуту нагадав йому, що це день його весілля.
Коли Ребе проводив збір коштів на будівництво кварталу в Кфар-Хабаді на фарбрейнгені 19 кислева 5718 року (12 грудня 1957), Ребе звернувся до нього і звелів йому потроїти суму, яку той зобов'язався пожертвувати[2].
Протягом 12 років жив у Східному Нью-Йорку і служив рабином синагоги, а внаслідок від'ємної міграції місцевих євреїв і спорожніння кварталів від єврейських мешканців переїхав жити до Краун-Гайтс.
Заробляв на життя як відповідальний за машини в хабадській друкарні «Езра», і навіть коли йому запропонували схожу посаду з вищою зарплатою, відмовився, вважаючи для себе заслугою те, що займається друкуванням книжок хасидуту і навіть може вивчати їх під час роботи. Крім того, служив рабином у синагозі, що була поруч із друкарнею, і користувався цим для проведення постійних уроків Тори в синагозі: робив коротку перерву в роботі, давав урок і повертався до друкарні.
Він багато вкладав у друковану продукцію, присвячену хасидутові[3], щоб вона виходила в найвишуканішому вигляді, і одного разу, коли Ребе принесли роботу, з якої було видно, що її зроблено поспіхом і без старанності, Ребе висловився: «Це зроблено не Гейсинським».
Протягом усіх своїх років у Нью-Йорку вів широке листування з питань Тори з видатними рабинами, наприклад з равом Моше-Яїром Вайнштоком, равом Нісаном Телушкіним, равом Моше Файнштейном, равом Єгошуа-Зелігом Діскіним та іншими, які підтримували з ним теплі дружні стосунки.
Був чудовим і точним бааль коре і постійно служив також бааль тфіла у Великій синагозі під керівництвом рава Яакова-Єгуди Хехта; мав «золоті руки» і був майстерним у будівництві та ремонті, а також мав величезні знання з єврейської історії, фізики і математики, якими користувався для глибокого розуміння різних галузей свого навчання.
Був обдарований письменницьким пером і, крім запису своїх спогадів, допомагав у коректурі статей і нарисів, що їх надсилали йому різні дослідники та автори, як у рамках своєї роботи в друкарні, так і приватно.
5743 року (1982/1983) йому довелося перенести операцію через стан здоров'я, і Ребе брав участь в усіх подробицях медичної процедури; а коли лікарі заборонили йому поститися, він під час роздачі лекаху напередодні Йом Кіпура попросив у Ребе благословення, щоб зміг поститися, і Ребе побажав йому, щоб піст не зашкодив його здоров'ю, — і він не тільки зміг поститися того року, а й служив бааль тфіла.
Помер 3 тевета 5752 року (10 грудня 1991) і похований на кладовищі імені Монтефіоре в районі Квінс у Нью-Йорку, поруч з Огелем Ребе Раяца.
Його дружина, пані Рівка-Діна, померла 5767 року (2006/2007).
Його книжка
- «Іш га-пеле», життєпис та історії про «Діда зі Шполи», видавництво «Махон Зехер Нафталі», Єрусалим, 5747 (співредактор)
Родина
- Його брат, Шалом-Давид Гейсинський, — убитий під час Голокосту.
- Його сестра, Песя-Мірл Гейсинська, — убита під час Голокосту.
- Його сестра, Бейла-Двора Гейсинська, — убита під час Голокосту.
- Його син, рав Ельханан Гейсинський, — з шанованих мешканців Краун-Гайтс.
- בנו, הרב שלום דוד גייסינסקי - ר"מ במתיבתא של ישיבת אהלי תורה, ורב קהילת 'בית שמשון' בקראון הייטס, ונו"נ בישיבת תומכי תמימים המרכזית ב-770 (בין השנים תשס"ג - תשס"ז שימש כרב קהילת חב"ד במונסי).
- Його син, рав Бен-Ціон Гейсинський, — з шлухім Ребе в Меріленді.
- Його донька, пані Хая-Рахель, дружина рава Шмуеля-Менахема-Мендла Бутмана.
- Його донька, пані Пісі-Лея Мінкович, дружина рава Йосефа Мінковича
- Його донька, пані Хана, дружина рава Шмуеля Ліпскера, Колель Хабад, Краун-Гайтс.
Зовнішні посилання
- Незвичайні ліки, історія про чудо Ребе, в якій він брав участь
(посилання не працює)
Додаткова література
- זכרונותיו מתקופת לימודיו במוסקבה, שבועון כפר חב"ד גיליון 379 (כ"ח ניסן תשמ"ט) עמוד 16 ואילך.
- М. Моше, «Я повернув свій борг», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 507, сторінка 46 і далі (5752)

Примітки
- ^ «Я радий нагоді зробити комусь добро», «Гіткашрут» 1207.
- ^ Прослухати на сайті «Ашрейну». Після того як присутні на фарбрейнгені зобов'язалися пожертвувати певну суму в записках, які вони подали Ребе, Ребе звернувся до них і звелів подвоїти пожертву. (Кожному жертводавцеві Ребе назвав іншу суму подвоєння.) Опис збору коштів — у «Торат Менахем — Гітваадуйот» пункт 43 (текстова версія на сайті Chabad.org).
- ^ Див., наприклад, звіт співробітників «Ваад ле-гафацат сіхот» щодо книжки «Сефер га-ерхім — Хабад», тшура Тельзнер-Вільгельм, сторінка 76.
Код особи: № 6160249300