Перейти до вмісту

Аврагам-Єгошуа-Гешель Тверський

Матеріал з Хабадпедії
Аврагам-Єгошуа-Гешель Тверський
Адмор махнівського хасидизму
Основна інформація
Дата народження24 адара 5655 (20 березня 1895)
Дата смерті10 тішрея 5748 (3 жовтня 1987)
КраїнаРадянський Союз, Свята Земля
Місце проживанняМосква, Ташкент, Бней-Брак
Рід діяльностіадмор
Посадаадмор махнівського хасидизму (5677–5748)
Сім'я
Батькорабі Йосеф-Меїр Тверський
ДітиЄгошуа Рокеах (прийомний син)
Родовід

Рабі Аврагам-Єгошуа-Гешель Тверський (24 адара 5655 (20 березня 1895) — 10 тішрея 5748 (3 жовтня 1987)) — адмор махнівського хасидизму.

Біографія

Народився в Україні в батька, рабі Йосефа-Меїра Тверського, і був адмором махнівського двору протягом сімдесяти років, з 5677 по 5748 рік.

Незадовго до Другої світової війни рабі Аврагам переїхав до Москви, де поширював Тору і хасидут всупереч протидії влади.

У період перебування в Ташкенті

У дні місяця елула 5701 року (серпень–вересень 1941) рабі Аврагам утік із Москви через воєнні події і прибув до Ташкента. Однак влада звеліла йому залишити місто протягом сімдесяти двох годин. На допомогу йому прийшов хасид р. Залман Судкевич, який узяв паспорт рабі Аврагама і вирушив просити продовження. Р. Залман звернувся до знайомого чиновника і розповів йому, що йдеться про його дядька, який нездоровий і якому не можна виходити з дому. Чиновник погодився дати продовження на три місяці для району «Карасу», віддаленого від центру міста, — там тоді жила більшість хасидів. У зв'язку з цим рабі Аврагам віддав сувій Тори Бааль-Шем-Това для міньяну, що збирався в домі р. Залмана.

Після закінчення трьох місяців р. Залман знову пішов і отримав продовження ще на три місяці. Радянський закон проголошує, що людина, яка отримала дозвіл на шість місяців, має право отримати додатковий дозвіл на цілий рік. Тому після закінчення додаткових трьох місяців р. Залман послав свого шурина просити продовження. Коли той прийшов, йому повідомили, що начальник дільниці хоче поговорити з р. Залманом. Начальник дільниці запитав, що за професія записана в паспорті — «Цадиков» (цадик). Р. Залман побоявся сказати справжнє значення і тому сказав, що «Цадиков» — це прізвисько в Україні кравця, який шиє особливий розкішний одяг. Ці слова переконали начальника поліції, і той дав продовження ще на рік.

Після випадку в поліцейській дільниці рабі Аврагама намагалися переконати змінити паспорт, щоб уникнути проблем у майбутньому. Він відмовився, сказавши: «Так записав мене мій святий батько. Так були записані і мій батько, і мій дід, я не хочу змінювати!».

Через переслідування комуністів рабі Аврагам намагався не привертати особливої уваги, тому уникав будь-яких почестей і помітного звичаю. Лише в дні свята і моеду до нього приходили різні хасиди (з польських хасидів), і він роздавав шираїм тощо.

Для заробітку він отримав від р. Залмана ткацький верстат, на якому ткав шкарпетки, а продавати їх узявся р. Залман. Під час роботи він поєднував читання Тегілім і вивчення Зогару: однією рукою тримав книгу, а другою приводив у дію верстат.

Перебуваючи в Радянському Союзі, був у тісному зв'язку з хасидами Хабаду, і особливо в організації підпільної єврейської діяльності; зокрема, саме він наблизив р. Шлоймке Майданчика до хасидизму Хабаду в місті Ташкенті і пов'язав його з хасидами Хабаду в місті. Під час Великої втечі до нього прийшли хасиди Хабаду, які організували підробку документів, і повідомили, що підробили документи і для нього і він зможе втекти з Радянського Союзу; подумавши деякий час, він відповів їм (за змістом): «Я можу піти своєю дорогою, але що буде з усіма євреями, які потребують мене?» — і справді, адмор залишився в Радянському Союзі.

Після війни

Після закінчення війни повернувся до Москви і отримав від влади пропозицію служити головним рабином Радянського Союзу, але відмовився, щоб не підкорятися їй.

На початку 5707 року (1946/1947) почалася організація Великої втечі через Львів до Польщі, і р. Залман намагався переконати його приєднатися до групи. Рабі Аврагам рішуче відмовився під приводом, що є євреї, які потребують його саме в Москві.

У 5725 році (1964/1965) рабі Аврагам репатріювався до Святої Землі й оселився в Бней-Браку, де віддано керував громадою хасидів Махнівки.

Зв'язок із Ребе

У 5727 році (1966/1967) підписав лист-заклик на підтримку мівцо «Тфілін», започаткованого Ребе, на знак вдячності Всевишньому за явні чудеса в Шестиденній війні[1].

Р. Шмуель Лудмір розповідав, що, коли він був на єхідуті в Ребе, він розповів Ребе, що його сини навчаються в єшиві рабі Аврагама-Єгошуа-Гешеля, а коли він запитав Ребе, чи знає той р. Аврагама-Єгошуа-Гешеля, Ребе відповів: «Дер Махновкер Ребе гот асах ойфгетон ін Руслянд фар їдішкайт! Ер із аройс фун Руслянд міт асах ніссім. Ер із алейн а нес!»(=Ребе з Махнівки багато зробив у Росії заради єврейства! Він вибрався з Росії з багатьма чудесами. Він сам — чудо!)[2].

Ще р. Шмуель Лудмір розповідав, що був присутній на єхідуті в Ребе, на якому був один із наближених адмора з Махнівки. Цей наближений був нездоровий і розповів про це Ребе. На запитання Ребе наближений сказав, що адмор із Махнівки його підбадьорює. На це Ребе зауважив: «Дер Махновкер Ребе, ім онкукн алейн із шойн мехазек!» (=Ребе з Махнівки — сам погляд на нього зміцнює!)[3].

Рабі Аврагам був бездітний і ще за життя всиновив свого внучатого племінника, рабі Єгошуа Рокеаха (народився 21 тевета 5709 року (22 січня 1949)), правнука рабі Іссахара-Дова з Белза; після відходу з життя рабі Аврагама рабі Єгошуа Рокеах став адмором Махнівки.

Примітки

  1. ^ «Нсіей Хабад у-вней дорам», с. 129.
  2. ^ «Леовдеха бе-емет», Бней-Брак 5771, с. 268.
  3. ^ «Леовдеха бе-емет», с. 208.
Аврагам-Єгошуа-Гешель Тверський згадується ще в 10 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457465701

Повідомити про помилку на цій сторінці