Перейти до вмісту

Іцхак-Айзік-Єгуда-Єхіель-Міхл Сафрін

Матеріал з Хабадпедії
Іцхак-Айзік-Єгуда-Єхіель-Міхл Сафрін
Основна інформація
Дата народження25 швата 5566 (13 лютого 1806)
Дата смерті10 іяра 5634 (27 квітня 1874)
Місце проживанняПінчув, Комарно
Рід діяльностіадмор
Посададругий адмор хасидизму Комарно
Учителірабі Цві-Гірш із Жидачева, Яаков-Іцхак з Любліна, рабі Нафталі-Цві з Ропшиць, Аврагам-Єгошуа-Гешель з Апти, Цві-Елімелех Шапіро з Динова, рабі Меїр з Апти, рабі Аврагам-Мордехай із Пінчува, рабі Моше з Уйгеля та інші
Сім'я
Батькорабі Олександр-Сендер Ейхенштейн
Родовід

Рабі Іцхак-Айзик-Єгуда-Єхіель Сафрін (25 швата 5566 (13 лютого 1806) — 10 іяра 5634 (27 квітня 1874)) був другим адмором хасидизму Комарно.

Біографія

Народився 25 швата 5566 (13 лютого 1806) у батька, адмора рабі Александра-Сендера Ейхенштейна з Комарно. Залишився без батька у 12 років, ріс у свого дядька рабі Цві-Гірша Ейхенштейна із Жидачова. Після весілля переїхав жити до містечка Пінчув, де його тесть, рабі Аврагам-Мордехай, служив рабином. Пізніше переїхав жити до міста свого батька, Комарно, де жив до кінця своїх днів.

Своє вчення він отримав від рабі Яакова-Іцхака Горовіца з Любліна, рабі Нафталі-Цві з Ропшиць, свого тестя рабі Аврагама-Мордехая з Пінчува, свого батька рабі Александра-Сендера, рабі Моше з Уйгеля, автора «Їсмах Моше», рабі Аврагама-Єгошуа-Гешеля з Апти, рабі Давида з Вейсліца, рабі Аврагама-Давида Ваармана з Бучача, свого дядька рабі Моше із Самбора, рабі Шимона з Ярослава, рабі Менахема з Тарни, рабі Яакова з Динова, автора «Мело га-роїм», рабі Цві-Елімелеха Шапіро з Динова, рабі Ашера з Ропшиць, рабі Моше-Цві Гутермана із Саврані, рабі Єшаї з Пшедбожа, рабі Меїра з Апти, автора «Ор ла-шамаїм», і рабі Цві-Гірша з Риманова. При цьому його головним учителем був його дядько, брат його батька, рабі Цві-Гірш із Жидачова. Він багато їздив також до інших праведників свого покоління. Прославився як чудотворець, і громада його хасидів була численною. Рабі Іцхак-Айзик вважається центральним адмором в історії хасидизму Комарно.

Рабі Іцхак-Айзик і хасидизм Хабад

У своїй книжці «Кетем офір» на Мегілат Естер (Сувій Естер) рабі Іцхак-Айзик пише: «Щодо „потринок“, який кладуть під них (під тфілін) для зміцнення, — він кошерний лехатхіла без сумніву.. І так я бачив у батім святого гаона Могараза, автора «Танії», що цей святий був дуже ретельний у кожній заповіді, щоб було без жодного сумніву. І в них потринок для зміцнення».

У своїй книжці «Шулхан га-тагор» (Орах хаїм, § 66, «Зер загав», сеїф катан 2) він називає Алтер Ребе: «Сильний богатир, світильник Ізраїлю, що освітлює землю».

І розповідає автор «Есер кдушот»: «Розповів мені чоловік, видатний у богобоязності, відомий хасид, що він запитав святого рава (рабі Іцхака-Айзика), як він бачив батім святого гаона, нашого вчителя, рава, рабейну Залмана, автора „Танії“ (бо, за чутками, вони зникли зі світу), і той відповів йому, що коли він писав свою згадану вище книжку і дійшов до згаданого вище місця, він задрімав на кілька миттєвостей посеред писання, і прийшов до нього святий гаон, наш учитель, рав, рабейну Залман, із тфілін у руці, і показав йому, що так вони були зроблені, і звелів йому написати так у своїй книжці. І завершив святий рав: (переклад з їдишу) А перед світом я не хотів цього оприлюднювати, і написав просто, що бачив батім».

Розповідають, що Цемах Цедек сказав про рабі Іцхака-Айзика, що «він розкрив таємниці зсередини кімнати»[1].

Ребе Раяц розповів його правнукові рабі Хаїму-Яакову Сафріну з Комарно: Мій дід, автор «Цемах Цедек», був відомий у своєму поколінні як величезний знавець Каббали і всіх таємниць Тори. Коли вийшов перший том Хумаша «Гейхал га-браха» — Бемідбар (том на Хумаш Бемідбар вийшов першим), хасиди купили для свого Ребе Цемах Цедека цю книжку і поклали її на його стіл. Цемах Цедек помітив книжку, перегорнув її сторінка за сторінкою і не випускав книжки з рук, поки не пройшов її всю, а коли закінчив, промовив: Я не знав, що в цьому поколінні є ще хтось, настільки обізнаний у мудрості Каббали. І завершив Ребе Раяц і сказав: Ця книжка, «Гейхал га-браха», не сходила зі столу автора «Цемах Цедек» усі його дні[2].

Разом із тим, на трапезі ночі 2-го дня свята Шавуот 5727 (14 червня 1967), коли Рашаг сказав, що в Любавичах високо цінували адмора з Комарно, Ребе сказав, що одного разу принесли Ребе Рашабу книжку адмора з Комарно, і Ребе Рашаб переглядав її, а коли дійшов до місця, де адмор з Комарно говорить протилежне словам Алтер Ребе, — виніс книжку зі своєї кімнати. Ребе додав, що в Ребе Раяца книжки адмора з Комарно стояли на нижніх полицях у бібліотеці («Га-Мелех бі-мсібо», частина 1, с. 171).

Р. Іче Масмід розповідав, що Ребе Рашаб докладав зусиль, щоб дістати книжки адмора з Комарно, і коли вони потрапили йому до рук, вивчав за ними щодня досить довгий час. Але одного разу дійшов до місця, де адмор з Комарно сперечається з Алтер Ребе, і тоді Ребе Рашаб закрив книжку і більше в неї не заглядав (за свідченням рава Яакова-Єгошуа Лауфера, який чув від сина р. Іче, що чув від свого батька. «Га-Мелех бі-мсібо», частина 2, с. 258).

Ребе кілька разів згадує в «Сіхот кодеш» та в «Ігрот кодеш» слова адмора з Комарно[3]. Наприкінці сідура «Тегілат Гашем», у передмові до мішнайот, які промовляє скорботний, наведено цитату адмора з Комарно. Рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон час від часу цитує адмора з Комарно у своїх працях.

З його книг

Головною справою свого життя він вважав написання багатьох книжок, у яких поєднав Каббалу Арі і вчення Бешта, серед них:

  • «Гейхал га-браха»- коментар до П'ятикнижжя, з наголосом на тлумаченні масори.
  • «Оцар га-хаїм» — коментар до 613 заповідей у дусі ПАРДЕС (усередині Хумаша «Гейхал га-браха»).
  • «Кетем офір» — коментар до Мегілат Естер (Сувій Естер) (у Хумаші «Гейхал га-браха» на Шмот)
  • «Зогар хай» — коментар до книги «Зогар» згідно з Каббалою Арі і Бешта.
  • «Натів міцвотеха» — передмова до книжки «Оцар га-хаїм».
  • «Ноцер хесед» — коментар до трактату «Авот».
  • «Адам яшар» — молитви для порятунку від епідемії
  • «Дерех емуна» — «речі, необхідні для Тори і служіння» (у Хумаші «Гейхал га-браха», кінець тижневої глави «Берешит»)

Також він написав кілька книжок із відкритої Тори та з галахи, а саме:

  • «Ацей Еден», «Маасе орег» і «Пней закен» — коментар до Мішни.
  • «Асіріт га-ейфа»- коментар до «Торат коганім»
  • «Пней закен» — коментар до Єрусалимського Талмуду, трактату «Шкалім»
  • «Нідват пі» — коментар до трактату «Кінім» і примітки до його книжок «Пней закен» на «Шкалім» і «Асіріт га-ейфа» на «Сіфру».
  • «Шулхан га-тагор» — за порядком законів у «Шулхан арух», у ньому радикальні галахічні постанови.

Осібно стоїть книжка «Мегілат старім» — книжка, яка до кількох десятиліть тому була таємною і передавалася в рукописах лише небагатьом із комарненських хасидів. У 5710-ті роки вийшла друком за двома рукописами (єрусалимським і комарненським) у видавництві «Мосад га-Рав Кук» зусиллями Нафталі Бен-Менахема. У книжці дві частини: «Сефер га-хезйонот» — щось на зразок щоденника адмора, і в ній видіння, сни та датовані історії. Він також багато говорить у ній про корені душ (головним чином своєї та оточуючих його). Друга частина називається «Маасе Гашем» історії про Бешта, більшість яких він чув з уст свого тестя, рабі Аврагама-Мордехая з Пінчува.

Існує велика література оповідей про нього, частина якої походить з його уст, частина з уст членів його родини, а також з народних оповідей, через його учнів і шанувальників.

Зовнішні посилання

Його книжки на сайті HebrewBooks:

Попередній:
Хасидизм Жидачова
Адмори Комарно
25 швата 5566 (13 лютого 1806) — 10 іяра 5634 (27 квітня 1874)
Наступний:
Адмор рабі Хаїм-Яаков Сафрін з Комарно

Примітки

  1. ^ Зі слів рава Шмуеля Гальперіна, наведено в книжці «Шалшелет га-кодеш Камарна»
  2. ^ Вступ до книжки «Порат Йосеф» {рабі Хаїма-Яакова Сафріна) на Тору, с. 19-18.
  3. ^ Наприклад, «Маасе орег» адмора з Комарно згадується в сіхі Ребе в «Торат Менахем», частина 25, с. 69, пункт 6. «Гейхал га-браха» згадується в «Ігрот кодеш», частина 2, лист 347. «Натів міцвотеха» згадується в «Ігрот кодеш», частина 19, листи 7419, на полях листа. ««Шулхан га-тагор» праведного рава з Камарни» наведено в примітці до гадрану на трактат «Псахім», який виголосив Ребе в 5732 році (1971/1972) (Пасхальна Гагада з «Лікутей теамім мінгагім у-біурім», частина 2, с. 459).
Іцхак-Айзик-Єгуда-Єхіель-Міхл Сафрін згадується ще в 4 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5328691701

Повідомити про помилку на цій сторінці