Перейти до вмісту

Хаїм-Шнеур-Залман Морозов

Матеріал з Хабадпедії
Хаїм-Шнеур-Залман Морозов
Машпіа громади Хабаду в Монреалі
Основна інформація
Дата народження18 кислева 5692 (28 листопада 1931)
Місце народженняПетербург
Дата смерті9 нісана 5763 (11 квітня 2003)
Сім'я
БатькоДавид-Лейб Морозов

Рав Хаїм-Шнеур-Залман Морозов (18 кислева 5692 (28 листопада 1931) – 9 нісана 5763 (11 квітня 2003)) був машпіа громади Хабаду в Монреалі.

Біографія

Народився в місті Ленінграді (Петербурзі) 18 кислева 5692 року (28 листопада 1931) у родині р. Давида-Лейба, первістка відомого хасида р. Ельханана-Дова Морозова, і матері пані Цейти, доньки рава Хаїма-Шнеура-Залмана Іткіна з Невеля, на честь якого його було названо[1].

Коли вибухнула Друга світова війна, його родина втекла до Сибіру, де його батька забрали на фронт, а мати сама ростила всіх дітей протягом кількох років.

Потім його родина втекла до Самарканда, де він навчався в єшиві «Томхей Тмімім» до 19 кислева 5707 року (12 грудня 1946), коли втік із Росії разом із батьком у межах Великої втечі.

У роки 5707 — 5712 навчався в р. Нісана Неменова в єшиві «Томхей Тмімім» у Брюнуа[2].

У 5712 році (1951/1952) переселився з родиною до Монреаля і навчався в місцевій єшиві «Томхей Тмімім», а 27 елула 5713 року (7 вересня 1953) уперше поїхав до Ребе, щоб перебувати поруч із ним на Рош га-Шана.

У 5717 році (1956/1957) одружився зі своєю дружиною пані Ханою-Хаєю, донькою р. Нафталі Юніка[3], і оселився в Монреалі; засоби до існування здобував як хасидський шойхет у місті.

Згідно з вказівкою Ребе (Шабат тижневої глави «Шмот» 5737) був призначений машпіа громади разом із р. Єгошуа-Гешелем Цейтліним і р. Моше-Еліягу Герліцьким, однак йому було не до душі ставлення громади до нього як до машпіа. Попри це він фактично служив машпіа для учнів єшиви в Монреалі та для анаш. У місяці адар 5755 року переніс інсульт і вісім років був паралізований усім тілом, доки 8 нісана 5763 року (10 квітня 2003) не помер.

Його фарбрейнгени

Хоча він не проводив офіційних фарбрейнгенів в єшиві, він багато разів проводив фарбрейнгени в себе вдома (переважно з тмімім), особливо в ночі Шабату, і багато хто стікався на його фарбрейнгени через його особливий стиль.

На своїх фарбрейнгенах він міг говорити кілька годин поспіль на одну тему і переривався лише для проголошення «лехаїм». Хоча іноді він співав якийсь нігун, і це було ознакою особливого піднесення, і тоді могли співати один нігун протягом кількох годин. Адже, будучи людиною істини, він не терпів офіційності й зовнішнього; він співав, коли відчував потребу співати, говорив те, що відчував потребу сказати, і те, у що справді вірив, навіть коли не всі «любили» слухати ці слова. Р. Залман «жив» тим, про що говорив, і тому його слова глибоко врізалися в серце.

На своїх фарбрейнгенах він багато пробуджував щодо приходу Мошіаха, який є справою внутрішньою, а не просто порятунком від бід; ще він пробуджував щодо вимоги Ребе жити з Мошіахом — життям, що охоплює все тіло, навіть якщо лише на короткий час.

Родина

  • Пані Двора Волосова — колишня директорка підготовчого класу хейдера в Любавицькій єшиві Краун-Гайтс.
  • Пані Рівка Боймгартен, дружина р. Шалом-Бера Боймгартена, директора всесвітньої «Цівос Гашем», Краун-Гайтс.
  • Пані Нехама Перлштейн, дружина р. Нафталі-Цві Перлштейна, сина рава Еліезера Перлштейна, директора установи «Хай-сентер» у Монреалі.
  • Пані Малі, дружина р. Берла Ерентроя, Монреаль.
  • Його син р. Йосеф Морозов, зять рава Шалом-Бера Айхгорна, шойхет-бодек у Монреалі.
  • Його син р. Менахем-Мендл Морозов, директор закладів для дівчат у Монреалі.

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Див. картку, яку він заповнив для «Сефер га-хасидім».
  2. ^ Бібліотека «Агудат хасидей Хабад».
  3. ^ Донька р. Нафталі і Голди-Іти Юнік, нащадків рабі Леві-Іцхака з Бердичева, р. Пінхаса з Корця і Менахема-Нохума з Чорнобиля

Повідомити про помилку на цій сторінці