Шмуель (Самі) Рор
| Шмуель (Самі) Рор | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Самі |
| Дата народження | 20 нісана 5686 (4 квітня 1926), Берлін |
| Місце народження | Берлін |
| Дата смерті | 17 менахем-ава 5772 (5 серпня 2012) |
| Країна | Колумбія, США |
| Місце проживання | Богота, Маямі |
| Рід діяльності | підприємець, філантроп |
| Освіта | гімназія «Адат Ісраель» у Берліні |
| Сім'я | |
| Батько | Єгошуа-Еліягу (Оскар) Рор |
| Мати | Перла Рор |
| Дружина | Сара (Шарлотта) Кастнер |
| Діти | Єкутіель-Єгуда (Джордж) Рор, Ліліан, Евелін Кац |
| Родовід | |
Пан Шмуель (Самі) Рор (Sami Rohr, 20 нісана 5686 (4 квітня 1926), Берлін — 17 менахем-ава 5772 (5 серпня 2012)) — американський підприємець і міжнародний філантроп, який удостоївся близького зв'язку з Ребе й підтримував десятки Бейт Хабадів і міжнародних ініціатив установ Хабаду та інших єврейських громад по всьому світу, з наголосом на відродженні єврейства Радянського Союзу.
Біографія

Народився в Берліні 20 нісана 5686 року (4 квітня 1926) єдиним сином у своїх батьків, Єгошуа-Еліягу (Оскара) і Перли Рор, у заможній родині, що займалася торгівлею нерухомістю й брала участь у громадському житті.
Дитиною навчався в престижній гімназії «Адат Ісраель», що працювала в дусі рава Шимшона-Рафаеля Гірша, за методом «Тора ім дерех ерец», і батьки навіть найняли для нього приватного вчителя, який мав зміцнити в ньому заняття юдаїзмом.
Після подій «Кришталевої ночі» в 5698 році (1937/1938) його родина покинула Німеччину й переїхала до Бельгії, а після нацистського вторгнення до Бельгії їм вдалося продовжити мандри до Ліона у Франції, а звідти до Швейцарії, де його розлучили з батьками: їх забрали до табору для дорослих біженців у Моргіні, а його перевели до молодіжного будинку в Лангенбруку поблизу Базеля; звідти його взяла єврейська громада Швейцарії й передала на всиновлення місцевій родині, до дому Шломо-Залмана і Рахи Фельдінгер, які виховували його як члена своєї родини два з половиною роки.
Після того як родина отримала згоду рабина громади, його записали на навчання до престижної місцевої гімназії за умови, що решту вільного часу він присвячуватиме інтенсивним заняттям юдаїзмом.
У США
Із закінченням війни родина возз'єдналася й оселилася в Парижі, а в 5710 році (1949/1950), унаслідок Корейської війни, батько відправив його до Боготи — столиці Колумбії в Південній Америці — до його тітки, де він оселився й прожив 25 років.
У 5712 році (1951/1952) одружився зі своєю дружиною, пані Сарою (Шарлоттою) Кастнер, уродженкою Чехословаччини з родини хасидів Белза, що врятувалася під час Голокосту; весілля відбулося в Буенос-Айресі, Аргентина.
Як і його батько, удостоївся великого успіху в справах і поряд зі своєю діловою діяльністю продовжив родинну традицію глибокої залученості в громадське життя: очолив створення розкішної синагоги «Адат Ісраель» у Боготі й багато жертвував на проєкти й ініціативи, пов'язані з Державою Ізраїль.
З хасидами Хабаду
У 5730-ті роки зав'язався зв'язок між ним і равом Ефраїмом Вольфом, теж уродженцем Німеччини, який залучив його до допомоги хабадській діяльності у Святій Землі й зв'язав його з Ребе.
З його ініціативи й на його прохання до Ребе до Боготи було послано шлухім рава Єгошуа-Біньяміна Розенфельда і його дружину, пані Рівку, а він допомагав їм в усіх їхніх потребах.
У 5739 році (1978/1979) переїхав жити до Маямі, де приєднався до громади рава Шалома-Дов-Бера Ліпскера в Бал-Гарборі, який став рабином родини, і слідом за великим успіхом у справах зріс і обсяг його філантропічних пожертв та його дій зі зміцнення єврейських громад по всьому світу.
Після падіння залізної завіси почав вкладати кошти у відродження єврейських громад по всьому Радянському Союзу і був діяльним членом Фонду «Махане Ісраель» та особистим близьким другом рава Моше Котлярського, рава Берла Лазара та інших єврейських лідерів.
Поряд із місцевими громадськими пожертвами він і члени його родини допомагали у створенні низки міжнародних ініціатив, як-от найбільший у світі сайт про юдаїзм «Хабад.орг», Інститут юдаїки Рора, діяльність «Хабад у кампусі» та інші.
Поряд зі своєю великою підтримкою діяльності хасидів Хабаду просував і інші власні ініціативи, як-от проєкт збереження літератури на їдиші, «Премія Самі Рора» за єврейську літературу, Талмудичний університет у Маямі, проєкт «Талмудична енциклопедія» та інші.
Виходячи з ділового погляду й бажання, щоб єврейські установи Тори, цдаки й хеседу стояли на власних ногах, а також щоб максимально використати силу й вплив грошей, які він вкладав в установи, він виробив у своїх пожертвах підхід, що обумовлював його участь отриманням консультації щодо розумного використання коштів і заохочувальними грантами, обумовленими досягненням певних фінансових цілей.
Спочатку він і його син мали звичай підтримувати лише шлухім у тих країнах, у яких вони вели справи; коли рав Еліезер Шем-Тов попросив їхньої участі у фінансуванні постійної будівлі для Бейт Хабаду, який він очолює, вони відгукнулися на його прохання, хоча це виходило за межі їхнього звичаю. У листі з проханням, який рав Шем-Тов їм надіслав, він підкреслив їхній зв'язок з євреями його країни в силу того, що вони євреї. Рав Шем-Тов вважає, що слідом за його проханням рав Рор і його син змінили свій звичай і розширили коло своїх пожертв на інші країни[1].
Протягом років пожертвував понад 100 мільйонів доларів синагогам, установам і справам хасидів Хабаду та шлухім Ребе по всьому світу.
Відхід з життя і увічнення пам'яті

Його дружина, пані Сара, померла 12 хешвана 5768 року (24 жовтня 2007).
Помер у Маямі від зупинки серця в неділю, 17 менахем-ава 5772 року (5 серпня 2012).
Члени його родини продовжують традицію філантропії, і чимало проєктів хасидів Хабаду вони присвятили увічненню пам'яті свого батька, серед них Гейхал Алтер Ребе в Гадячі, дослідницький інститут Інституту юдаїки Рора (JLI), Центр обрізань — Росія[2] та інші.
Родина
- Його син, р. Єкутіель-Єгуда (Джордж) Рор
- Його донька, пані Ліліан, дружина пана Моше Табчиніца (Табінсіка)
- Його донька, пані Евелін Кац
Зовнішні посилання
- Тег: Самі Рор на сайті Бейт Хабаду англійською
- Самі Рор — скромний благодійник — і революціонер
- Історія життя Самі Рора
- Вигода особиста: людина ніколи не втрачає, коли навчає інших

- Відеоролик на честь пана Самі Рора — Всесвітній з'їзд шлухім 5773
Примітки
- ^ Шалом Магідман, «Шліхут зі святості по всьому світу», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2063, с. 56–57.
- ^ Повідомлення на сайті «Хабад Інфо».
Код особи: № 8451791700
