Призов учнів єшив

Призов учнів єшив до ЦАХАЛу або їхнє ухилення від призову є предметом суперечок. Зі створенням Держави Ізраїль було запроваджено обов'язкову службу в ЦАХАЛі, але призов учнів єшив було відстрочено в межах домовленості, що має назву «Тора — його ремесло». Думка Ребе рішуче полягає в тому, щоб не призивати юнаків, доки вони старанно навчаються в єшивах, і що найкращий захист, який вони здатні забезпечити в такій ситуації, здійснюється через вивчення Тори. Водночас щодо тих, хто вже закінчив курс єшив, Ребе підтримував і рішуче заохочував призиватися, щоб захищати народ Ізраїлю, — у відповідних для цього рамках.
У Святій Землі
Питання про призов учнів єшив на військову службу виникло вже в 5708 році (1947/1948), зі створенням загального обліку для народної служби, на першому етапі Війни за незалежність. У місяці адар тривали переговори між високопосадовими представниками загальнонаціонального командування «Хагани» і головами єшив у Єрусалимі від імені «Ваад га-єшивот». 29 адара I (19 адара II) було підписано «угоду і договір», у якому було викладено правила призову і звільнення учнів єшив і рабинів, що містили зобов'язання голів єшив не записувати до єшив учнів, які не походять з єшивської системи, і не обмежувати права юнаків, які вирішили призватися. Цю домовленість було ухвалено за участі «Ваад га-єшивот» при протидії крайніх хареді-кіл, яких представляв «Іхуд га-єшивот», що був учасником попередніх домовленостей, але відмовився прийняти нову домовленість[потрібне джерело].
Під час Війни за незалежність «Агудат Ісраель» закликала чоловіків-хареді призовного віку призиватися в межах загального обліку, оголошеного тоді в ішуві, і приєднуватися до релігійних батальйонів. З посиленням боїв більша частина учнів єшив у Єрусалимі також призвалася до батальйону «Товія» на часткову службу паралельно з навчанням. Батальйон мав проводити для учнів єшив тренування зі зброєю, однак зрештою цей план не було здійснено через протидію голів єшив, а також через побоювання військового керівництва давати зброю групі хареді, і батальйон займався головним чином роботами зі зведення укріплень. У місяці тішрей 5709 (жовтень–листопад 1948) прем'єр-міністр і міністр оборони Давид Бен-Гуріон відповів у комісії з оборони Державної ради, що «є 400 учнів єшив, усі вони молодого віку, і якщо їх зобов'язати призиватися, доведеться закрити єшиви, а в інших країнах вони теж були звільнені від призову», і тому було вирішено їх звільнити. 1 швата 5711 (8 січня 1951) Давид Бен-Гуріон написав директорові міністерства оборони й начальникові Генштабу: «На підставі статті 12 Закону про службу безпеки я звільнив учнів єшив від регулярної служби. Це звільнення поширюється лише на учнів єшив, які фактично займаються вивченням Тори в єшивах, і лише доти, доки вони займаються вивченням Тори в єшивах.»
У 5714 році (1953/1954) міністр оборони Пінхас Лавон розпорядився призивати учнів єшив після того, як вони провчилися в єшиві чотири роки. Унаслідок протесту з боку голів єшив прем'єр-міністр Моше Шарет розпорядився скасувати це розпорядження.
У 5718 році (1957/1958) генеральний директор міністерства оборони Шимон Перес, зі схвалення міністра оборони Бен-Гуріона, досяг нової домовленості з головами єшив. В оприлюдненому документі було встановлено порядок відстрочення служби, і зокрема було встановлено, що учень єшиви, який призветься після 25 років, проходитиме підготовку впродовж трьох місяців, а звідти його буде переведено в резерв.
Думка наших Ребе
Передісторія
Основна стаття – Указ про кантоністів
Закон про призов єврейських юнаків до російської армії, починаючи з 5634 року (1873/1874), після «указу про кантоністів», у брошурі, яку надрукував тоді російський уряд під назвою «Дер устав (гезетц) вегн мілітер пфліхт», і в ньому кожен єврейський юнак був зобов'язаний призиватися до російської армії, служити впродовж 4 років.
Євреї намагалися отримати звільнення від призову, який усупереч його волі відривав юнака від єврейського життя на 4 роки. Іноді уряд викривав ці спроби, і тоді арештовував причетних до справи[1].
Свідоцтво про «звільнення» Ребе Рашаба

Ребе Рашаб отримав[2] свідоцтво про «звільнення» від російської армії влітку 5639 року у віці 18 років. У свідоцтві його було названо «син вітебського купця, Шолом Берке Шмуїлов [=син Шмуеля] Шнеєрсон». Щоб легко отримати звільнення, він був записаний мешканцем міста Вітебськ[3].
Хасиди
Рав Мешулам-Залман Неймарк був арештований разом із багатьма євреями Стародуба за те, що намагався виклопотати свідоцтво про звільнення в 5641 році (1880/1881), і перебував у в'язниці близько двох років[4].
Хасид р. Аврагам-Хаїм Розенбойм був арештований з тієї ж причини в Плещеницях у 5648 році (1887/1888) і перебував у в'язниці три роки[5].
Нині
Думка Ребе з цього питання ясна й рішуча, без компромісів: учнів єшив не можна призивати до армії, і їхнє правильне місце — в єшиві. І попри велику гідність солдатів ЦАХАЛу в їхній реальній самопожертві, учні єшив здійснюють подібну дію в охороні й захисті і навіть більше.
Думка Ребе ґрунтується на принципі, що «юнак, який сидить і вчить Тору, захищає країну ще більше, ніж юнак, що стоїть на кордоні й ризикує життям[6]».
У листі від Рош ходеш елула 5721 (серпень–вересень 1961) Ребе ясно пише:
«У відповідь на його листа . . який запитує, чи зобов'язаний учень єшиви у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, призиватися там до армії. — Дивний цей сумнів у його очах, так що треба питати здалеку, адже відома і також загальновизнана ясна постанова рабинів Ізраїлю, і, зрозуміло, — вона ґрунтується на нашій Торі, Торі життя, що учнів єшив не можна призивати і вони не підуть до армії. І їхнє вивчення нашої святої Тори з постійністю та старанністю — захищає й рятує нашу святу Землю, хай буде вона відбудована й утверджена, і тих, хто живе на ній».
— «Ігрот кодеш», частина 20, сторінка 318
Причина заборони в тому, що завдання того, хто вивчає Тору, тотожне завданню воїна:
Подібно до того як мета армії полягає в захисті євреїв, так ті, хто вивчає Тору, є армією, що захищає також у матеріальному, в найбуквальнішому сенсі . . аж до того, що це практична постанова, що єврея, для якого Тора є його ремеслом, заборонено брати до армії захищати євреїв, і навпаки, коли його забирають від вивчення Тори, це послаблює захист.
— «Сіхот кодеш» 5737, частина 1, сторінка 182
Відповідь на твердження, що, попри все це, юнаки, які вивчають Тору, мають залишити навчання і приєднатися до лав армії, Ребе пояснив так:
Є такі, що стверджують: що означає, що той сидітиме й учитиме Тору? Хай іде до армії, і так додасться ще один солдат, і саме завдяки цьому прийдуть до перемоги! — Це твердження подібне до того, якби стверджували щодо командира, який сидить у себе в кімнаті й зайнятий плануванням військової тактики, щоб він залишив усі свої справи й пішов воювати на фронт, оскільки завдяки цьому додасться ще один солдат. Зрозуміло, що така справа може зруйнувати всю армію; і подібним чином у нашій справі: тим, хто сидить і вчить Тору весь час, заборонено нехтувати своїм навчанням і виходити на війну, а вони зобов'язані сидіти й учити Тору, і саме завдяки цьому прийдуть до перемоги.
— «Сіхот кодеш» 5732, частина 1, сторінка 258
На фарбрейнгені 6 тішрея 5728 (10 жовтня 1967) Ребе виголосив особливу сіху, у якій говорив на цю тему в незвичному стилі:
Точнісінько так, як «дезертиром» є той, хто тікає з фронту, якщо його туди поставили, так і «дезертиром» є той, хто сидить в єшиві, де його завдання полягає в тому, щоб сидіти й учити Тору вдень і вночі, бо завдяки Торі врятувалися, завдяки заняттю Торою — «Йоав перемагає у війську», а якщо він закриє Гемару і втече, бо хоче показати, що і він воїн і йому теж належать нагороди тощо, тощо, то він не тільки не допомагає перемозі, навпаки, він дезертирує зі свого місця і відкриває фронт перед ворогом! . . «Жінки, що прядуть при місяці» (як каже Гемара) ходять і кричать: «Брати ваші підуть на війну, а ви сидітимете тут»?! — Ти боягуз!! Іди й поясни їм, що Тора необхідна, і це тил, і це основа, на якій ґрунтується матеріальна перемога . . І як говорилося раніше, так само як неможлива перемога у війні без того, щоб «Йоав бен Цруя був над військом», так не може бути перемоги у війні без того, щоб «Давид сидів і займався Торою».
— Фарбрейнген 6 тішрея 5728 (10 жовтня 1967), розшифрування запису
Після Шестиденної війни, коли серед усієї громадськості виникла симпатія до армії, вийшла особлива відозва від організації «Бней Аківа» про те, що слід призивати учнів єшив. У місяці кислев 5728 року (грудень 1967 – січень 1968), коли рав Цві Нерія увійшов на єхідут до Ребе, Ребе висловив йому своє невдоволення цією відозвою і попросив його знайти спосіб протестувати проти цього[7].
Коли молодий юнак написав Ребе, що всі його друзі призвані до армії, перебувають на кордонах і жертвують собою, але він молодший за призовний вік і думає, що не може навчатися в єшиві, Ребе відповів[8]: «Зрозуміло, що йому слід вступити до єшиви гдола і навчатися з постійністю та старанністю . . і це також додасть до захисту нашої святої Землі.»
Ребе про МАФДАЛ
У 5740-х роках була невелика партія з п'ятьма мандатами, яка наполягала на призові учнів єшив.
Ребе різко і з болем відреагував, що навіть Давид Бен-Гуріон звільнив учнів єшив від армії, тоді як керівники МАФДАЛ[9] (яка була релігійною партією) є тими, хто проти звільнення юнаків від армії.
Указ про призов і збільшеннявивчення Тори
На фарбрейнгені 15 швата 5731 (10 лютого 1971) раптом змінився вираз обличчя Ребе, і він почав говорити про указ про призов: «Я шукав в усіх маамарах хасидуту і не знайшов маамару, що пасував би до 15 швата, але коли я сів на фарбрейнген, був маамар і була сіха.» Раптом Ребе поклав руку на чоло і сказав: «Цього тижня, коли я зрозумів, чому мене підштовхнули до цієї справи, я вирішив, що відтепер, коли мене підштовхуватимуть до таких справ, я більше не ухилятимуся.»
Пізніше стало відомо про новий указ, пов'язаний з учнями єшив, і вказівка, дана на фарбрейнгені, розв'язала це.
Явка за першою повісткою
У місяці менахем-ав 5785 (липень–серпень 2025) Рабинський суд Хабаду у Святій Землі оприлюднив лист до всіх тмімім та їхніх батьків, у якому закликає (серед іншого) юнаків, які отримали першу повістку (у віці 16,5), з'явитися, щоб запобігти негайним санкціям з боку армії[10].
Призов після закінчення навчання в єшивах
Водночас щодо тих, хто вже закінчив навчання в єшивах, Ребе підтримував і заохочував іти до армії — у рамках, відповідних, зрозуміло, для богобоязливих євреїв[потрібне джерело]. В одному листі Ребе навіть висловився, що «немає жодного дозволу за „Шулхан арухом“ робити звільнення від армії» в такому разі, оскільки близько до того, що замість кожного, хто не призивається, інший єврей гине, захищаючи народ Ізраїлю, і «Май хазіт де-дамах сумак тфей» [=що ти бачив, що твоя кров червоніша за кров твого ближнього], і тут має місце справжнє кровопролиття[11].
Криза призову 5785
У 5785 році (2024/2025) уряд Ізраїлю почав розсилати десятки тисяч повісток про призов учням єшив.
Указ створив перешкоду для поїздки до «Квуци» і повернення з неї, а також дуже скоротив, аж до скасування, бюджети єшив.
Багато учнів єшив, зокрема десятки учнів єшив Хабаду, було ув'язнено у військовій в'язниці.
Див. також
Додаткова література
- Солдати без однострою — думка Ребе про призов учнів єшив, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 917, сторінка 28.
- Не піде до армії — заперечення призову учнів єшив на армійську службу в словах його святості Адмора Мелех га-Мошіаха шліта. Цфат, 5773
- Шнеур-Залман Левін, «Тамім» захищає свій народ працею в Торі, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1472, сторінка 18 (5785)

- מענדי קורטס, "יש דברים שעליהם אף אחד לא מוסמך לומר נשתנו העיתים. ואחד מהדברים הללו זה עניינו של בחור ישיבה והתפקיד שנדרש ממנו", שבועון כפר חב"ד, גיליון 2182 עמוד 24 (תשפ"ז)
(ראיון עם המשפיעים זלמן גופין, זושא אלפרוביץ, ויוסף יצחק גורביץ)
Зовнішні посилання
- שבתאי ויינטרוב, הפטור לבני הישיבות מגיוס לצה"ל - ספר אקטואליה בזוית חב"דית עמ' 399
- לא בחיל ולא בכח
- הרב אליהו מטוסוב, לקיחת אנשי חיל מישראל, קובץ הערות וביאורים - אהלי תורה גליון א'רצה פרשת עקב ה'תשפ"ו עמוד 85
- Мітка: закон про призов

- БАГАЦ ухвалив рішення проти тих, хто вивчає Тору, та її закладів

- Коли Ребе скасував закон про призов у 5731 році (1970/1971)

- Ребе: не можна призивати учнів єшив до армії — їхнє навчання рятує народ Ізраїлю, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Буря навколо призову і поїздка до Ребе: рабинський суд розвіює туман — вказівки Рабинського суду Хабаду юнакам у тіні бурі навколо призову 5785

Відео
- Захоплива промова: призов учнів єшив? Іран визнає, що перемога чудесна! • рав Хаїм-Іцхак-Айзик Ланда, на сайті «Хабад Лайв»
- Призов учнів єшив▪️ рав Нахмансон ▪️ (16 менахем-ава 5785 (10 серпня 2025). Кемп учнів єшив Кфар-Хабад) на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
- Чому рабини не вказують учням єшив вийти на «війну-заповідь»▪️рав Нахмансон▪️(єшива «Огалей М. М.» Кфар-Хабад)*** на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
- Центральний урок тижневої глави «Матот-Масей» 5784 – «Призов учнів єшив» — суперечка завдовжки в тисячі років.. рав Шнеур Ашкеназі на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
- Міністр оборони раву Менді Опену: «Пошукай мені, що сказав Ребе про закон про призов»
(відео недоступне для перегляду)
Примітки
- ^ אודות הרב משולם זלמן ניימרק, עם רבים מיהודי סטרדוב, שנאסרו בשל כך בשנת תרמ"א, והיו אסורים במשך שנתיים תמימות, ראו אגרות קודש אדמו"ר המהר"ש אגרת טז, ובשולי הגליון שם. אודות החסיד ר' אברהם חיים רוזנבוים, שנאסר בשל כך בפלעשצעניץ בשנת תרמ"ח, והיה אסור במשך שלוש שנים, ראו תולדות אברהם חיים עמ' לה ואילך.
- ^ Ребе Рашаб отримав свідоцтво про звільнення
- ^ Див. «Ігрот кодеш», сторінка 14. Нижче, початок с. 26.
- ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе Магараша (хай перебуває душа його в раю), лист 16, і на полях там.
- ^ Див. «Толдот Аврагам-Хаїм», с. 35 і далі.
- ^ «Гітваадуйот» 5743, частина 2, с. 646.
- ^ Книжка «Бе-сод сіах», с. 265, зі слів рава Цві Нерії — як записав рав Давид Друкман після єхідуту.
- ^ Написано на полях листа від 19 швата 5731 (14 лютого 1971).
- ^ Та сама маленька жменька з 4 — 5 осіб
- ^ Буря навколо призову і поїздка до Ребе: рабинський суд розвіює туман на сайті
- ^ Лист, процитований у книжці «Мевасер тов» рава Шалома-Дов-Бера Вольпо. І див. лист Ребе, надрукований у «Гейхал Менахем», частина 1, розділ 158, сторінка 86. — Рав Шнеур Ашкеназі пише: «Історія, яку я чув від мого батька [=рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі] кілька разів: юнак з однієї з шанованих родин у Кфар-Хабаді мав труднощі з навчанням в єшиві і збирався піти працювати. Мій батько поїхав до Ребе в ті дні, і батько юнака попросив мого батька попросити для нього благословення під час єхідуту, щоб звільнитися від армії. Ребе сказав: «Я пройшов усі 4 частини Шулхан аруха і не знайшов дозволу тому, хто не вчиться, звільнятися від армії. Те, що наші Ребе, провідники поколінь, допомагали юнакам звільнятися від армії, було в Росії, де замість єврейського юнака брали „Фоню“ [російського селянина]. Але сьогодні, коли замість єврейського юнака йде інший єврей, Май хазіт де-сумак дамах дідах мі-дідей»? («Для сміливих серед нас: чи призивалося коліно Леві на війну-заповідь?» , примітка 1.- сайт «Бейт Хабад», 29 липня 2024).