Вавилонська вежа

Вавилонська вежа, або діяння покоління розбрату, — це вежа, яку збудувало покоління розбрату на зорі людства після потопу. Люди оселилися в землі Шінар, заснували там місто і збудували в ньому високу вежу. Всевишній не схвалював будівництва міста і вежі, змішав їхню мову і тим спричинив їхнє розсіяння по всьому світу. Унаслідок цього люди перестали говорити святою мовою, і виникли різні мови. За назвою змішання мов місто було назване ім'ям «Бавель».
Розповідь у Торі та в коментаторів
У тижневій главі «Ноах» Тора викладає розповідь про народження народів після потопу. Серед них, як нащадок Шема, сина Ноаха, з'являється народження Пелега, якого батько його, Евер, назвав цим ім'ям, «бо за днів його розділилася земля»[1].
Наприкінці тижневої глави з'являється розповідь про Вавилонську вежу:
І була на всій землі мова одна і слова нечисленні. І було, коли рушили вони зі сходу, знайшли вони долину в землі Шінар і оселилися там. І сказали один одному: давайте наробимо цегли і випалимо її вогнем. І була в них цегла замість каменю, а глина була в них замість вапна. І сказали: давайте збудуємо собі місто і вежу, верхом до небес, і зробимо собі ім'я, щоб не розсіялися ми по лицю всієї землі:
І зійшов Всевишній подивитися на місто і вежу, які збудували сини людські. І сказав Всевишній: ось, народ один і мова одна в усіх, і це початок їхніх діянь, і тепер не буде для них неможливим усе, що вони задумають зробити. Зійдімо і змішаймо там їхню мову, щоб не розуміли вони мови один одного. І розсіяв їх Всевишній звідти по лицю всієї землі, і перестали вони будувати місто. Тому наречено йому ім'я Бавель, бо там змішав Всевишній мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Всевишній по лицю всієї землі
— Берешит, розділ 11, 1–9
Після потопу людство було єдиною спільнотою, що говорила святою мовою[2]. Спільнота складалася з окремих народів, таких як Міцраїм, Куш, Пут і Кнаан[3]. Спочатку її люди мандрували, а потім осіли у великій рівнинній області в землі Шінар, яка могла вмістити їх усіх просторо. За порадою Німрода[4] вони вирішили збудувати там велике місто, а в ньому — вежу, яка здійметься на велику висоту. Будівництво міста і вежі сприймалося людьми як підприємство, яке дасть змогу продовжити їхнє згуртоване існування і запобіжить їхньому розсіянню по світу. Будівництво стало можливим силою єдності, яка була між ними.
Тора зазначає, що будівництво велося за допомогою цегли і глини, бо в землі Шінар не було будівельного каменю.
Творець світу побачив у цьому діянні гріх. Він порадився зі Своїм бейт-діном і вирішив зруйнувати їхній задум і покарати їх. Частину Він умертвив, частину обернув на слонів і мавп[потрібне джерело], а частині змішав (перемішав) їхні мови так, щоб вони не розуміли мови один одного, і спричинив їхнє розсіяння по всіх країнах світу. Тому місце, де сталася ця подія, називається Бавель — за назвою змішання мов.
Суть гріха
Тора не викладає, у чому виявився гріх покоління розбрату, будівничих міста і вежі, і за що вони були покарані, і про це наводиться кілька пояснень у словах коментаторів.
Одне пояснення каже, що наміром людей покоління розбрату було збудувати високу вежу, поставити на вершині вежі ідола, а в руки ідола вкласти меч, ніби вони оголошують війну Творцеві світу[5].
За іншим поясненням, люди того покоління розміркували, що раз на 1656 років небозвід обвалюється і на світ приходить потоп, і тому сказали: давайте зробимо йому підпори з чотирьох сторін світу, причому Вавилонська вежа підпиратиме його зі сходу, і так вони зможуть завадити Всевишньому навести потоп на землю[5].
Інші коментатори пояснювали, що в той час як Б-г заповідав їм «плодіться й розмножуйтеся і наповнюйте землю» — розселятися по землі і заселяти її, «для заселення створив її», — вони воліли зосередитися лише в одному місці, і в цьому виявився їхній гріх[6].
Ще пояснюється, що люди покоління розбрату побоювалися, що розмножаться на землі й розсіються, і дійдуть до війн. Тому захотіли вони збудувати вежу верхом до небес і зробити собі ім'я: «бо за звичаєм світу в кожної людини є бажання і воля прийти жити у велике місто, місце зібрання багатьох людей, і тоді будемо ми одним народом і не розсіємося ніхто від брата свого. І воістину, якби не казали вони „і зробимо собі ім'я“, — добре було б те, що вони сказали, і прийшли б вони до досконалого миру завдяки цій вежі; однак, сказавши „і зробимо собі ім'я“, вони відкрили всі задуми серця свого, бо намір їхній був, щоб ім'я їхнє вийшло у світі і щоб називали їх на їхні імена на землі людьми високої гідності; і відкрито було перед Всевишнім, благословенний Він, що через те, що вони шукають набути ім'я у світі, прийдуть вони до протилежного тому, що задумали»[7].
Покарання
Всевишній порадився зі Своїм бейт-діном і вирішив зруйнувати задум людей покоління потопу і покарати їх. Він змішав (перемішав) мови будівничих міста і вежі так, щоб вони не розуміли мови один одного: «цей просить цеглу, а той приносить глину, і цей стає над ним і проламує йому череп»[8]. Це призвело до того, що те, чого вони побоювалися, спіткало їх, і вони розсіялися по лицю всієї землі.
У мідраші наводиться, що гріх людей покоління розбрату був дуже великий, бо вони хотіли воювати зі Всевишнім, і покарання їхнє в тому, що немає в них частки в Прийдешньому світі. Але в цьому світі покарання їхнє не було таким великим, як були покарані люди покоління потопу, і це через братерство, що панувало між ними[5].
Вежа
Вавилонська вежа називається в Гемарі «Бейт Німрод»[9]. Гемара каже, що хоча її зробили ідолопоклонством, закон про неї — як про ідолопоклонство, яке його служителі покинули в час миру, і тому мати з неї користь дозволено. І хоча в час, коли Всевишній розсіяв будівничих вежі, це вважалося часом війни, будівничі вежі могли повернутися і служити їй, а раз не повернулися — значить, вони її скасували.
У мідраші наводиться, що зрештою, після того як Всевишній розсіяв будівничих вежі, земля розкрила уста свої і поглинула третину вежі. Вогонь зійшов з небес і спалив іншу третину, а решта третини стоїть донині[10].
У вченні хасидизму
У вченні хасидуту роз'яснено, у чому сутнісний гріх покоління розбрату — «і зробимо собі ім'я», і який зв'язок із покаранням, що настало за ним, — що Всевишній змішав їхню мову. Про слова «і було, коли рушили вони зі сходу» мідраш каже[11]: «відсунули себе від Предвічного світу». Тобто будівництво вежі було з наміром від'єднатися від Святого, благословенний Він[12].
З одного боку, людям покоління розбрату було ясно, що світ має Творця і що весь достаток життя походить від Нього. Вони знали, що заперечення Святого, благословенний Він, практично означає від'єднання від джерела життя. Але вони не хотіли підкорятися Йому і самоскасовуватися перед Його волею і шукали хитрощів, які дали б їм змогу отримувати Б-жественний вплив із внутрішнього боку достатку, який виливає Всевишній у світі, з Імені Гаває, а не з аспекту зворотного боку Імені Елокім, як інші грішники, — і це без потреби виконувати волю Всевишнього.
Тут постала перед ними важка проблема. Цей світ, що називається світом Тікун, заснований на принципі, що світло Всевишнього перебуває лише в місці, де є бітуль. Джерело життя випливає з Імені Гаває, а посудина для його перебування — повний бітуль Всевишньому і Його волі.
Щоб обійти цю основоположну проблему, люди покоління розбрату задумали скористатися таємницею єдності. Вони знали, що центральна сила світу Тікун — це єдність і взаємовключення. Ім'я Всевишнього перебуває саме в семи мідот, тому що в них є єдність і вони включені одна в одну. Однак у світі святості ця єдність — наслідок самоскасування перед Святим, благословенний Він. Оскільки всі цілковито самоскасовані перед Святим, благословенний Він, тому вони з'єднуються одне з одним, і завдяки цьому отримують благословення Всевишнього.
Що ж зробили будівничі вежі? Вони спробували відокремити єдність від бітулю перед Святим, благословенний Він. Вони спробували створити між собою повну і справжню єдність — але не на основі самоскасування. Таким шляхом вони думали «змусити» Всевишнього виливати життя і достаток і на них — із внутрішнього боку достатку Імені Гаває. Ось що вони сказали: «зробимо собі ім'я» — зробимо собі свій власний шлях отримувати перебування Імені Всевишнього[13].
Але як можливо досягти єдності, коли немає самоскасування? Силу для цього люди думали отримати від «мови однієї» — святої мови, якою говорили всі. Свята мова, якою Святий, благословенний Він, створив світ, зберігає в собі духовні сили єдності («мова одна») та взаємовключення, і її силою вони думали утвердити єдність і між собою. І тоді почали вони будувати місто і вежу, які слугуватимуть об'єднавчим центром для всього людства, через який прийде до них вище благословення.
Побачив Святий, благословенний Він, їхній задум і побоювався, що вони й справді зуміють зберегти єдність і таким шляхом зможуть спрямувати внутрішню Б-жественну життєвість у місце, яке того не гідне. І тому Він уразив корінь єдності — «мову одну». Коли Він змішав їхню мову і відняв у них святу мову, вони вже не могли прийти до справжньої єдності і розсіялися по лицю всієї землі[14].
Див. також
Зовнішні посилання
- «Поняття в хасидуті — Вавилонська вежа» — на сайті «Цеірей Хабад»
- «Загадковий гріх Вавилонської вежі» — на сайті «Бейт Хабад»
- «Використовувати єдність у позитивних цілях» — перероблена сіха Ребе — на сайті «Хабад в Ізраїлі»
Примітки
- ^ Берешит 10, 25. І в коментарі Раші: «розділилася» — змішалися мови, і розсіялися вони з долини, і розділилися по всьому світу; навчилися ми, що Евер був пророком, бо назвав ім'я сина свого за ім'ям майбутнього.
- ^ Бо цією мовою був створений світ. Крім того, коментатори наводять, що гематрія виразу «мова одна» дорівнює «святій мові». В Єрусалимському Талмуді (Мегіла, розділ 1, галаха 9) наводиться суперечка про це між рабі Еліезером і рабі Йохананом, чи говорили вони сімдесятьма мовами, чи говорили святою мовою.
- ^ Коментар Раші, Берешит 11, 3.
- ^ «Він почав бути богатирем» (Берешит 10, 8), коментар Раші: підняти весь світ на бунт проти Святого, благословенний Він, за порадою покоління розбрату.
- ^ 1 2 3 Берешит раба 38, 6. Наведено в Раші.
- ^ Рашбам, Радак, «Га-Емек давар».
- ^ «Клі якар». Роз'яснено в «Лікутей сіхот», частина 3, с. 750.
- ^ Раші, Берешит 11, 7.
- ^ Авода зара, 53б. І в коментарі Раші там: «Бейт Німрод» — вежа, яку збудувало покоління розбрату для ідолопоклонства, і Німрод був над ними царем.
- ^ «Сефер га-яшар», Ноах, 14.
- ^ Берешит раба 38, 7.
- ^ Як роз'яснено в «Зогарі», частина 1, тижнева глава «Ноах», аркуші 74–75.
- ^ «Лікутей Тора» рава Хаїма Віталя, кінець тижневої глави «Ноах».
- ^ Маамар, що починається словами «Ва-йомер Гашем ген ам ехад». «Тора ор», тижнева глава «Ноах».