Перейти до вмісту

Міхаель Шнейдер

Матеріал з Хабадпедії
Міхаель Шнайдер
Хасид Хабаду, відомий дослідник
Основна інформація
Дата народження27 тамуза 5717 (26 липня 1957)
Місце народженняМосква
Дата смерті6 тішрея 5781 (1957-2020)
Місце похованняМішор-Адумім[В]
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняМосква, Єрусалим, Маале-Адумім
Рід діяльностівикладач університету[В]
Освітаінститут інженерів транспорту, колель «Цемах Цедек», Єврейський університет
Посадачлен кафедри єврейської думки Університету Бар-Ілан, головний редактор журналу «Таргум»
УчителіЗеев Шахновський, Шнеур Пінський
УчніГірш-Лейб Фарбер та інші
Сім'я
БатькоОлександр Шнайдер
МатиЄвгенія Дихтер
ДружинаЛея Форман
ДітиЕстер та інші
Медіафайли у Вікісховищі

Професор Міхаель Шнейдер (27 тамуза 5717 (26 липня 1957) – 6 тішрея 5781 (1957-2020)) — хасид Хабаду, відомий дослідник, що спеціалізувався на питаннях юдаїзму та каббали, член професійного складу кафедри єврейської думки Університету Бар-Ілан. Удостоївся особливої близькості з боку Ребе.

Біографія

Народився в Москві 27 тамуза 5717 (26 липня 1957) у заможній та освіченій єврейській родині. Його батько, Олександр Шнейдер, був фахівцем з російської історії, а мати, Євгенія Діхтер, працювала хірургом.

Ще в шкільні роки займався математикою на високому рівні. У 15 років намагався вступити до Московського університету й отримав відмову з антисемітських причин, унаслідок чого звернувся до вивчення математики в інституті інженерів транспорту, де в 5737 році (1976/1977) здобув диплом другого ступеня. Того ж року одружився з Леєю Форман.

Під час навчання він почав наближатися до дотримання Тори та заповідей, однак через його зовнішність і вік багато хто в єврейській громаді відкидав його спроби поглибитися у вивчення юдаїзму. У якийсь момент Міхаель прийшов до хабадської громади в Мар'їній Рощі, де почав вивчати юдаїзм у рава Зеєва Шахновського, який вчив із ним Гемару, «Танію» і «Лікутей сіхот». На нього сильно вплинули постаті старих хасидів громади, таких як р. Гече Віленський, рав Аврагам Ганін і рав Мордехай Ліпшиц. Він був одним із перших, хто очолив рух повернення до віри, що розвинувся в ті роки в єврейському науковому середовищі в Росії.

Унаслідок пройденого ним шляху він почав займатися виданням матеріалів з юдаїзму російською мовою, таких як твір «Ані маамін» (співредактор), переклад книги «Танія», сідура «Тегілат га-Шем» та інші.

Коли влада Радянського Союзу запропонувала йому пройти підготовку й обійняти посаду головного рабина Москви — впливову посаду, що давала змогу стати головним рабином усієї країни, — він спитав поради в Ребе і, після того як Ребе відповів негативно, відхилив пропозицію.

Зв'язковим, через якого він підтримував зв'язок із Ребе, був рав Берл Леві, а сам він, зі свого боку, став зв'язковим у Росії й часто вів численні перемовини з двором Ребе та з равом Леві. Однією з незвичайних вказівок, отриманих ним від Ребе, був особливий дозвіл проводити уроки юдаїзму в змішаному складі, із навмисною метою, щоб завдяки цьому єврейська молодь знайомилася й зближувалася одне з одним і завдяки цьому створювала єврейські родини та не асимілювалася. Серед молодих людей, що наблизилися завдяки йому в ті роки й стали хасидами Хабаду, — рав Гірш Фарбер, шаліах Ребе у кварталі Гіло в Єрусалимі.

У Святій Землі

У 5739 році (1978/1979) він репатріювався до Святої Землі разом із дружиною та дочкою Естер і оселився в Єрусалимі, де почав навчатися в колелі «Цемах Цедек» у Старому місті. Там же він зблизився з равом Шнеуром Пінським, з яким вивчав «Танію» і хасидут. Паралельно він почав викладати в межах організації «Шамір», був головним редактором академічного журналу «Таргум» і почав вивчати єврейську філософію та каббалу в Єврейському університеті. У ті ж роки він займався перекладом російською мовою першого тому «Море невухім» із власним коментарем.

Першого разу, коли він відвідав Ребе, він удостоївся особливої близькості: за два дні до рідкісної події благословення сонця Ребе викликав його до бібліотеки разом із представниками з Англії та Святої Землі й благословив його разом з усіма євреями Росії, а потім подарував йому книгу «Танія» в перекладі англійською, що вийшла на той час, кунтрес «Біркат га-хама» і кілька мацот до свята Песах, а після цього несподівано виголосив ще одну сіху[1].

У 5747 році (1986/1987) він був одним із головних активістів у здійсненні бажання та вказівки Ребе створити житловий квартал для репатріантів із Росії в Єрусалимі, а після падіння залізної завіси брав участь у створенні єшиви для молоді рава Штайнзальца в Москві.

У 5767 році (2006/2007) він завершив роботу над докторською дисертацією й почав читати низку курсів у Єврейському університеті та в Університеті Бар-Ілан на кафедрі єврейської філософії та єврейської думки, а паралельно регулярно викладав у себе вдома в Маале-Адумім.

У межах своєї дослідницької роботи він опанував багато мов, серед них: давньогрецьку, латину, перську, старослов'янську, мандейську, юдео-арабську та вірменську, — і опублікував безліч статей у наукових журналах і дві дослідницькі книги.

За ці роки в нього народилося шестеро дітей.

Загинув у велосипедній аварії 6 тішрея 5781 (24 вересня 2020).

Публікації та статті

  • Дзеркало когена: теофанія, апофеоз і бінарна теологія між когенською думкою епохи Другого Храму та ранньою єврейською містикою, Лос-Анджелес: видавництво «Керув», 2012, 384 сторінки.
  • Приховані традиції єврейської містики – дослідження ранньої єврейської містики за свідченнями апокрифів, елліністичної літератури, християнських і мусульманських джерел, Лос-Анджелес, видавництво «Керув», 2012, 336 сторінок.
  • Йосеф і Аснат: література Меркави та «Сефер га-Багір», «Каббала: журнал досліджень текстів єврейської містики» 3 (5758), с. 344-303
  • Ханох-чоботар і мусульманська традиція, «Каббала: журнал досліджень текстів єврейської містики» 6 (5761), с. 319-287
  • Міф про сатану в «Сефер га-Багір», «Каббала: журнал досліджень текстів єврейської містики» 20 (5769), с. 343-287
  • Бен, Єгоель і Сар Шалом, «Каббала: журнал досліджень текстів єврейської містики» 21 (5770) 143-254
  • Сеїрім, шедім і ангели: дослідження «Видіння Баруха», «Тарбіц» 80 (5772), 1-15
  • Mamimonides. The Guide for the Perplexed («Море га-невухім»), Introduction, Translation and Commentary (Russian), Jerusalem-Moscow : Hebrew University & Gsharim 1999
  • The movement of “Judaizers" in Muscovite Russia and Kabbalistic eschatology, Jews and Slavs, vol. 24 (2013), pp. 222-258
  • Animation of the Cultic Statues, the Magic of Memory and the Pupil's Initiation, Judaica Petropolitana 3 (2014), pp. 49-66

Додаткова література

  • КДБ запропонував йому стати рабином Москви, але Ребе сказав «ні», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1250, с. 35

Примітки

  1. ^ Див. докладний опис у «Лікутей сіхот», частина 22, с. 184 і далі.
Міхаель Шнейдер згадується ще в 1 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5971846400

Повідомити про помилку на цій сторінці