Міхаель Шнейдер
| Міхаель Шнайдер | |
|---|---|
Хасид Хабаду, відомий дослідник | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 тамуза 5717 (26 липня 1957) |
| Місце народження | Москва |
| Дата смерті | 6 тішрея 5781 (1957-2020) |
| Місце поховання | Мішор-Адумім[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Москва, Єрусалим, Маале-Адумім |
| Рід діяльності | викладач університету[В] |
| Освіта | інститут інженерів транспорту, колель «Цемах Цедек», Єврейський університет |
| Посада | член кафедри єврейської думки Університету Бар-Ілан, головний редактор журналу «Таргум» |
| Учителі | Зеев Шахновський, Шнеур Пінський |
| Учні | Гірш-Лейб Фарбер та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Олександр Шнайдер |
| Мати | Євгенія Дихтер |
| Дружина | Лея Форман |
| Діти | Естер та інші |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Професор Міхаель Шнейдер (27 тамуза 5717 (26 липня 1957) – 6 тішрея 5781 (1957-2020)) — хасид Хабаду, відомий дослідник, що спеціалізувався на питаннях юдаїзму та каббали, член професійного складу кафедри єврейської думки Університету Бар-Ілан. Удостоївся особливої близькості з боку Ребе.
Біографія
Народився в Москві 27 тамуза 5717 (26 липня 1957) у заможній та освіченій єврейській родині. Його батько, Олександр Шнейдер, був фахівцем з російської історії, а мати, Євгенія Діхтер, працювала хірургом.
Ще в шкільні роки займався математикою на високому рівні. У 15 років намагався вступити до Московського університету й отримав відмову з антисемітських причин, унаслідок чого звернувся до вивчення математики в інституті інженерів транспорту, де в 5737 році (1976/1977) здобув диплом другого ступеня. Того ж року одружився з Леєю Форман.
Під час навчання він почав наближатися до дотримання Тори та заповідей, однак через його зовнішність і вік багато хто в єврейській громаді відкидав його спроби поглибитися у вивчення юдаїзму. У якийсь момент Міхаель прийшов до хабадської громади в Мар'їній Рощі, де почав вивчати юдаїзм у рава Зеєва Шахновського, який вчив із ним Гемару, «Танію» і «Лікутей сіхот». На нього сильно вплинули постаті старих хасидів громади, таких як р. Гече Віленський, рав Аврагам Ганін і рав Мордехай Ліпшиц. Він був одним із перших, хто очолив рух повернення до віри, що розвинувся в ті роки в єврейському науковому середовищі в Росії.
Унаслідок пройденого ним шляху він почав займатися виданням матеріалів з юдаїзму російською мовою, таких як твір «Ані маамін» (співредактор), переклад книги «Танія», сідура «Тегілат га-Шем» та інші.
Коли влада Радянського Союзу запропонувала йому пройти підготовку й обійняти посаду головного рабина Москви — впливову посаду, що давала змогу стати головним рабином усієї країни, — він спитав поради в Ребе і, після того як Ребе відповів негативно, відхилив пропозицію.
Зв'язковим, через якого він підтримував зв'язок із Ребе, був рав Берл Леві, а сам він, зі свого боку, став зв'язковим у Росії й часто вів численні перемовини з двором Ребе та з равом Леві. Однією з незвичайних вказівок, отриманих ним від Ребе, був особливий дозвіл проводити уроки юдаїзму в змішаному складі, із навмисною метою, щоб завдяки цьому єврейська молодь знайомилася й зближувалася одне з одним і завдяки цьому створювала єврейські родини та не асимілювалася. Серед молодих людей, що наблизилися завдяки йому в ті роки й стали хасидами Хабаду, — рав Гірш Фарбер, шаліах Ребе у кварталі Гіло в Єрусалимі.
У Святій Землі
У 5739 році (1978/1979) він репатріювався до Святої Землі разом із дружиною та дочкою Естер і оселився в Єрусалимі, де почав навчатися в колелі «Цемах Цедек» у Старому місті. Там же він зблизився з равом Шнеуром Пінським, з яким вивчав «Танію» і хасидут. Паралельно він почав викладати в межах організації «Шамір», був головним редактором академічного журналу «Таргум» і почав вивчати єврейську філософію та каббалу в Єврейському університеті. У ті ж роки він займався перекладом російською мовою першого тому «Море невухім» із власним коментарем.
Першого разу, коли він відвідав Ребе, він удостоївся особливої близькості: за два дні до рідкісної події благословення сонця Ребе викликав його до бібліотеки разом із представниками з Англії та Святої Землі й благословив його разом з усіма євреями Росії, а потім подарував йому книгу «Танія» в перекладі англійською, що вийшла на той час, кунтрес «Біркат га-хама» і кілька мацот до свята Песах, а після цього несподівано виголосив ще одну сіху[1].
У 5747 році (1986/1987) він був одним із головних активістів у здійсненні бажання та вказівки Ребе створити житловий квартал для репатріантів із Росії в Єрусалимі, а після падіння залізної завіси брав участь у створенні єшиви для молоді рава Штайнзальца в Москві.
У 5767 році (2006/2007) він завершив роботу над докторською дисертацією й почав читати низку курсів у Єврейському університеті та в Університеті Бар-Ілан на кафедрі єврейської філософії та єврейської думки, а паралельно регулярно викладав у себе вдома в Маале-Адумім.
У межах своєї дослідницької роботи він опанував багато мов, серед них: давньогрецьку, латину, перську, старослов'янську, мандейську, юдео-арабську та вірменську, — і опублікував безліч статей у наукових журналах і дві дослідницькі книги.
За ці роки в нього народилося шестеро дітей.
Загинув у велосипедній аварії 6 тішрея 5781 (24 вересня 2020).
Публікації та статті
- Дзеркало когена: теофанія, апофеоз і бінарна теологія між когенською думкою епохи Другого Храму та ранньою єврейською містикою, Лос-Анджелес: видавництво «Керув», 2012, 384 сторінки.
- Приховані традиції єврейської містики – дослідження ранньої єврейської містики за свідченнями апокрифів, елліністичної літератури, християнських і мусульманських джерел, Лос-Анджелес, видавництво «Керув», 2012, 336 сторінок.
- Йосеф і Аснат: література Меркави та «Сефер га-Багір», «Каббала: журнал досліджень текстів єврейської містики» 3 (5758), с. 344-303
- Ханох-чоботар і мусульманська традиція, «Каббала: журнал досліджень текстів єврейської містики» 6 (5761), с. 319-287
- Міф про сатану в «Сефер га-Багір», «Каббала: журнал досліджень текстів єврейської містики» 20 (5769), с. 343-287
- Бен, Єгоель і Сар Шалом, «Каббала: журнал досліджень текстів єврейської містики» 21 (5770) 143-254
- Сеїрім, шедім і ангели: дослідження «Видіння Баруха», «Тарбіц» 80 (5772), 1-15
- Mamimonides. The Guide for the Perplexed («Море га-невухім»), Introduction, Translation and Commentary (Russian), Jerusalem-Moscow : Hebrew University & Gsharim 1999
- The movement of “Judaizers" in Muscovite Russia and Kabbalistic eschatology, Jews and Slavs, vol. 24 (2013), pp. 222-258
- Animation of the Cultic Statues, the Magic of Memory and the Pupil's Initiation, Judaica Petropolitana 3 (2014), pp. 49-66
Додаткова література
- КДБ запропонував йому стати рабином Москви, але Ребе сказав «ні», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1250, с. 35
Примітки
- ^ Див. докладний опис у «Лікутей сіхот», частина 22, с. 184 і далі.
Код особи: № 5971846400