Перейти до вмісту

Моше Кнопов

Матеріал з Хабадпедії
Моше Кнопов
Основна інформація
Дата народження22 швата 5658 (14 лютого 1898)
Дата смерті10 тішрея 5757 (23 вересня 1996)
Місце проживанняПольща, мошав Сде-Яаков в Їзреельській долині
Освітаєшива в Херсоні, єшива в Кременчуці, «Томхей Тмімім» Любавич, «Томхей Тмімім» Щедрин
Посадакерівник частини єшиви «Томхей Тмімім» в Орлі
УчителіРабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб), Єгошуа Арш та інші
Сім'я
Батькор. Іцхак-Міхаель Кнопов
МатиСара Кнопов
ДружинаНехама, уроджена Грінберг
Дітир. Йосеф-Зеев Грінберг та інші

Рав Моше Кнопов (22 швата 5658 (14 лютого 1898) — 10 тішрея 5757 (23 вересня 1996)), або, як його називали в Любавичах, «Мошке Больгаковер», (а на Землі Ізраїлю він звався р. Моше-Єгуда Грінберг) був з учнів єшиви «Томхей Тмімім Любавич».

В єшивах Хабаду

Народився 22 швата 5658 (14 лютого 1898) у колонії «Больгаков» (Яфе-Нагар) в Україні у р. Іцхака-Міхаеля та Сари Кнопов.

У віці 11 років сільський меламед порадив його матері відправити його до єшиви. Він навчався деякий час в єшиві в Херсоні, що розташований неподалік від його села, а пізніше перейшов навчатися до Кременчука, де також відсвяткував свою бар-міцву.

Коли йому було чотирнадцять років, мати відправила його навчатися до єшиви «Томхей Тмімім Любавич». (До останнього свого дня р. Моше не забував підкреслювати, який великий його борг перед матір'ю за її самопожертву і мужність її серця — відправити дитину в юному віці за 2000 км від дому, не бачачи її кілька років, аби лише вона вчила Тору в Любавичах.)

Наприкінці нісана 5672 (березень–квітень 1912) р. Моше прибув до містечка Любавичі. Хоча квота учнів була заповнена, р. Моше був прийнятий до єшиви завдяки особливому клопотанню голови єшиви, рава Єгошуа Арша (Двінскера), який навіть узяв його під свою опіку на два дні на тиждень. В інші дні р. Моше змушений був сам шукати собі місце для їжі та ночівлі.

Через півтора року р. Моше перейшов навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» Щедрин — як частина звичайного маршруту в Любавичах; там він також був своєю людиною в домі міського рабина. Порядок був такий, що в Щедрині навчаються два роки, але р. Моше поспішав, і він разом із ще двома товаришами змінили заведений порядок і піднялися — після особливого іспиту в голови єшиви та машпіа — до «залу» Любавичів, до старших учнів.

5677 року (1916/1917) удостоївся увійти на єхідут до його величі Ребе Рашаба й отримав особливе благословення, яке допомогло йому чудом із чудес врятуватися від російської армії.

5678 року (1917/1918), коли єшива почала йти у вигнання з Любавичів, р. Моше за вказівкою його величі Адмора Магарашаба був призначений відповідальним за переведення частини єшиви до міста Орел. Там р. Моше керував єшивою і навіть давав у ті дні урок «Танії» перед учнями.

Через пів року р. Моше перевів єшиву до Кременчука. Звідти він поїхав до себе додому. Як вихованець любавицької єшиви, було цілком природно, що р. Моше організовує уроки «Танії» в колонії.

Досягнувши шлюбного віку, узяв за дружину свою дружину Нехаму, уроджену Грінберг, і переїхав жити до Польщі.

У Святій Землі

На Хануку 5685 піднявся на Святу Землю і був серед перших поселенців у релігійному мошаві Сде-Яаков в Ізреельській долині.

Після створення держави разом зі своїми товаришами Давидом Орланом із Кфар-Хасидім та Яаковом Боцином із Сде-Яакова приймав поселення нових репатріантів у Рамат-Далтоні біля Цфата та Кфар-Шамаї біля регіональної ради Мерон. Він дбав про ці поселення разом зі своїми товаришами як у матеріальному, так і в духовному. Він давав у цих поселеннях безліч уроків і був відомий під іменем «інструктор Єгуда».

У перші роки був у тісному зв'язку з равом Аврагамом Парізом, а після його відходу з життя зв'язок із хасидами Хабаду в Країні перервався. Його спогади про дні навчання в єшиві в Любавичах були опубліковані у випусках «Бейт Мошіах».

Відхід з життя

У місяці елул 5756 (серпень–вересень 1996) р. Моше відчув, що це його останні дні, і попросив сина, щоб той подбав про те, щоб його онуки відвідали його, бо він бажає передати їм свою духовну спадщину. Також він попросив його — проханням від душі — підкреслити в тексті надгробка, що він був з учнів Ребе Рашаба з Любавичів у 5672—5678 роках (1911–1918). Прохання, яке, зрозуміло, було виконане.

Наприкінці елула р. Моше відчув загальну слабкість і був спішно доставлений до лікарні. Напередодні Йом Кіпуру, після того як у переддень Шабату він переніс операцію, р. Моше втратив свідомість, а в ніч Йом Кіпуру, під час «Коль нідрей», помер у віці дев'яноста восьми років[1].

Родина

  • Його син, р. Йосеф-Зеєв Грінберг.

Додаткова література

Примітки

  1. ^ «Бейт Мошіах», випуск 108, с. 62.
Моше Кнопов згадується ще в 4 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160447500

Повідомити про помилку на цій сторінці