Мордехай-Шалом-Йосеф Фрідман
| Рабі Мордехай-Шалом-Йосеф Фрідман | |
|---|---|
Президент «Керен га-Тора» «Агудат Ісраель» | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Адмор із Садгори |
| Дата народження | 17 кислева 5657 (22 листопада 1896) |
| Місце народження | Садгора |
| Дата смерті | 29 нісана 5739 (26 квітня 1979) |
| Місце смерті | Тель-Авів |
| Місце поховання | ділянка адморів Ружина на кладовищі «Нахалат Іцхак» у Тель-Авіві |
| Місце проживання | Відень, Перемишль, Краун-Гайтс, Тель-Авів |
| Місце діяльності | Садгора, Відень, Перемишль, Сполучені Штати і Тель-Авів |
| Належність | Ружинський хасидизм — Садгора |
| Рід діяльності | адмор |
| Посада | адмор із Садгори, член «Моецет гдолей га-Тора», президент «Керен га-Тора» «Агудат Ісраель» |
| Інші посади | Член «Моецет гдолей га-Тора» |
| Праці | «Кнесет Мордехай» |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Агарон Фрідман |
| Дружина | Міра-Мірл, дочка адмора рабі Ісраеля-Шалома-Йосефа з Меджибожа |
| Діти | Аврагам-Яаков Фрідман (третій) та інші |
| Родовід | |
Рав Мордехай-Шалом-Йосеф Фрідман (17 кислева 5657 (22 листопада 1896) – 29 нісана 5739 (26 квітня 1979)) був адмором із Садгори, членом «Моецет гдолей га-Тора», президентом «Керен га-Тора» «Агудат Ісраель» і другом хасидизму Хабад.
Біографія
Рав Мордехай-Шалом-Йосеф народився 17 кислева 5657 року (22 листопада 1896) у родині рабі Агарона Фрідмана (автора книги «Кдушат Агарон»), нащадка в четвертому поколінні (син за сином) рабі Ісраеля з Ружина. У юності старанно вивчав Тору і в тринадцять років уже завершив Шас. Він використовував увесь свій час для вивчення Тори і прославився як ілуй і як людина милосердя й цдаки. Узяв за дружину пані Міру-Мірл, дочку адмора рабі Ісраеля-Шалома-Йосефа з Меджибожа.
У 5673 році (1912/1913), у віці шістнадцяти років, посів місце свого батька як адмор із Садгори. У 5674 році (1913/1914), з початком Першої світової війни, переїхав жити до Відня разом з усіма адморами Ружина, де заснував заклади Тори й доброчинності. Після війни багато діяв для полегшення тяжкого становища євреїв у Європі. На другому Великому зібранні «Агудат Ісраель», у 5689 році (1928/1929), був обраний членом «Моецет гдолей га-Тора». На третьому зібранні в Марієнбаді, у 5697 році (1936/1937), був серед головних промовців.
У 5693 році (1932/1933) уперше відвідав Землю Ізраїлю. У 5694 році (1933/1934) заснував у Перемишлі в Польщі єшиву «Мешиват нефеш» і переїхав жити поблизу своєї єшиви. У 5699 році (1938/1939), перед початком Другої світової війни, переїхав жити до Землі Ізраїлю й оселився на півночі Тель-Авіва, де заснував центр Тори. Багато займався охороною юдаїзму й поширював Тору, паралельно займаючись також створенням центру садгорського хасидизму в Єрусалимі.
Слова Тори, які він промовляв, зібрано в серії книг «Кнесет Мордехай» (п'ять томів).
29 нісана 5739 року (26 квітня 1979) помер; місце його спочинку — на ділянці адморів Ружина на кладовищі «Нахалат Іцхак» у Тель-Авіві.
Після його відходу з життя його син, рабі Аврагам-Яаков Фрідман, був призначений його наступником на посту адмора.
Його зв'язки з нашими Ребе, провідниками поколінь
Рав Мордехай-Шалом-Йосеф Фрідман був у дружбі з Ребе Раяцем і Ребе. Він навіть зустрічався з Ребе Раяцем, і серед іншого вони розмовляли про книгу його батька, «Кдушат Аарон». Після цього рав Фрідман послав книгу Ребе Раяцу, який відповів йому листом подяки. Він займався й листувався з Ребе Раяцем у зв'язку з порятунком євреїв із Росії.
Рав Фрідман кілька років жив у Краун-Гайтс у Сполучених Штатах, і його бейт-мідраш був близько до 770, і відомо, що він кілька разів зустрічався з Ребе. Він підписав звернення на підтримку мівцо «Тфілін» і мівцо «Свічки святого Шабату» Ребе, а також благословення великих знавців Тори й адморів до дня народження Ребе 11 нісана 5737 року (30 березня 1977).
Коли рав Ігаль Пізем, родина якого була пов'язана із садгорським хасидизмом, почав наближатися до хасидизму Хабад, його батько ввійшов із ним до адмора, рабі Мордехая-Шалома Фрідмана, і сказав йому, що його син хоче стати хабадником. На це рав Фрідман відповів: «Він вибрав собі добрий хедер[1]»[2].
Див. також
Додаткова література
- Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 4, сторінки 93-91.
Примітки
- ^ В оригіналі на їдиші: «Ер гот зіх ойсгеклібен а гутер хейдер».
- ^ Зі слів рава Ігаля Пізема в інтерв'ю тижневику «Бейт Мошіах», випуск 10.
Код особи: № 6144734400