Зітхання
Зітхання (їдишем: а крехц) — видих, що виходить із рота, як правило, через горе і втому.
У Торі
І було, через багато часу, помер цар Єгипту, і стогнали сини Ізраїлю від праці
— Шмот 2, 23
У Гемарі
Щодо зітхання є суперечка, наскільки воно руйнує тіло: Рав сказав: «Зітхання ламає половину тіла людини, як сказано[1]: „А ти, сину людський, стогни, сокрушаючи стегна, і з гіркотою стогни“», а рабі Йоханан сказав: «Навіть усе тіло людини, як сказано[2]: „І буде, коли скажуть тобі: про що ти стогнеш?... і розтане всяке серце, і ослабнуть усі руки, і знеможе всякий дух, і всі коліна потечуть водою[3]“»
Святий, благословенний Він, зітхає, коли сини Ізраїлю перебувають у стражданні[4], як сказано: «і втамую Мою лють на них, і втішуся[5]»
У вченні хасидизму
У хасидуті багато підкреслюється, що недостатньо лише зітхати, а треба працювати на ділі, як у відомому вислові: «Краще одна дія, ніж тисяча зітхань»[6].
| " | Самими зітханнями не спасемося. Зітхання — лише ручка замка, щоб відкрити серце і відкрити очі, щоб не сидіти склавши руки, а налагодити роботу й дію, кожен — у чому зможе діяти й робити в пропаганді зміцнення Тори, поширення Тори та дотримання заповідей: цей — своїм пером, цей — своєю промовою, а цей — своїми грошима. | " |
Ребе Раяц пише[7], що причина, з якої одна дія краща за тисячу зітхань, у тому, що через зітхання нічого не зрушиться, а через дію є подвійна користь: і щось робиться на ділі, і це додає йому сили продовжувати працювати.
І як каже Ребе Раяц в іншому місці: «Краще одна дія, ніж тисяча зітхань. Б-г наш живий, і Тора й заповіді вічні; покинь зітхання і старайся в роботі на ділі, і Б-г помилує тебе»[8].
| " | Адже і справа тшуви вже здійснюється, і як сказав його святість мій тесть, Адмор (також від імені гаона Рогачовера), зітхання єврея («а ідішер крехц») — це вища тшува | " |
– із сіхи Шабату тижневої глави «Екев» 5713 | ||
Але разом із гідністю дії на ділі має бути і зітхання, і в ньому є низка переваг порівняно зі здійсненням дії. Коли єврей зітхає з глибини серця по-справжньому, він здійснює вищу тшуву[9], і це зітхання підносить усі справи, які він зробив протягом усього року[10]
| " | Мій пан, батько, дід, учитель і наставник сказав: єврейське зітхання, що приходить через матеріальне не-добро, — це теж велика тшува, тим більше зітхання через духовне не-добро. Безсумнівно, безсумнівно, це чудова тшува. Зітхання витягає з глибини зла і ставить у добрий стан. | " |
Більше того, Ребе каже, що для того, щоб допомогти єврею, недостатньо лише дії хеседу в допомозі, а має бути і зітхання, і коли є зітхання і страждання ближнього зачіпає його, саме тоді він допомагає товаришеві. «Коли сидить на стільці... і йде від досконалості до досконалості... але без зітхання („он а крехц“), оскільки це не те, що завдає йому болю, то його порада — не порада, і його хесед — не хесед, і це навіть не нейтральна справа, а це справа „гріха“, тобто протилежність добра, святості й істини!!»[11].
Відома також історія про те, як Раза грав зі своїм братом Ребе Рашабом (у їхній юності) в «Ребе і хасида»: Раза був «Ребе», а Рашаб був хасидом; «хасид» прийшов до «Ребе» і попросив тікун за те, що колов горіхи в Шабат, а потім побачили в «Шулхан арух га-Рав», що це заборонено; Раза запропонував Рашабу шлях виправлення, але Рашаб відповів йому: «Ти не можеш бути Ребе: Ребе, коли дає шлях тшуви, зітхає».[11]
Примітки
- ^ Єхезкель 21, 11
- ^ Єхезкель 21 12
- ^ Ктубот 62, амуд 1
- ^ Трактат Брахот 59, амуд 2
- ^ Єхезкель 5, 13
- ^ «Гайом йом», 8 адара II, джерело — маамар Ребе Рашаба, а потім наведено в листах Ребе Раяца.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 16, лист 5823.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 16, лист 6152
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Екев» 5713
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Екев» 5718
- ^ 1 2 Із сіхи свята Пурим 5720 (13 березня 1960)