Перейти до вмісту

Давід-Аврагам Лесельбойм

Матеріал з Хабадпедії
Давид-Аврагам Лесельбойм
Один із найстаріших хасидів у Кфар-Хабаді
Основна інформація
Дата народження5693
Місце народженняПариж
Дата смерті5 хешвана 5785 (6 листопада 2024)
КраїнаФранція, Свята Земля
Місце проживанняКфар-Хабад
Рід діяльностішаліах, машпіа, педагог, редактор
Освітаєшива «Коль Тора» в Єрусалимі, єшива «Томхей Тмімім» у Лоді
Посадашаліах і машпіа для франкомовних, редактор бюлетеня «Сіхат га-шавуа» французькою, керівник школи мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» у Броші
Сім'я
ДітиМенаше Лесельбойм та інші
Родовід

Рав Давид Лесельбойм (5693 — 5 хешвана 5785 (6 листопада 2024)) — один з найстаріших хасидів у Кфар-Хабаді, шаліах і машпіа для франкомовних у Святій Землі.

Біографія

Р. Давид проходить перед Ребе за кос шель браха

Дитинство

Рав Давид Лесельбойм народився в 5694 році (1933/1934) в єврейській родині, що дотримувалася комуністичної ідеології, в Парижі, у Франції, у батька, який у минулому був гурським хасидом.

Батьки виховували його в цілковитому відчуженні від усіх цінностей єврейської традиції, але бабуся боролася за його єврейське життя. У 5707 році (1946/1947), коли він досяг віку бар-міцви, вона відчайдушно шукала єврейського рабина, який міг би підготувати його до бар-міцви. У той час у Парижі перебувало багато хасидів Хабаду, які виїхали з Росії особливими ешелонами, серед них р. Залман Судкевич, р. Єгуда Хен і р. Хаїм Шрайбер. За вказівкою Ребе, даною до прийняття проводу, під час його приїзду до Франції, щоб зустріти матір і привезти її до США, вони почали ходити вулицями Парижа, доки його бабуся не зустріла їх і не попросила допомогти підготувати його до бар-міцви[1].

У Землі Ізраїлю

Фотокопія відповіді Ребе щодо переходу до єшиви «Томхей Тмімім» у Лоді

У 5710 році (1949/1950) здійснив алію до Святої Землі і навчався в єшиві «Коль Тора» в Єрусалимі, де почав зближуватися з ученням хасидуту Хабаду.

У 5715 році (1954/1955) надіслав лист Ребе, у якому питав, чи вступити на навчання одразу до єшиви в Лоді, чи залишитися ще на пів року або більше і тільки тоді перейти. У відповідь Ребе написав йому: «І ось, відомо щодо вивчення Тори, що коли в багатьох заповідях можна заповнити згодом те, чого бракувало раніше, до вивчення Тори це не стосується, бо кожної миті й години достатньо, щоб виконати свій обов'язок вивчення Тори, яке є постійною обов'язковою заповіддю. І так само щодо частини Тори, тобто учення хасидуту, — оскільки він пробудився до цього вивчення, то, навпаки, слід жалкувати про час, що минув досі без цього вивчення, і не відкладати ще на кілька місяців; і тому, якщо керівництво єшиви «Томхей Тмімім» у Лоді згодне його прийняти, правильно й добре зробити це зараз».

Після весілля займався вихованням у державній школі в Бейт-Дагані і протягом кількох років керував разом з р. Урі Бен-Шахаром школою мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» у Броші[2].

Один з перших активістів мівцо тфілін

Р. Давид разом з р. Шмуелем Хефером і р. Товією Плесом на березі Суецького каналу під час Шестиденної війни

Приблизно за два тижні до початку Шестиденної війни р. Давида призвали до 81-го піхотного батальйону. Разом з ним були ще четверо хасидів Хабаду: р. Шалом Фельдман, р. Агарон Тененбойм, р. Зуша Гросс і р. Шломо Гурвіц. Перебуваючи на базі, вони почули про вказівку Ребе вийти на мівцо тфілін, і р. Давид одразу почав масово накладати тфілін солдатам на базах.

Приблизно через рік після закінчення війни, в місяці тамузі 5728 року (червень–липень 1968), уперше приїхав до Ребе і ввійшов на «єхідут», на якому вони говорили, серед іншого, про війну, про перемогу і про те, що не використали можливість пробудити народ Ізраїлю до «додаткового зміцнення у справах, пов'язаних з Тим, Хто творить чудеса». Після єхідуту він записав зміст розмови і подав аркуші на редагування. Ребе відредагував і трохи виправив написане, але через кілька років аркуші з правкою було втрачено[3].

Діяльність як шаліаха для франкомовних

Р. Давид редагував бюлетень «Сіхат га-шавуа» французькою мовою, і щотижня в бюлетені з'являлася щотижнева стаття, написана ним, історія про чудо, пов'язана з листом в «Ігрот кодеш», хасидські вислови та сіха Ребе.

Останні роки

Жив у Кфар-Хабаді й в останні роки служив шаліахом і машпіа для франкомовних.

Помер у добрій старості у віці 92 років 5 хешвана 5785 року (6 листопада 2024)[4].

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

Давид-Аврагам Лесельбойм згадується ще в 10 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2600569100

Повідомити про помилку на цій сторінці