Перейти до вмісту

Єхезкель-Шрага Гальберштам

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Рабі Єхезкель-Шрага Гальберштам
Основна інформація
Відомий якАдмор із Сеняви
Дата народження20 швата 5575 (31 січня 1815)
Місце народженняТарногруд
Дата смерті6 тевета 5659 (19 грудня 1898)
Місце проживанняУйгель, Синява
НалежністьСенява
Рід діяльностіадмор, рабин
Посадарабин Рудника, рабин Роздолу, рабин Синяви, рабин Стропкова, рабин Цанза, адмор із Синяви
Учителірабі Моше Тейтельбойм, рабі Ашер-Єшая з Ропшиць, рабі Цві-Гірш із Риманова, рабі Шалом із Белза, рабі Єгуда-Цві з Роздолу
Учнірабі Єхезкель Рабинович із Радомська, рабі Натан-Нохум га-Коген Рабинович, рабі Цві-Гірш Шапіро, рабі Хаїм-Ельазар Шапіро, рабі Меїр-Шалом Рабинович, рабі Моше-Іцхак Гевірцман, рабі Аківа га-Коген Лібер з Яшниці та інші
Сім'я
БатькоРабі Хаїм Гальберштам із Цанза
БатькиХаїм Гальберштам
ДружинаТойбе, дочка рабі Ар'є-Лейба Ліпшица, Двора, Брейндл, дочка рабі Єгуди-Цві-Гірша Ейхенштейна, Хана-Рахель, Шейндл
ДітиДрезл, Нафталі Гальберштам, Хая-Сара, Моше Гальберштам, Мір'ям-Малка, Фейга-Бейла, Аврагам-Шалом, Ар'є-Лейбіш та інші
Родовід

Рабі Єхезкель-Шрага Гальберштам із Сеняви (20 швата 5575 (31 січня 1815) — 6 тевета 5659 (19 грудня 1898)) був старшим сином рабі Хаїма Гальберштама із Цанза. Адмор, рабин, найстарший із праведників свого покоління і засновник династії Сенява. Його називають «Діврей Єхезкель» за назвою його книги.

Його життєпис

Рабі Єхезкель-Шрага народився в Тарногруді; ще коли його мати була вагітна ним, вона прийшла отримати благословення від Провидця з Любліна, який устав перед нею і сказав їй, що немовля в її утробі в майбутньому освітить світ. З дитинства він служив Всевишньому із самопожертвою і докладав вражаючих зусиль у навчанні та молитві. У п'ятнадцятирічному віці одружився з дочкою рабі Ар'є-Лейба Ліпшица, автора книги «Ар'є де-вей Ілаї»[1], і переїхав жити до тестя свого тестя, рабі Моше Тейтельбойма, у містечко Уйгель в Угорщині, у якого багато чого навчився, насамперед не відступати ні на волосину від постанов «Шулхан аруху», а також щоденному очікуванню Геули. Коли померла його дружина, через дев'ять років він одружився з її племінницею, з якою овдовів через сім років. Потім він пішов вивчати хасидут і служіння Всевишньому в рабі Ашера-Єшаї з Ропшиць і в рабі Цві-Гірша з Риманова та рабі Шалома з Белза; хоча він відвідував багатьох праведників і шанував усіх, насамперед шанував трьох вищезгаданих, і передусім Сар Шалома з Белза, якого він вважав своїм учителем і не відступав від його звичаїв.

Служив рабином у Руднику, потім одружився з дочкою рабі Єгуди-Цві з Роздола, де вивчив у свого тестя науку Каббали глибоким чином, і в 5608 році (1847/1848) (1848) був призначений рабином у Роздолі. Потім служив рабином у Сеняві, потім одружився з Ханою-Рахель, родичкою Сар Шалома з Белза, і потім був призначений рабином у Стропкові. У 5629 році (1868/1869) відвідав Землю Ізраїлю і перебував у Цфаті та в Єрусалимі. У Цфаті заснував синагогу і мікву, яка існує донині й відома як синагога Цанз. У 5631 році (1870/1871) повернувся до Галичини[2]. Після відходу з життя батька був рабином у Цанзі протягом року, а потім поступився братові. Після цього повернувся до Сеняви й служив там адмором і прославився як глава праведників Галичини й один із найбільших праведників покоління, які були, і в нього були тисячі й десятки тисяч хасидів, зокрема гаони й адмори. Прославився своєю величчю в Торі, у відкритому й у таємному, і насамперед як посек, і насамперед своїм служінням і молитвою у святості й чистоті, так що тисячі, зокрема гаони й праведники, пробуджувалися від його молитви. Також був відомий як володар святого духу й чудотворець, як той, хто виправляє душі й виганяє дибуків; було багато свідчень про його дії в цьому плані, насамперед під час, коли він промовляв кідуш над вином у ніч святого Шабату.

Насамперед він був відомий якістю істини й не був упереджений до жодної людини, ні до себе, ні до інших, навіть до свого батька, і сперечався з ним у кількох відомих галахічних постановах і в кількох питаннях; разом із тим дуже шанував його як гаона і святого. І батько теж шанував його й написав у своїй книзі, що його син не збреше, навіть якщо принесуть йому весь простір світу.

Його слова Тори були зібрані в книзі «Діврей Єхезкель» його учнем рабі Аківою га-Когеном Лібером з Яшниці. Книга вийшла вперше в 5661 році (1900/1901). У книзі є вчення на Тору, свята, Тегілім, Мішлей, Шир га-ширім, молитви, Шабат, трактат «Авот», агади, промовляння Тори, «Мідраш раба», а також примітки, які він написав на Мішну, Гемару, «Шулхан арух» і книгу «Бі-неот деше». Наприкінці додано кілька чернеток респонсів з галахи, які він надсилав (чернетки збереглися в нього, оскільки в них були помилки[3]). Рабі Єхезкель не говорив Тору регулярно, бо завжди казав, що слова Тори в дусі хасидуту треба говорити лише те, що чують із Небес, і як свідчать його сини, «бо перш ніж вимовити слова Тори зі своїх уст, він зважував на терезах справедливості й в усамітненні своєї святої думки й у великому та величезному двейкуті, і відомо, що він говорив лише те, що було послано йому з Небес, тільки одному Всевишньому».

Рабі Єхезкель видав книги «Ор га-хама» (коментар до Зогару, що становить другу частину книги «Кір'ят арба» р. Аврагама Азулая) у 5657 році (1896/1897) і «Зогарей хама» (книга р. Аврагама Азулая, що є скороченням коментаря до Зогару р. Аврагама Галанте) у 5641 році (1880/1881). Наприкінці Хануки 5659 (9 грудня 1898) його вразив параліч мозку, і 6 тевета 5659 (19 грудня 1898) він відійшов зі світу. Про миті його відходу пишуть його сини: «А служіння, самопожертву і двейкут, які бачили наші очі в нього під час його відходу з життя, неможливо викласти на письмі, і про нього справедливо сказано: святий від приходу свого до відходу свого».

Про Алтер Ребе і книгу «Танія»

Одного разу в його бейт-мідраші було багато хасидів і не було місця, і тоді він сказав, що і той, хто надворі, вважається ніби таким, що стоїть усередині, і навів доказ своїм словам і сказав: «Адже в Бааль га-Танії було вісімдесят тисяч хасидів, і тому, навіть якщо приходили багато хто, не було місця для всіх, і були такі, хто стояв надворі, і все ж вважалося, що вони були всередині».

Одного разу один із його хасидів вивчав книгу «Танія» і від великого піднесення сказав: свята «Танія»; рабі Єхезкель сказав йому, що «свята» кажуть лише про три книги: Зогар, «Шла» і «Алших»\«Ор га-хаїм», потім подумав, чи не зачепив він честь книги «Танія», і постив і мучив себе багатьма постами.

Одного разу, коли вивчав «Шулхан арух» Алтер Ребе, він сказав із задоволенням: «Оце посек».

Очікування Мошіаха

Усі свої дні він очікував Мошіаха і Геули й намагався наблизити та пришвидшити її, і виправляв стіни віри й зміцнював виконання заповідей настільки, що сам їздив у ті місця, щоб виправити їх. Наприкінці своїх днів він сказав, що кінець вигнання згідно із Зогаром і його коментаторами — у 5666 році (1905/1906), це викликало великий шум, і після його відходу з життя його учень, «Даркей тшува» з Мукачева, випустив відозву, що кінець і Геулу знати не можна і це приховано від усіх, навіть від його вчителя. Його син рабі Аврагам-Шалом стверджував, що ця дія зруйнувала .

Його діти

Від першої дружини Тобе, дочки рабі Ар'є-Лейбіша Ліпшица:

Від другої дружини Двори, дочки його свояка рава Мордехая Зільберштейна, рабина Гольшиць (зятя рабі Ар'є-Лейбіша Ліпшица):

Від третьої дружини Брейндл, дочки рабі Єгуди-Цві-Гірша Ейхенштейна з Розли, сина рабі Моше із Самбора і зятя свого дядька рабі Цві-Гірша Ейхенштейна, «Атерет Цві» із Жидачова, дітей у нього не народилося.

Від четвертої дружини Хани-Рахелі[4], дочки рава Цві-Гірша Рамраза, рабина в Лешневі (брата ребецн Малки Рокеах):

Від п'ятої дружини Шейндл, дочки рава Аврагама Гевірцмана з Горлиць, онука рабі Елімелеха з Лиженська і діда рабі Моше-Іцхака Гевірцмана із Пшеворська; дітей у нього не народилося.

Учні

Рабі Єхезкель-Шрага був найбільшим з адморів Галичини свого покоління, і до нього їздили навіть адмори й сини адморів, так що «Даркей тшува» назвав його: «ребе ребеїв». Серед його учнів були:

Примітки

  1. ^ Засновник хасидизму Вишниці
  2. ^ Про це його відвідання див. «Меркевет Єхезкель», колель «Хібат Єрушалаїм», Бруклін, шват 5775 (січень–лютий 2015).
  3. ^ Передмова синів автора
  4. ^ Вдова рава Сендера Рокеаха, сина рава Ельазара, сина Сар Шалома.
Єхезкель-Шрага Гальберштам згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5167322200

Повідомити про помилку на цій сторінці