Перейти до вмісту

Шалом Рокеах

Матеріал з Хабадпедії
Шалом Рокеах
Основна інформація
Дата народження5541
Дата смерті27 елула 5615, 1781-1855 за загальним літочисленням
Місце похованнянове кладовище в Белзі
Місце діяльностіБелз
Рід діяльностірабин, адмор
Посадарабин містечка Белз (з 1817), адмор, засновник династії Белз
УчителіІссахар-Дов Рамраз, рабі Шломо, магід із Луцька, Яаков-Іцхак з Любліна, Магід із Козениць, рабі Урі, «га-Сараф зі Стрілиськ», Аврагам-Єгошуа-Гешель з Апти
УчніШимон з Ярослава, Хаїм Гальберштам із Цанза, Шалом Розенфельд із Кам'янки, Урі із Самбора, Шалом-Мордехай га-Коген Шводрон, Єхезкель-Шрага Гальберштам із Шиняве, Ханох-Еніх-Дов Меєр з Олеська, Йосеф Бабад та інші
Сім'я
Батькорабі Ельазар Рокеах (другий)
МатиРівка-Хена, дочка р. Єгуди-Зундла
ДружинаМалка, дочка рабі Іссахара-Дова Рамраза
ДітиЕльазар Рокеах, Єгуда-Зундл Рокеах з Угнева, Шмуель-Шмелке Рокеах, Моше Рокеах із Карова, Єгошуа Рокеах, Фрейда, Ейдл

Рабі Шалом Рокеах (5541 — 27 елула 5615, 1781-1855 за загальним літочисленням), якого називають Сар Шалом (у белзькому хасидизмі його називають: дер ерштер рав, перший рав), рабин містечка Белз з 5577 року (1817) і адмор з Белза до свого відходу з життя. Засновник хасидизму і династії Белз.

Біографія

Дитинство

Народився в місті Броди на початку місяця швата 5541 року (1781) у рабі Ельазара Рокеаха (другого) — з мудреців бейт-мідрашу в Бродах, і в Рівки-Гени, доньки р. Єгуди-Зундла, онука рабі Ельазара Рокеаха (першого), автора «Маасе Рокеах», і рабі Нафталі га-Когена Каца, автора «Сміхат хахамім».

У юному віці рабі Шалом осиротів, утративши батька, і був посланий матір'ю до міста «Сколе» вчити Тору в її брата рабі Іссахара-Дова Рамраза, голови рабинського суду в місті. Пізніше його дядько рабі Іссахар-Дов вибрав його в наречені для своєї доньки Малки.

Його наближення до хасидизму і його вчителі

Коли йому було близько шести років, він просив поїхати до рабі Елімелеха з Лиженська, мати допомогла йому зібрати гроші на поїздку, яка планувалася на свято Шавуот, але того ж року, 21 адара, рабі Елімелех помер.

Спочатку рабі Шалом був змушений приховувати факт свого наближення до хасидизму від знайомих, побоюючись, що вони будуть чинити йому підступи. Розповідають, що після одруження, коли він ходив вивчати хасидут у свого першого вчителя в ученні хасидуту, рабі Шломо, магіда з Луцька, він робив це глибокої ночі, спускаючись на мотузці з вікна своєї спальні в домі тестя. Під ранок, коли рабі Шалом повертався, його дружина чекала біля вікна з мотузкою, і так рабі Шалом видирався і піднімався назад до спальні.

Пізніше рабі Шалом поїхав до рабі Яакова-Іцхака Горовіца, «Провидця з Любліна», і став одним із найвизначніших його учнів. Рабі Яаков-Іцхак дуже його шанував і вже у вісімнадцятирічному віці навіть дав йому алію «Шіші», сказавши, що йому судилося стати вчителем десятків тисяч. Також він ушанував його в юному віці читанням Мегіли на Пурим, після читання рабі Яаков-Іцхак сказав: «цю історію я вже чув багато разів, але так, як розповідає цей аврех, ще не чув ніколи»[1]. У цьому вчителеві рабі Шалом бачив свого головного наставника[2]. Також він отримував учення від рабі Урі, відомого під прізвиськом «Серафим зі Стрілиська», і від Магіда з Козениць.

Спочатку рабі Шалом намагався займатися торгівлею заради заробітку і відмовлявся взяти на себе рабинську посаду, але не досяг у цьому успіху. За порадою свого вчителя, рабі Яакова-Іцхака, «Провидця з Любліна», узяв на себе рабинство містечка Белз. У зв'язку з цим розповідають, що коли рабі Шаломові запропонували бути банщиком у лазні, він мав намір прийняти цю посаду, але ребецн відмовилася, сказавши, що коли прийдуть сватати дітей, не знайдуть більше такого поважного банщика, як ти, з яким нам годилося б поріднитися...

Його свята поведінка, велич у Торі і чудеса

Серед хасидів розповідають[3], що перед початком будівництва синагоги він не спав тисячу ночей, у які займався вивченням Тори, аж поки в останню ніч йому не з'явився пророк Еліягу і вивчив з ним усю Тору повністю, і останнє, що він вивчив з ним, були закони синагоги, і саме це спонукало його взятися за будівництво розкішної синагоги.

Був відомий як гаон світу в нігле і в ністарі та в інших науках і мав звичай говорити багато Тори за своїм святим столом у Шабати і свята, а в будні (крім своєї ролі адмора) давав галахічні відповіді, які були надруковані окремо. Був відомий як вищий святий і великий чудотворець, який здійснював порятунки, чудеса і знамення воістину понад природний порядок, і був відомий як один із чудотворців, які були в народу Ізраїлю взагалі і в хасидизмі зокрема[4]. Головним чином це виражалося в передбаченні майбутнього і в пророцтвах та в зціленні хвороб тіла і душі; згідно з переказом, рабі Шалом проводив пальцями по хворому і тим самим зціляв його від хвороби. Коли до нього приходив неєврей, який потребував зцілення, рабі Шалом просив його, щоб в обмін на зцілення він не чинив зла євреям і робив їм добро. Також у хасидському переказі багато розповідається про його діяльність у сфері «виправлення душ» (душі, які не завершили свого призначення у світі й блукають у просторі та чекають праведника, який виправить їх, щоб вони могли увійти до Ган Едену).

Його відхід з життя

Помер 27 елула 5615 (1855). Приблизно за пів години до відходу з життя він сказав про себе, що перш ніж він народився, його душа відмовлялася спуститися у світ, хоча їй показали нагороду за заповіді й добрі справи, і хоча їй показали тисячі душ, які чекають на неї тут, щоб вона вела їх, аж поки Сам Святий, благословенний Він, не поручився за неї, що вона не згрішить і повернеться до Вищого світу чистою і незаплямованою, як при своєму відході, і так він пояснив вірш «Г-споди, гноблена я, поручися за мене» , Г-споди, гноблена — заради гноблених душ, які чекають свого виправлення, поручися за мене — Ти був мені поручителем, що я вийду з миром і прийду з миром, тому прошу я, щоб Ти виконав Своє поручительство. Похований на новому кладовищі в місті, і надгробок на його могилі вцілів у Другій світовій війні.

Великі Ізраїлю про Сар Шалома

Рабі Цві-Елімелех з Динова в одному зі своїх листів звертається до рабі Шалома з титулами: «Володар вищих і нижчих».

Коли рабі Хаїм із Цанза і його син відвідали рабі Шалома в Белзі, вони побачили рабі Шалома, який сидів біля столу і розмовляв разом зі своєю дружиною ребецн Малкою, і рабі Хаїм запитав свого сина, якими виглядають у його очах рабі Шалом і його дружина ребецн; відповів йому його син: «Вони виглядають як Адам га-Рішон і Хава до гріха Дерева пізнання», і батько сказав йому, що він добре побачив.

Коли рабі Шалом з Кам'янки відвідав рабі Ісраеля з Ружина, рабі Ісраель сказав йому: «Я чув, що твій учитель з Белза творить чудеса, як він їх творить?» Відповів йому рабі Шалом з Кам'янки: «Мій учитель і наставник настільки очистив і освятив усі свої органи, що в ту мить, коли він торкається хворої людини, хворий одразу зціляється».

Рабі Єхезкель із Сеняви сказав: «Коли рабі Шалом говорив Тору, на власні очі бачили, що Шхіна говорить з його горла».

З Адморами Хабаду

Розповідають[5] про Ребе Магараша, що, будучи молодим аврехом, він займався торгівлею і для цього був одягнений як купець. Одного разу, коли він роз'їжджав за межами Любавичів, йому випало потрапити на «тиш» при дворі р. Шалома з Белза («Сар Шалома» з Белза); коли р. Шалом увійшов до бейт-мідрашу, він сказав, що пахощі здіймаються до його ніздрів; р. Шалом, який на той час був старий і не бачив очима, проклав собі шлях серед публіки і не пішов на своє постійне місце на чолі столу; хасиди сказали р. Шаломові, що він іде у зворотному напрямку, але він продовжував іти, аж поки не дійшов до задньої частини бейт-мідрашу, підійшов до Ребе Магараша, узяв його за руку і сказав йому: «Аврех! Від мене не ховаються», і коли його габаї сказали йому, що, мабуть, він помилився, адже він (Ребе Магараш) купець, відповів: «Бо краща торгівля нею, ніж будь-яка торгівля», і взяв Ребе Магараша, і посадив його біля столу, і сказав йому взяти яблуко, яке лежало на столі, благословити і з'їсти від нього і роздати шираїм; відповів йому Ребе Магараш, що його батько Цемах Цедек так не чинить (мається на увазі роздавати шираїм); відповів йому, що в нього є від його вчителя Провидця з Любліна великі таємниці про справу шираїм, і тоді рабі Шалом сказав йому ці таємниці тисячею слів за найкоротший час, і тоді Ребе Магараш погодився на це і взяв яблуко, благословив, з'їв і роздав хасидам, і коли повернувся до Любавичів і розповів своєму батькові Цемах Цедеку про те, що було, батько сказав йому: «Від такого володаря святого духу ти хочеш сховатися?!»

Ребе Мелех га-Мошіах кілька разів згадує цю історію у своїх листах і просить одного з хасидів, щоб він написав йому докладніше і точніше згадану історію.

Його очікування Геули

Сар Шалом завжди вірив і очікував приходу Мошіаха, нашого праведника, в будь-яку мить; одного разу під час набирання «маїм шеланну» для заповідної маци в день, що передує переддню Песаху, хасиди сказали йому, як заведено благословляти в таких випадках, «наступного року в Єрусалимі»; відповів їм рабі Шалом: «Чому саме наступного року? Адже ми віримо і чекаємо щодня, що прийде Мошіах, наш праведник, і тому ми маємо вірити й чекати, що й із цієї води, яку ми зараз набираємо, ми ще удостоїмося спекти мацу завтра, в переддень Песаху, в Єрусалимі, і з'їсти її там».

Його онук Магарід сказав про лікаря, який лікував його, що Мошіах не покине того, в кому залишилася віра, і продовжив, що його бабуся, дружина рабі Шалома, сказала своєму чоловікові, що він Мошіах, і він сказав їй: я не хочу бути Мошіахом! Я хочу бути з поважних при Мошіахові! І продовжив його онук Магарід: ти думаєш, що він був не правий; я теж не хочу бути Мошіахом; Мошіах не буде дрібницею, він не зможе вдаватися до хитрощів; законовчителі постановляють, що грішник з Ізраїлю, який так бачив у своїх батьків, називається вимушеним (Рамбам Закони про непокірних, початок розділу 2 ); він, Мошіах, не зможе знехтувати ним, і так він не зможе взяти його з собою; він буде змушений засвітити в його серці любов і трепет перед Творцем, щоб той міг здійснити тшуву, і так він візьме його з собою («Лекет імрей кодеш» Белз, частина «Лікутім», с. 127 зі слів «Коль Яаков» р. Еліягу-Яакова Рознітенца, хай помститься Всевишній за його кров )

Його книги

Великі частини слів Тори, сказаних ним, збереглися. Здебільшого це рукописи учнів і хасидів, які записували його слова. Також збереглися деякі відповіді з галахи, написані самим рабі Шаломом.

Слова його Тори надруковано в книгах:

  • «Магараш»
  • «Медабер кодеш»
  • «Лекет імрей кодеш»
  • «Біурей га-хасидут»
  • «Га-біна ве-га-браха»

Його нігуни

Ребе склав мелодії багатьох нігунів, деякі з них збереглися в устах белзьких хасидів, і один — «Цур мі-шело ахальну», який виконують під час третьої трапези, популярний і сьогодні.

Його вчителі

Деякі з його учнів

  • Рабі Шимон з Ярослава
  • Рабі Хаїм Гальберштам із Цанза
  • Рабі Шалом Розенфельд з Кам'янки
  • Рабі Урі з Самбора
  • Рабі Шалом-Мордехай га-Коген Швадрон, голова рабинського суду Бережан
  • Рабі Єхезкель-Шрага Гальберштам із Сеняви
  • Його зять рабі Ханох-Геніх-Дов Меєр з Олеська, автор «Лев самеах»
  • Рабі Йосеф Бабад, автор «Мінхат хінух»

Нащадки

Його сини
  • Рабі Ельазар Рокеах — тесть рабі Давида зі Сколе, онука Магіда з Луцька.
  • Рабі Єгуда-Зундл Рокеах з Угнева.
  • Рабі Шмуель-Шмелке Рокеах.
  • Рабі Моше Рокеах з Карова.
  • Його наступник рабі Єгошуа Рокеах.
  • Його правнук рабі Агарон Рокеах.
  • Його правнук рабі Мордехай Рокеах.
  • Його донька Фрейда, дружина рабі Ханоха-Геніха-Дова Меєра, «Лев самеах» з Олеська.
  • Його донька Ейдл, дружина рабі Іцхака Рубіна з Бродів з Ропшиць, про яку він сказав: «Ейдл нічого не бракує, крім штраймла».

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.

  1. «Довер шалом» דובר שלום (Єрусалим) — у каталозі · читати
  2. «Довер шалом» דובר שלום (Перемишль, 1910) — у каталозі · читати

Примітки

  1. ^ (Рав Шломо-Йосеф Зевін, «Сіпурей хасидім» Моадім с. 248)
  2. ^ Головний учитель = учитель, у якого він перейняв більшу частину своєї мудрості.
  3. ^ Книга «Довер шалом» пункт 10, 14, 15 на сайті HebrewBooks
  4. ^ У книзі «Довер шалом» (посилання в попередній примітці) наводяться свідчення про його святість, його знамення і його надприродні чудеса.
  5. ^ «Нсіей Хабад у-вней дорам», першоджерело там від імені ребецн Рівки
Попередній:
-
Адмори Белза
шват 5545 (січень–лютий 1785) — 27 елула 5615 (10 вересня 1855)
Наступний:
Єгошуа Рокеах (перший) з Белза
Шалом Рокеах згадується ще в 12 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432796000

Повідомити про помилку на цій сторінці