Хад аріх, хад кацір ве-хад бейноні
«Хад арих, хад кацир ве-хад бейноні» — вираз із маамару «Патах Еліягу», що описує поділ сфірот на три лінії: праву лінію, ліву лінію і середню лінію.
«Хад арих» відповідає сфірот Хохма, Хесед і Нецах, зміст яких — поширення й виливання, тобто виливання в довжину, навіть тому, хто того не гідний. «Хад кацир» відповідає сфірот Біна, Гвура і Год, зміст яких — стиснення й збирання, і це в аспекті виливання стисло, лише гідним того. «Хад бейноні» відповідає сфірот Даат, Тіферет, Єсод і Малхут, зміст яких — середина між правою лінією і лівою лінією.
Завдяки поділу на три лінії — праву лінію, ліву лінію і середню лінію — сфірот називаються в аспекті парцуфа Адам. Бо зміст «адам» — поділ ступенів і їхнє взаємовключення, яке складається з правого боку, лівого боку і середини між ними.
Пояснення
«Хад арих» — це права лінія, зміст якої загалом — якість хесед, зміст якої — виливання без межі, як гмілут хасадім, що і бідним, і багатим. «Хад кацир» — це ліва лінія, зміст якої загалом — якість гвура, зміст якої — виливання в аспекті суду і правосуддя, лише тому, хто того гідний. «Хад бейноні» — це середня лінія, зміст якої загалом — якість тіферет, яка містить у собі хесед і гвуру, і зміст її — середина між ними[1].
Значення опису правої лінії та лівої лінії як «довгої» і «короткої» стосується не суті розділених у них сил, а способу їхнього виливання і місця, куди вони притягуються і діють.
Хохма — це зір, а біна — це слух; і як видно в матеріальному, у чутті зору, яке схоплює аж до самої матеріальності, тоді як слух схоплює лише щось більш духовне, — так і в душі: споглядання, яке в силі біни, породжує лише почуття[2], і основні якості — це від хеседа до года[3], тоді як зміст хохми — «довгий» і притягується також і нижче, як відомо, що хохма — корінь літер мовлення (які є аспектом малхут[4]).
Примітки
- ^ «Тора ор», глава Ваєра 15, 3.
- ^ Як роз'яснюється в розділі 3 «Танії» та в інших місцях.
- ^ Роз'яснено докладно в хасидських друшім Лаг ба-Омера.
- ^ Як докладно роз'яснюється в «Ігерет га-кодеш».