Шломо Шамір
| Шломо Шамір | |
|---|---|
Кореспондент газет «Гаарец» і «Маарив» в ООН | |
| Основна інформація | |
| Місце проживання | Нью-Йорк |
| Рід діяльності | журналіст |
| Посада | кореспондент газет «Гаарец» і «Маарів» в ООН |
| Сім'я | |
| Батько | р. Яаков-Мордехай Шварц |
Шломо Шамір — кореспондент газет «Гаарец» і «Маарів» в ООН, а також пише для інших газет на їдиші та івриті. Живе в Нью-Йорку. Раніше публікував щотижневу колонку в газеті «Алгемейнер журнал».
Біографія
Р. Шломо походить із родини хасидів Гура, а його дід був машбаком в Адмора «Імрей емет» з Гура.
Його батько, р. Яаков-Мордехай Шварц, заснував перший гурський бейт-мідраш у Тель-Авіві.
Упродовж років вів постійну колонку в газеті «Алгемейнер журнал» і був кореспондентом газет «Єдіот ахронот», «Маарів» і «Гаарец».
Шамір визначає себе як людину лівих поглядів на політичній карті Землі Ізраїлю і стверджує, що між хасидами та лівими є багато спільного.
Як гурський хасид
Як гурський хасид Шломо Шамір пише багато колонок на хасидські теми й публікує їх у загальній пресі.
Коли святкували сторіччя Тель-Авіва, він написав статтю, що різко критикувала керівництво Тель-Авіва, яке стерло багате минуле хасидизму в Тель-Авіві:
«У всіх заходах і церемоніях, що проводилися на честь сторіччя Тель-Авіва, зовсім не знайшов вираження — ні натяком, ні опосередковано — унікальний і захопливий розділ в історії першого єврейського міста.
Через необізнаність або з незрозумілих міркувань організатори святкування 100-річчя заснування Тель-Авіва цілком проігнорували історію міста як центру хасидизму та його минуле як бажаного місця проживання й діяльності адморів і хасидів у масштабі та якості, що могли змагатися з хасидською присутністю в містах і містечках Польщі та Галичини в період до Голокосту.
Упродовж близько сорока років, від початку 30-х і до початку 70-х років минулого століття, у Тель-Авіві жили понад 20 адморів. Частина з них були відомими хасидськими лідерами, що продовжували відомі хасидські династії Східної Європи, які емігрували до Землі Ізраїлю й вирішили оселитися саме в Тель-Авіві — а не в Єрусалимі — як у місці, придатному для відновлення їхніх хасидських дворів і забезпечення їхнього майбутнього.
За деякими з цих тель-авівських адморів свого часу закріпилася слава праведників, «що чинять порятунок». Хасиди їх шанували, і вони були центром тяжіння також і для нерелігійних, які в години лиха приходили до їхніх квартир, розкиданих по всьому Тель-Авіву, чекали на годину прийому й просили благословення та поради у «святого ребе».
Зв'язки з Ребе
Удостоївся чотири рази бути на єхідуті у Ребе в його кімнаті й почути від Ребе особливі слова. Одного разу, коли він сказав Ребе, що не хоче турбувати його своїми візитами і що може натомість надіслати йому листа, Ребе сказав йому не робити так, а й далі приходити до нього.
На одному з єхідутів Ребе сказав йому, що кожен єврей, який живе в Землі Ізраїлю, навіть якщо вважає себе найбільшим безбожником, насправді великий віруючий — інакше він не жив би в Країні.
У 5740 році (1979/1980) Ребе говорив про необхідність додати в Торі та заповідях унаслідок того, що світ вражений потрясіннями, а також Ребе вказав провести піст на кілька годин у зв'язку зі становищем і сказав, що хоча шлях хасидуту — не влаштовувати постів і самокатувань, якщо рабини постановлять, що становище справді настільки тяжке, що у зв'язку з ним треба постити кілька годин, він приєднається до цього заклику; і справді, рабини виступили із закликом до посту на кілька годин, і Ребе приєднався до цього заклику. Унаслідок цього Шамір, який не знав, що цей крок було зроблено за заохочення та схвалення Ребе, опублікував у своїй колонці в «Алгемейнер журнал», що, на його думку, становище не настільки серйозніше, ніж було раніше, тоді як редактор «Алгемейнер» рав Гершон-Бер Джейкобсон у тій самій газеті атакував колонку Шаміра. На першому фарбрейнгені, який Ребе провів у Великому залі в 770 після публікації цієї колонки (він відбувся 25 кислева 5740 року (15 грудня 1979)), Ребе відреагував у сіхі на його колонку й різко її атакував. Унаслідок цього Шамір дізнався, що й Ребе був учасником заклику, і тоді поспішив написати Ребе листа, у якому вибачився за публікацію колонки, і у відповідь Ребе пробачив його й надіслав йому листа, у якому написав йому, що той, кого Всевишній обдарував талантом до письма, має завжди звертати увагу на те, як читач витлумачить написане ним.
Шамір дав інтерв'ю для другого диска, випущеного в серії «Віра й упевненість», що вийшла у світ у медіакомпанії JEM, а також дав докладне інтерв'ю письменнику Менді Куртесу, яке було опубліковане у 2000-му випуску тижневика «Кфар-Хабад».
Зовнішні посилання
- «Я удостоївся отримати листа з вказівкою про журналістське письмо» — інтерв'ю з паном Шломо Шаміром, «Бейт Мошіах» (тижневик), випуск 616, с. 23-31.

- «Земля Ізраїлю — діжка, повна віри, що чекає на іскру» — стаття, яку він написав у книзі «Га-Рабі — шлошім шнот несіут», частина 1, с. 116.
- «Серйозна загроза» — Шломо Шамір дає інтерв'ю програмі «Моя зустріч» компанії jem.
Код особи: № 8432845701