Сфіхім
Сфіхім — рослини, що виросли в полі самі собою, і вони заборонені в сьомий рік.
У вченні хасидуту пояснюється, що Б-жественні впливи у світі під час вигнання перебувають в аспекті «сфіхім», а також вони слугують притчею для всякої непрямої дії, що здійснюється сама собою як результат первісної дії без додаткового втручання, або для такого служіння, яке є аспектом «оновлення повторення», а не цілком новою дією.
У відкритій Торі
Визначення
Сфіхім — рослини, що виросли в полі самі собою одним із таких способів:
- Рослини, що виросли з насіння, яке впало під час минулих жнив і само собою вкоренилося в землі.
- Рослини, що ростуть із коренів, які залишилися в землі й дали нові рослини
- Рослини, що виросли самі собою від рослинної сили землі, яка продовжує вирощувати подібне до того, що в ній посіяли.
Тлумачення назви «сфіхім»
Про причину, з якої ці рослини називаються «сфіхім», наводиться кілька тлумачень:
- За значенням «приєднання» і додавання до врожаю наступного року.
- За значенням другорядного, що приєднується до інших.
Заборона сфіхім
Сфіхім, які ростуть у полі в сьомий рік, заборонені в їжу[1], причому щодо причини й суворості самої заборони є суперечка між мудрецями і рабі Аківою:
На думку рабі Аківи, заборона сфіхім — заборона Тори, що виводиться з вірша «Адже ми не сіємо і не збираємо нашого врожаю», а хіба не сіємо – звідки зберемо? Але тут навчив про сфіхім, що хоча їх не сіяли – заборонено їх збирати, і вони заборонені в їжу.
Натомість, на думку мудреців, це заборона мудреців, яку вони спирали на слова вірша: «Самосіву жнив твоїх не жни і винограду з необрізаних лоз твоїх не збирай».
У внутрішньому вченні Тори
Б-жественне світло, що притягується у світ, уподібнюється польовим рослинам, як написано «Світло посіяне для праведника».
Зоар пише про це[2], що під час вигнання не можна вирощувати нові рослини, оскільки Б-жественне світло не світить у світі у своєму порядку і немає «води», що їх вирощує, як написано «Вичерпаються води в морі, і ріка спорожніє й висохне», і всі рослини — із насіння, яке «впало» і само собою дає породження.
Притягання Б-жественності в цих «рослинах» є аспектом «трава, що дає насіння», коли з однієї рослини виходять інші рослини за допомогою [[рослинної сили землі]], але не з її власного боку, а з боку невеликого ітарута ді-лтата, адже сфіхім, які виростають, саме подібні до того, що посіяли раніше.
(Цим дане світіння відрізняється від світел, що притягуються від єднання зовнішнього боку Хохми і Біни для оживлення світів, аспект «Хай вирощує земля зелень» – сама собою – світла, що притягуються ітарута ді-лейла цілковито, яке зовсім не залежить від дії нижніх творінь).
У служінні Всевишньому
У служінні Вс-вишньому «сфіхім» — це служіння баалей тшува, чиє єднання не нове єднання, а єднання, яке знову засівається у світі, єднання ор хозер, на відміну від служіння праведників, служіння яких — у порядку ор яшар.
Решимо того, хто дає, у того, хто отримує
Сфіхім слугують притчею також для всякого решимо, що залишається від впливу того, хто дає, на того, хто отримує, як-от дух чоловіка в його дружині, що залишається після єднання[3], вплив учителя на учня і сімдесят старійшин, які отримали світіння пророцтва від Моше.
Решимо, що залишається після впливу, пробуджує прагнення того, хто отримує, знову отримувати від того, хто дає – оскільки в ньому прихована сутність того, хто дає, більше, ніж у самому впливі, і воно є аспектом «нижнього праведника» і підняття іскор із сітра ахра та переваги світла над темрявою, і завдяки цьому підносяться на вище місце, і в цьому причина того, що Мошіах походить саме від нащадків Рут-моавітянки, бо коли зло стає добром, воно дуже добре.
Інші аспекти сфіхім
- Хідушей Тора – нові тлумачення Тори, які відкриває досвідчений учень, трудячись у навчанні, подібні до вирощування сфіхім, оскільки він трудиться, щоб розкрити те, що вже приховане й міститься в Торі, так само як вирощування сфіхім — це проростання насіння, яке вже міститься в землі, а не посів нового насіння.
- Вплив праведника у світі після його відходу – в «Ігерет га-кодеш» 27 Алтер Ребе втішає хасидів після відходу з життя праведника р. Менахема-Мендла з Вітебська і пише, що й після відходу з життя праведника плоди його служіння у світі продовжують вирощувати «гідулей гідулін», тобто те, що виростає з плодів його посіву в його служінні у світі, є аспектом «сфіхін», які продовжують і ростуть самі собою.
- Дії шлухім – Ребе уподібнює результати дій шлухім тому, що вони як «сфіхім» від дій Ребе, що Ребе «посіяв» шлухім у світі, а потім плоди шліхуту продовжують і самі собою вирощують плоди й плоди плодів[4].
- Перевтілення душ – під час вигнання немає нових душ, і всі душі, які є зараз, подібні до насіння, яке вже було посіяне, а тепер знову ховається в землі й знову виростає[5].
- Уявлення обличчя вчителя – коли хасид заглиблюється у свою пам'ять і уявляє в думках образ Ребе і ставить себе в те становище і стан, що були в його чотирьох ліктях, він наново оживляє те становище і стан, подібно до сфіхім, які знову виростають наново, ніби дія посіву сталася зараз[6].
Додаткова література
- «Сефер га-лікутім» букви нун самех с. 542 і далі
Примітки
- ^ На відміну від інших рослин, які дозволені в їжу і заборонені лише для торгівлі.
- ^ Глава «Трума», 166, б.
- ^ «Руха де-шавак ба», і пробуджує її прагнення знову поєднатися з ним.
- ^ Сіха 19 кислева 5719 (1 грудня 1958).
- ^ Роз'яснено в сіхі 10 швата 5719 (19 січня 1959).
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Тецаве» 5727.