Перейти до вмісту

Цахцахот

Матеріал з Хабадпедії

Цахцахот — перший корінь сфірот, як вони «перебувають» в Атік Йомін або в Акудім. На цьому щаблі сфірот не перебувають у 3 лініях (правій, лівій і середній) і навіть не у двох (правій і лівій), а включені в одну точку: в Атіку — у вигляді «немає лівого боку в цьому Атіку», а в Акудім — у вигляді «зв'язані в одній посудині».[1]

Джерело поняття

Джерело поняття «цахцахот» — у барайтот гаонів (рав Гай Гаон і рав Хамай Гаон), що наводяться в «Пардесі» Рамака[2]. Автора «Пардесу» запитують там про формулювання барайти рава Гая Гаона[3]: як можливо, що 13 атрибутів милосердя — це 13 (адже в «Сефер Єціра»[4] сказано, що сфірот — «десять, а не дев'ять, десять, а не одинадцять»)? І він пояснює[5], що 13 атрибутів — це три голови голів (у Кетері), які називаються ор кадмон ор мецухцах і ор цах, разом з 10 сфірот де-Ацилут, які були притягнуті й виведені з них шляхом еманації.

(Далі там же він наводить ще кілька місць (із Зогару та ін.), у яких пояснюється суть 3 світел (кадмон, цах і мецухцах) іншими способами, і докладно їх пояснює).

У хасидуті

Ор кадмон, цах і мецухцах — це 3 вищі аспекти у внутрішній стороні Кетера (в Атіку) (вище за Кетер- Хохму- Біну в Атіку), і це 3 перші атрибути з 13 атрибутів милосердя[6], які є коренями десяти прихованих сфірот[7] (які називаються також «трьома головами голів»[8].

І цей аспект (який називається «насолода Всевишнього» і « приємність Всевишнього» і «цахцахот») — це те саме, що в інших місцях називається РАДЛА (Риша де-ла ітьяда), як написано в «Ец хаїм» близько до кінця брами Атік[9].


Основна стаття – Голова, Риша де-ла ітьяда

Додаткові пояснення

Слід зазначити, що в різних місцях у хасидуті[10] суть трьох світел «кадмон, цах і мецухцах» пояснюється безліччю інших способів. Як на щаблях нижче за Атік (в Ацилуті, в Аріх Анпіні, в Хохмі стімаа, а також на нижчих щаблях у самому Атіку (Кетер-Хохма-Біна де-Атік)), так і на щаблях вище за нього (в АК і у світлі Ейн Соф, що передує цимцуму).

Цахцахот і схах сукки

У Зогарі наводиться[11], що ушпізін, які приходять до сукки, промовляють вірші. Аврагам Іцхак Яаков і Давид промовляють кожен з них інший вірш, а решта праведників усі промовляють вірш «І вестиме тебе Г-сподь завжди, і наситить у цахцахот язик твій»[12], і про це було сказано кілька пояснень:

  1. «Цахцахот», які промовляють «решта праведників», — це «величезна яскравість, яку не може вмістити посудина, через що світло проривається», і це пояснення попереднього вірша, який промовляє Яаков («Тоді прорветься, як зоря, світло твоє»[13], що говорить про посилення світла, здатного прорвати приховування цимцуму, тобто — світло каву)[14].
  1. «Цахцахот» — це тінь сукки. Тінь загалом — це аспект макіфа, а тінь сукки зокрема — це 10 сфірот де-Атік, які називаються «десятьма прихованими сфірот»[15].

Огласовка камац

Основна стаття – Камац

Камац — це абревіатура «Кадмон Цах Мецухцах»[16], і пояснення цього:

Про Моше-рабейну сказано, що він бачив Всевишнього «у видінні, а не загадкою» — алеф у слові «мар'е» огласований сеголом. На відміну від цього, у звичайному слові «мар'а» («шпігл», у яке дивляться, щоб побачити себе) алеф огласований камацом. Звідси вчимо, що Моше бачив Всевишнього у «світній аспакларії» (на зразок бінокля чи збільшувального скла, крізь які речі видно більшими або ближчими, ніж насправді), але решта пророків бачать Всевишнього лише в «несвітній аспакларії» (звичайне дзеркало, тобто бачать лише Його образ, а не безпосередньо Його Самого).

Тобто сьогодні неможливо (крім небагатьох праведників, що перебувають на рівні Моше-рабейну) бачити 3 ці піднесені аспекти (кадмон, цах і мецухцах) інакше як у несвітній аспакларії, і лише в прийдешньому майбутньому розкриється внутрішня сторона Атіка для всіх[17].

Примітки

  1. ^ «Ор га-Тора» Бемідбар 48, згідно з «Меорей ор», розділ «Цахцахот», пункт 14.
  2. ^ У брамі 11, «Шаар га-цахцахот».
  3. ^ Слід зазначити, що це джерело 13 атрибутів милосердя, там вони згадуються вперше.
  4. ^ Розділ 1, мішна 4.
  5. ^ У розділі 4 там же.
  6. ^ «Ор га-Тора» Ханука, частина 5, 963а.
  7. ^ «Ор га-Тора» Тецаве 1621.
  8. ^ «Ор га-Тора» Тецаве 1598.
  9. ^ «Лікутей Леві-Іцхак», примітки до «Танії», «Ігерет га-кодеш» 29.
  10. ^ Наведені, вказані й пояснені в «Сефер га-ерхім» у статтях «Світло вода небозвід» і «Ор кадмон ор цах і ор мецухцах».
  11. ^ Тижнева глава «Емор», частина 3, 104.
  12. ^ Єшаягу 58 11.
  13. ^ Єшаягу 58, 8.
  14. ^ Сидур 258.
  15. ^ «Ор га-Тора» 856.
  16. ^ «Меорей ор» коф 18, наведено в «Ор га-Тора» Тецаве 1492 та в інших місцях.
  17. ^ «Ор га-Тора» Бемідбар 1492-3, 1496-7.

Повідомити про помилку на цій сторінці