Сімха Кук
| Симха Кук | |
|---|---|
Рабин міста Реховот | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 ава 5690 (11 серпня 1930) |
| Дата смерті | 23 іяра 5782 (24 травня 2022) |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Нетанія, Реховот |
| Рід діяльності | рабин, Аб-бет-дин[В] |
| Посада | засновник єшиви-тихоніт мережі «Бней Аківа» в Нетанії, рабин міста Реховот (з 5732 року) |
| Сім'я | |
| Батько | рав Рефаель Кук |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Сімха га-Коген Кук (17 ава 5690 (11 серпня 1930) – 23 іяра 5782 (24 травня 2022)) був рабином міста Реховот, підтримував зв'язок із Ребе, приятелював із шлухім і хасидами Хабаду у своєму місті й підтримував мівцоїм Ребе.
Біографія
Народився в родині рава Рефаеля Кука, небожа й учня рава Аврагама-Іцхака га-Когена Кука.
У середині 5720-х років, за підтримки рава Моше-Цві Нерії, відкрив у Нетанії єшиву тіхоніт, що входила до мережі «Бней Аківа».
На вибори до місцевих органів влади, що відбулися 16 хешвана 5730 року (28 жовтня 1969), його було поставлено на чолі об'єднаного списку «Агудат Ісраель» і частини МАФДАЛу до міської ради Нетанії, і на виборах список отримав два мандати.
Після відходу з життя його брата, рава Шломо Кука, у свято Ханука 5732 року (13 грудня 1971) його було покликано посісти його місце як рабина міста Реховот.
Виступав за збереження цілісності Землі Ізраїлю і зміцнення поселення в Старому місті Єрусалима тощо.
Зв'язки з Ребе
У листі, датованому 21 елула 5730 року (22 вересня 1970), Ребе докладно настановляє його, як прищепити усвідомлення сказаного мудрецями: «Берешит» — заради Тори, яка зветься «решит», і т. д., і заради Ізраїлю, які звуться «решит»[1].
У приписці до загально-особистого листа, датованого Рош ходеш нісан 5733 року (квітень–травень 1973), який Ребе надіслав раву Куку через кілька місяців після початку його служіння в рабинаті Реховота, Ребе пише: «Свого часу я отримав лист шанованого знавця Тори, а після того — добрі звістки, благі по-справжньому, благі для Небес і благі для людей, про його успіх у святій роботі у Святій Землі зі святим народом, людьми його громади і пастви, у тому, щоб вести їх до тихих вод нашої святої Тори, Тори істини і Тори життя, та її заповідей, про які сказано: „і живий буде ними“. І я утверджую шанованого знавця Тори в його міцному становищі, згідно з висловом наших мудреців, благословенної пам'яті: „Хто має сто, хоче двісті, [хто має] двісті — хоче чотириста“, тобто досягнення в минулому збільшили енергію, бажання і діяльність його честі відповідно до цього вислову наших мудреців, благословенної пам'яті, і заслуга багатьох допоможе йому. Зрозуміло, зайве підкреслювати, що особливе задоволення принесли мені відомості про сприяння, допомогу і т. д. діяльності людей Хабаду, що в Реховоті, і, безсумнівно, також і в цьому він чинитиме згідно з згаданим висловом наших мудреців, благословенної пам'яті»[2].
У 5740 році (1979/1980), коли Ребе вперше закликав проводити ходи Лаг ба-Омеру, рав Кук сам брав участь у ході й навіть носив на лацкані верхнього одягу емблему ходи[3].
28 іяра 5740 року (14 травня 1980) він прибув до «дворів нашої святості» і зустрівся з Ребе в коридорі, коли Ребе ввечері вийшов зі своєї кімнати і прямував додому. Ребе привітав його і запитав, чи не рав він Кук із Реховота, і після того як той відповів ствердно, Ребе розмовляв з ним так близько 5 хвилин, перепрошуючи за те, що говорить з ним у коридорі (а не у своїй кімнаті), пояснюючи це тим, що не знав про його приїзд. При цьому Ребе подякував йому за допомогу Хабаду в його місті та за сприяння й участь у ходах Лаг ба-Омеру того року. Наприкінці розмови Ребе благословив його благословенням «прийняти Тору з радістю і внутрішньо», сказавши, що «так благословляв мій тесть, найсвятіший Адмор», а далі Ребе торкнувся роз'ясненого в хасидуті про винятковість Біркат коганім порівняно з іншими благословеннями: саме воно поширюється у вигляді «швидко біжить слово Його» — діє швидко, і Ребе попросив рава Кука, щоб той благословив його Біркат коганім. Після цієї зустрічі з Ребе рав Йосеф Гехт запитав рава Кука, чому ж він справді не благословив Ребе Біркат коганім, і рав Кук відповів: одне з пояснень того, чому не промовляють Біркат коганім у Сімхат Тора в Мусаф, — що після того, як читають благословення «яким благословив Моше, чоловік Б-жий», немає місця для благословення коганім, і рав Кук підсумував: «А якщо так, як можна перед Ребе благословляти Біркат коганім?»[4].
Коли постало питання про рабинат хабадської громади в Реховоті, яка виросла й розвинулася, і виникла потреба призначити їй рабина, Ребе спершу вказав, що це слід зробити за погодженням із мара де-атра — рабином міста равом Куком, який рекомендував провести вибори серед усіх членів громади[5]. У місяці тамуз 5741 року (липень 1981) відбулися вибори, у яких змагалися рав Шломо Гіладі, який ще до того служив море цедеком у громаді, і рав Менахем-Мендл Глуховський із шлухім Ребе у Святу Землю, і на посаду було обрано рава Глуховського.
Рав Кук підтримував дружні стосунки з хасидами Хабаду в Реховоті та з рабином громади равом Менахемом-Мендлом Глуховським[6].
Небога Ребе, пані Далія Ройтман, яка жила в Реховоті, була з ним у близьких стосунках[7].
Додаткова література
- «Благий для Небес і благий для людей», тижневик «Кфар-Хабад» 1961, с. 69
Примітки
- ^ Лист Ребе.
- ^ Лист надруковано в серії «Ігрот кодеш».
- ^ Рав Сімха га-Коген Кук (мир праху його) на ході
- ^ Рівно цього тижня 42 роки тому: коли гаон рав Ш. Кук зустрівся з Ребе
.
- ^ Зі слів р. Йосефа Блоя у його спогадах.
- ^ Рав Сімха га-Коген Кук (мир праху його) і Хабад: фотографії з його життя
.
- ^ Зі слів рава Мордехая-Менаше Лауфера
Код особи: № 8448420001