Перейти до вмісту

Нохум-Залман Гуревич

Матеріал з Хабадпедії
Нохум-Залман Гуревич
Один зі шлухім Ребе Раяца до Австралії
Основна інформація
Дата народження5671
Місце народженняЖлобин
Дата смерті9 ава 5758 (1 серпня 1998)
КраїнаАвстралія
Місце проживанняЄгор'євськ, Париж, Австралія
Рід діяльностішаліах, власник фабрики
Освіта«Томхей Тмімім» (різні відділення, зокрема в Петербурзі)
Посадашаліах Ребе Раяца до Австралії, член європейського відділення «Мерказ ле-іньоней хінух»
Сім'я
БатькоШалом Гуревич
МатиМіна, дочка р. Нохума-Залмана Хайкіна
ДружинаБатья, дочка рава Дов-Бера Левертова
ДітиШмуель Гуревич (Мельбурн), Єгудіт, Рейзл Горелік, Ейдела Блесофська, Мір'ям Гопін
Родовід

Рав Нохум-Залман Гуревич (5671 — 9 ава 5758 (1 серпня 1998)) — один зі шлухім Ребе Раяца до Австралії.

Біографія

Народився 5671 року (1910/1911) у місті Жлобин у Росії, первістком[1] у батька, рава Шалома, сина р. Яакова Гуревича[2] (його батько народився 1 швата 5641 року (1 січня 1881) у Жлобині в батьків р. Берла та Естер), хасида Кописі і нащадка Шла, і матері пані Міни, дочки р. Мохума-Залмана Хайкіна. Його батько був меламедом у старшому класі талмуд-тори в місті, що готував до переходу в єшиву «Томхей Тмімім» у Любавичах, і був убитий нацистами в місті Гомель 5702 року (1941/1942). Під час обрізання отримав ім'я на честь діда з боку матері, рава Нохума-Залмана Хайкіна[3].

У юності рава Гуревича було відправлено вчитися до єшиви «Томхей Тмімім», у якій він навчався в різних відділеннях у 5685-5694 роках (1924–1934).

5690 року (1929/1930), коли він навчався у відділенні єшиви в Петербурзі, його заарештували разом із товаришами і керівниками громади під час хвилі арештів, проведеної на початку громадянського року. Допити були довгими і важкими, але, порівняно з іншими заарештованими в цій хвилі, йому призначили лише легке покарання — «мінус шість», і заборонили жити в шести центральних областях країни.

Досягнувши шлюбного віку, одружився 5695 року (1934/1935) зі своєю дружиною пані Батьєю, дочкою рава Дов-Бера Левертова і його дружини пані Рівки, і вони оселилися в місті Єгор'євськ, приблизно за сто кілометрів від Москви.

За вказівкою Ребе Раяца 5698 року (1937/1938) його було послано до дружини рава Рафаеля-Шимона Каценеленбогена, щоб вона допомогла в його звільненні від російської армії; і після великих клопотів вказівку було виконано. Коли вона повідомила про це Ребе, Ребе Раяц відповів, серед іншого: «Б-г допоможе в тому, чого в тебе немає; напиши мені листа мовою, яка тобі легка, і надішли в ньому свою фотографію»[4].

Попри отримане звільнення від військової служби, коли було порушено договір між нацистською Німеччиною і Росією, 5701 року (1940/1941) його призвали до лав Червоної армії. Через слабке здоров'я в день призову його не відправили на фронт, а коли він одужав, його зарахували до одного з підрозділів артилерійської оборони, яким було доручено захист неба Москви та її околиць.

Коли німці наблизилися до Москви, його родина втекла в село Іванівка, і коли батькові вдавалося вирватися з армії на зустрічі, він потай приносив їм їжу з військової бази, і так вони змогли вижити.

Попри величезну складність дотримання кашруту в російській армії, він суворо дотримувався його, аж до самопожертви[5]. Так само йому вдалося запалити ханукальні свічки з великими зусиллями та величезним ризиком[6].

Після закінчення війни разом із членами родини приєднався до великої втечі, названої згодом «Виїзд із Росії 5706», і два роки жив у Парижі. У цей період удостоївся брати участь у фарбрейнгенах, які проводив Ребе в той час, коли приїхав супроводжувати свою матір у її поїздці до Нью-Йорка [7].

5707 року (1946/1947) Ребе Раяц призначив його членом європейського відділення «Мерказ ле-іньоней хінух»[8], поряд із равами Хайклом Ханіним, Залманом Каценеленбогеном, Єгошуа Пінсоном, Нафталі Глускіним, Яаковом Ліпскером та Ісраелем Лейбовим.

5709 року (1948/1949) Ребе Раяц звелів йому разом із шістьма іншими хасидами емігрувати до Австралії, і саме вони спричинили розвиток і зміцнення хабадської громади в цій країні. До групи, крім нього, входили також рав Бецалель Вільшанський, рав Іссер Клубгант, рав Шмуель-Бецалель Альтгойз, рав Шнеур-Залман Серебрянський і рав Ісраель-Аба Плискін. Деякі члени групи з роками емігрували до інших країн зі схвалення наших Ребе, провідників поколінь, а головним шаліахом із цієї групи, що діяв на місці для створення установ, був рав Серебрянський.

Будучи однією з опор установ Хабаду, створених у країні, він заснував для заробітку фабрику і удостоївся того, що Ребе заохочував його дотримуватися лінії «Лехатхіла арібер» і навіть надіслав йому як участь монету на благословення в його справах[9]. Помер 9 менахем-ава 5758 року (1 серпня 1998).

Родина

  • Його брат, рав Берл Гуревич, директор «Бейт Рівка» у Франції
  • Його брат, Яаков. Народився 9 швата 5671 року (7 лютого 1911), Жлобин.
  • Його брат, Моше. Народився 13 хешвана 5673 року (24 жовтня 1912), Карпилівка, Могильовська губернія.
  • Його брат, Іцхак.
  • Його брат, Йосеф-Хаїм. Помер у юності.
  • Його сестра, Естер. Померла в юності.
  • Його син, рав Шмуель Гуревич — директор «Бейт Рівка» Мельбурн, Австралія
  • Його дочка, пані Єгудіт, дружина рава Цві-Гірша Кляйна
  • Його дочка, пані Рейзл, дружина рава Хаїма-Елазара Гореліка, Мельбурн Австралія.
  • Його дочка, пані Ейдела Блесофська
  • Його дочка, пані Мір'ям Гопін — дружина р. Йосефа-Іцхака Гопіна, Гартфорд, Коннектикут
  • Його онук, рав Єгуда Штерн — зі шлухім Ребе в Йоганнесбург, Південна Африка
  • Його онук, Нохум-Залман Вольф — мешканець кварталу

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ У його батьків за ці роки народилися п'ятеро синів і одна дочка.
  2. ^ Картка, яку він заповнив у «Сефер га-хасидим».
  3. ^ Його фотографія надрукована в книзі «Р. Берл — хасид і вихователь», сторінка 84.
  4. ^ Повна історія, на сайті «Хабад — Ор ейн соф».
  5. ^ Див. у зовнішніх посиланнях сайт «Бейт Хабад», а також інтерв'ю з його сином р. Шмуелем Гуревичем у газеті «Кфар-Хабад».
  6. ^ Див. у попередній примітці, а також «Тшура Фаркаш» 5777, пункт 35.
  7. ^ Його фотографія на одному з фарбрейнгенів. Сидить другим зліва, а на колінах у нього його син р. Шмуель Гуревич.
  8. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 9, лист 3083.
  9. ^ «Ігрот кодеш», частина 4, сторінка 357.
Нохум-Залман Гуревич згадується ще в 11 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6372254200

Повідомити про помилку на цій сторінці