Нафталі Глускін
| Нафталі Глускін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 сивана 5666 (1906) |
| Дата смерті | 25 швата 5757 (1996) |
| Місце поховання | Бней-Брак |
| Місце проживання | Москва, Рамат-га-Шарон, Бней-Брак |
| Місце діяльності | Вегшайд (Австрія), Париж, Рамат-га-Шарон, Бней-Брак |
| Рід діяльності | шохет-бодек, громадський діяч |
| Освіта | «Томхей Тмімім» Кременчук, рабинська семінарія в Невелі |
| Посада | член європейського відділення «Мерказ ле-іньоней хінух» |
| Сім'я | |
| Батько | Шнеур-Залман Глускін |
| Мати | Міхля Глускін |
| Дружина | Тамар-Іта Глускін |
| Діти | Моше-Хаїм Глускін, Сіма Цітрон |
Рав Нафталі Глускін (22 сівана 5666, 1906 — 25 швата 5757, 1996) був шойхетом-бодеком, одним із шанованих членів громади хасидів Хабаду в Бней-Браку, одним з організаторів комітетів допомоги і сприяння біженцям Другої світової війни. Його дружина удостоїлася бути серед близьких подруг ребецн Хани.
Біографія

Народився 22 сівана 5666 року (15 червня 1906)[1] у сім'ї р. Шнеура-Залмана та матері, пані Міхли Глускін, у містечку Сенцов поблизу Чернігова, у родині, що вела свій родовід від хасидів Алтер Ребе.
Його дід з боку батька, р. Нафталі, був одним із визначних учнів р. Гілеля з Паричів і навіть ріс у його домі з малих літ, а його бабуся з боку батька була з нащадків «р. Шломо шадара», з хасидів Алтер Ребе, якого той призначив шойхетом-бодеком у Речиці, що поблизу Невеля.
У 5678-5679 роках (1917–1919) навчався в єшивах «Томхей Тмімім» Кременчук, а в 5685–5687 роках (1924–1927) навчався в рабинській семінарії в Невелі, де опанував ремесло шхіти[2].
Служив шойхетом-бодеком[3].
Досягнувши шлюбного віку, одружився зі своєю дружиною, пані Тамар-Ітою[4], донькою рава Шимона-Моше Діскіна, рабина Ляховичів.
Його дружина була серед близьких подруг ребецн Хани, матері Ребе, і в 5704–5705 роках (1943–1945), коли ребецн Хана після відходу з життя свого чоловіка, рабі Леві-Іцхака, залишилася сама в місті Алма-Ата, Тамар-Іта самовіддано допомагала їй, попри пов'язаний із цим ризик[5].
І після закінчення війни, коли родина Глускін переїхала жити до Москви, а ребецн приїхала до одного з передмість міста, вона самовіддано дбала про неї й посилала свою 13-річну доньку щодня піклуватися про її потреби.
Після виїзду з Росії перебував у транзитному таборі Вегшайд в Австрії, де разом із дружиною займався освітою в тимчасових закладах Хабаду, створених на місці, — «Бейт ульпана ле-неарім» і «Бейт Сара».
בשנת תש"ו העניק לו הרב יצחק אייזיק הרצוג המלצה, בה כתב שאף שאינו נוהג להעניק המלצות, המקרה של הרב גלוסקין הוא יוצא מן הכלל[6].
У 5707 році (1946/1947) був призначений Ребе Раяцем членом європейського відділення «Мерказ ле-іньоней хінух»[7], поряд із равом Хайклом Ханіним, Залманом Каценеленбогеном, Єгошуа Пінсоном, Нахумом-Залманом Гуревичем, Яаковом Ліпскером та Ісраелем Лейбовим. У межах цієї своєї діяльності був одним з організаторів комітетів допомоги і сприяння біженцям і діяв для створення відділення «Бейт Рівка» Франція[8].
У 5708 році (1947/1948) перебував у Парижі, звідки піднявся до Святої Землі. Після репатріації до Святої Землі жив понад двадцять років у Рамат-га-Шароні, а потім переїхав жити на вулицю «Імрей Барух» у Бней-Браку.
Його дружина була засновницею «Бейт Рівка» Кфар-Хабад і навіть удостоїлася різних вказівок від Ребе щодо управління закладом[9], а після того як захворіла й злягла, її замінили іншою завідувачкою, і навіть після того як вона одужала, її не повернули до управління закладом.
У ці роки родина час від часу отримувала посилки з продуктами від ребецн Хани — на знак вдячності за допомогу, яку вони надали їй у Росії. Ці продукти були для них справжнім порятунком через період суворої економії, що панував тоді в країні.
Був серед тих, хто спонукав до друку «Закони вивчення Тори» Алтер Ребе, і удостоївся підбадьорливого листа від Ребе за свою заслугу в цьому[10].
Листувався з Ребе з різних питань хасидуту й удостоївся того, що Ребе пояснював йому речі, які були для нього складними[11].
Постійно давав уроки хасидуту в районі свого проживання й удостоївся того, що Ребе навіть надіслав лист із благословенням учасникам уроку і заохочував його в цих справах.
У період проживання в Рамат-га-Шароні здобув велику пошану, і після відходу з життя рава Едельштейна-старшого хотіли призначити його на його місце, але він відмовився і погодився лише бути тимчасовим виконувачем обов'язків, доки його син не завершить своє навчання на рабина.
Помер 25 швата 5757 року (2 лютого 1997) і був похований на кладовищі в Бней-Браку.
Родина
- Його син, рав Моше-Хаїм Глускін — машгіах в єшиві «Хемед ла-цеїрім»
- Його донька, пані Сіма Цітрон, удостоїлася прислуговувати ребецн Хані
Додаткова література
- «Тшура» з весілля рава-хасида р. Йоеля Непрастека, 5769 — фотографії приблизно десяти листів, які він удостоївся отримати від Ребе
Зовнішні посилання
- [moreshet-auctions.com/lot-of-letters-of-smicha-for-shechita-for-rabbi-naftali-gloskin-from-rabbi-refael-kohen-der-rav-of-nevol-and-others Листи про його посвячення в шойхети]
Примітки
- ^ «Мерхав» — 2, сторінка 121.
- ^ Ці подробиці взято з відомостей, які він написав сам у «Сефер га-хасидім».
- ^ Щоденник рава Раскіна, розділ 13.
- ^ Померла в 5747 році (1986/1987).
- ^ В одному зі своїх листів ребецн Хана писала їй: «Я добре пам'ятаю твоє ставлення до мене . . у той час, коли ніхто не хотів стояти на відстані чотирьох ліктів від мене» («Ковец Ваад талмідей га-тмімім», 6 тішрея 5775 (30 вересня 2014), сторінка 70).
- ^ Каталог «Рафаелі» 2, лот 111.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 9, лист 3083.
- ^ Див. фотографії листів [il.bidspirit.com/ui/lotPage/source/catalog/auction/19118/lot/161031/מכתב-ברכה-מאת-האדמו-ר-הריי-ץ?lang=he 28 тамуза 5707 (16 липня 1947)], [il.bidspirit.com/ui/lotPage/source/catalog/auction/19118/lot/161032/מכתב-ברכה-מאת-האדמו-ר-הריי-ץ-תש-ח?lang=he 29 хешвана 5708 (12 листопада 1947)].
- ^ Див., наприклад, лист щодо її роботи в «Ігрот кодеш», частина 6, лист 1645.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 15, лист 5239.
- ^ Див., наприклад: «Ігрот кодеш», частина 17, лист 6225.
Код особи: № 6509243400