Нета-Бер Пінський
| Нета-Бер Пінський | |
|---|---|
Один із найстаріших хасидів Хабаду в Єрусалимі й один із засновників синагоги Хабаду вихідців з Росії в… | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5686 |
| Місце народження | Москва |
| Дата смерті | 23 швата 5778 (8 лютого 2018) |
| Місце поховання | Ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Учителі | Шнеур Пінський |
| Сім'я | |
| Батько | Шнеур Пінський |
| Дід (по батькові) | Цві-Гірш Пінський (Озаричі) |
| Діти | Йосеф, Цві-Гірш |
| Брати й сестри | Ісраель Пінський |
| Родовід | |
Рав Нета-Бер Пінський (5686 — 23 швата 5778 (8 лютого 2018)) — один із найстаріших хасидів Хабаду в Єрусалимі й один із засновників синагоги Хабаду вихідців із Росії в кварталі Сангедрія-га-Мурхевет в Єрусалимі.
Біографія
Народився 5686 року (1925/1926) у Москві в родині р. Шнеура Пінського, одного з тмімім, які навчалися в Любавичах у Ребе Рашаба. Р. Нету назвали на честь його дядька, р. Нети Пінського, одного з найкращих учнів єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах, якого вбили погромники під час Громадянської війни в Росії.
У дитинстві тяжко захворів дуже небезпечною хворобою, коли його батько перебував у Ребе Раяца. Коли батько ввійшов за благословенням на єхідут до кімнати Ребе Раяца, стан його сина змінився на краще, і зрештою він одужав.
У дитинстві навчався в батька і знав кількох великих хасидів, які бували в їхньому домі, серед них — хасида, людину самопожертви, р. Янкла Журавичера, хай помститься Всевишній за його кров.
У дні Великої війни був призваний до Червоної армії і воював проти нацистів, хай зітреться їхнє ім'я. Був тяжко поранений під час боїв за звільнення Польщі, але одужав і повернувся додому неушкодженим.
На початку 5732 року (1971/1972) р. Нета репатріювався до Країни і разом з іншими хасидами був одним із засновників синагоги Хабаду вихідців із Росії в кварталі Сангедрія-га-Мурхевет в Єрусалимі, разом із равом Ар'є-Лейбом Хацерновим і равом Йосефом Белкіним.
Хоча за характером він був тихим і скромним, на фарбрейнгенах від нього виходила сила духу справжнього хасидуту колишніх поколінь.
Помер 23 швата 5778 року (8 лютого 2018) у віці 92 років[1]. Похований на кладовищі на Оливковій горі в Єрусалимі.
Родина
- Його син, тамім Йосеф Пінський — помер у Шушан Пурим 5744 року (19 березня 1984).
- Його син, р. Цві-Гірш, викладає уроки хасидуту в громаді — Ткоа.
Примітки
Код особи: № 6380727400