Перейти до вмісту

Еліезер Дон-Ях'я

Матеріал з Хабадпедії
Еліезер Дон-Яхья
Хасид Хабаду, рабин міста Люцин у Латвії
Основна інформація
Дата народження4 тамуза 5598 (27 червня 1838)
Дата смерті4 тамуза 5686 (16 червня 1926)
КраїнаЛатвія
Місце діяльностіВ'ян, Люцин
Рід діяльностірабин
Посадарабин В'яна Ковенської губернії (12 років), рабин Люцина (близько 50 років)
УчителіШабтай Дон-Ях'я, Агарон-Зеліг Ціоні
УчніБен-Ціон Дон-Яхья, Єгуда-Лейб Дон-Ях'я, Аврагам-Іцхак Кук та інші
Сім'я
БатькоШабтай Дон-Ях'я
Дід (по батькові)Хаїм Дон-Яхья
МатиМалка, дочка рава Нафталі Ціоні
Дружинадочка рава Агарона-Зеліга Ціоні
ДітиБен-Ціон Дон-Яхья, Малка та інші
Брати й сестриХаїм Дон-Ях'я, Менахем-Мендл Дон-Яхья
Родовід

Рав Еліезер Дон-Ях'я (4 тамуза 5598, 27 червня 1838 — 4 тамуза 5686, 16 червня 1926) — хасид Хабаду, рабин міста Люцин у Латвії, один із учителів рава Аврагама-Іцхака Кука.

Його життєпис

Народився в містечку Дрісса 4 тамуза 5598 року (27 червня 1838) у рабина міста рава Шабтая Дон-Ях'ї і Малки, дочки рава Нафталі Ціоні з Люцина.

Ще маленькою дитиною прославився гостротою розуму й ерудицією і став відомий як «ілуй із Дрісси». Юнаком приєднався до батька в поїздці до Ребе Цемах Цедека в Любавичі, де перебував також у товаристві великих хасидів, таких як рабі Шнеур-Залман Фрадкін, автор «Торат хесед», і р. Йосеф Томаркін.

Уже у 12 років був обізнаний у багатьох трактатах Шасу, а на святкуванні бар-міцви вразив великих гаонів своїм пілпулем.

Був надзвичайно старанний, і про нього свідчили, що одного разу він провів десятки годин поспіль за навчанням на верхньому поверсі бейт-мідрашу.

Вивчавши Тору в батька всі роки дитинства, в юності поїхав навчатися до свого дядька рава Агарона-Зеліга Ціоні, рабина Люцина, і у 18 років, у 5619 році (1858/1859), одружився з дочкою свого дядька р. Агарона-Зеліга. Після одруження жив на утриманні тестя і перейняв від нього шляхи винесення галахічних рішень і настанов.

У 5624 році (1863/1864) був призначений рабином у місті В'ян Ковенської губернії, де відкрив бейт-мідраш для навчання гораа і даянут та служив рабином міста 12 років. У цей період задля заробітку заснував невелику фабрику, що виробляла свічки, які давали особливо яскраве світло порівняно з іншими поширеними тоді свічками, і незабаром успіх усміхнувся йому: свічки почали продаватися у великих кількостях, що дало йому змогу вивчати Тору в економічному достатку й щедрою рукою роздавати цдаку.

Коли вийшла постанова, що звільняла від указу про кантоністів кожного юнака, який заплатив викуп, він разом зі своїм сватом і другом р. Аврагамом-Цві Айзенштатом (автором «Пітхей тшува») об'їжджав містечка в окрузі, і вони збирали й роздавали гроші на звільнення знавців Тори та бідних юнаків від військової служби.

Після відходу з життя рава Ціоні у 5637 році (1876/1877) був призначений його наступником на рабинській посаді в містечку Люцин і служив на цій посаді близько п'ятдесяти років.

Був відомий також своєю фізичною силою: у юності врятував людей і багато майна від повеней, що спіткали Дріссу, коли річка Двіна вийшла з берегів, а в пізніші роки не боявся козаків; із його силою пов'язані й інші історії про нього. Серед іншого, він мав звичай щороку купувати ділянку пшеничного поля і сам дбав про борошно «шмура», працював на жнивах, помелі та інших роботах, пов'язаних із приготуванням борошна для маци та її випіканням, і сам тягав на горище важкі мішки з борошном тощо.

Його ім'я стоїть поряд із великими рабинами його покоління, такими як р. Хаїм-Озер Гродзенський і Рогачовер, у схваленнях книжок.

Помер точно в дату свого народження, у віці рівно 88 років, 4 тамуза 5686 року (16 червня 1926).

Родина

  • Його син, рав Бен-Ціон Дон-Ях'я, став його наступником на рабинській посаді в Люцині. Загинув у Голокості.
  • Його зять, рав Менахем-Мендл Ніхамкін, рабин Розіновська. Загинув у Голокості.
  • Його дочка Малка вийшла заміж за Ісраеля Ціоні, відомого журналіста у Сполучених Штатах.
  • Його дочка, дружина рава Шмар'ї, рабина міста Візін Ковенської губернії.

Його онук, Шабтай Дон-Ях'я, здійснив алію до Країни, був редактором газети «Га-Цофе» і недовгий час був депутатом Кнесету від МАФДАЛ.

Його праці

  • «Евен шетія»[1] (надруковано у Вільні у 5653 році (1892/1893)) — книжка респонсів на теми з чотирьох частин «Шулхан аруху». У ста сорока главах книжки він розбирає сугії, розшифровує слова рішонім і веде пілпуль зі словами ахаронім. Рав Іцхак-Ельханан Спектор у своєму схваленні книжки багато хвалить автора, якого називає «видатним і прославленим гаоном», і оцінює книжку: «Сказане викладено з гостротою і великою ерудицією, із прямими поясненнями в Шасі та в поскім». Рав Хізкіягу Медіні, автор «Сдей хемед», кілька разів наводить рішення автора «Евен шетія». Також рав Кук у своїй книжці «Хавеш пеер» наводить слова «Евен шетія» і веде з ним пілпуль
  • «Таам мегадім»[2] — стислий виклад слів «При мегадім» до «Шулхан аруху», із примітками й зауваженнями
  • Респонси Магарша Дон-Ях'я — запитання й відповіді за зразком книжки «Евен шетія».
  • Драшот із галахічних питань до Шабату га-Гадоль і до Шабату Шува (обидва рукописи втрачено під час знищення Люцина за часів Голокосту).

Учні

  • Його син, рав Бен-Ціон.
  • Його небіж, рабі Єгуда-Лейб Дон-Ях'я, автор респонсів «Бікурей Єгуда».
  • Рав Аврагам-Іцхак га-Коген Кук навчався в нього в юності, у 15 років (у 5638—5640 роках (1877–1880)), і зазнав сильного впливу його особистості й методу навчання. Рав Кук у теплих словах описує у своєму схваленні до книжки «Рав Еліезер Дон-Ях'я» (Єрусалим, 5692), написаному, коли йому було близько 67 років, як він не може забути «світле обличчя, велич душі, скарбницю доброти й приємності, прямоту розуму й широту думки», які вирізняли рава Еліезера.


Додаткова література

Зовнішні посилання

Його твори

Примітки

  1. ^ Еліезер Дон-Ях'я, «Евен шетія», (надруковано у Вільні у 5653 році (1892/1893)), на сайті HebrewBooks
  2. ^ Еліезер Дон-Ях'я, «Таам мегадім», на сайті HebrewBooks
Еліезер Дон-Ях'я згадується ще в 5 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1627516000

Повідомити про помилку на цій сторінці