Перейти до вмісту

Двойра-Лея (тітка Алтер Ребе)

Матеріал з Хабадпедії
Двора-Лея
Основна інформація
Місце проживанняВітебськ
УчителіРахель (мати), р. Малкіель
Сім'я
БатькоШнеур-Залман Познер
МатиРахель, Рахель (бабуся Алтер Ребе)
ЧоловікЙосеф-Іцхак зі Шреї («ілуй зі Шреї»)
Брати й сестриІсраель-Барух з Ліозно
Родовід

Пані Двойра-Лея Познер була дочкою р. Шнеура-Залмана Познера і сестрою р. Ісраеля-Баруха, батька Алтер Ребе.

Біографія

Її молодість

Двойра-Лея народилася в Позні, а коли вона була юною, внаслідок поширення руху Гаскала в їхніх краях її родина переселилася до Вітебська. Вона була великою вченою і вже в дитинстві прославилася своїми шляхетними чеснотами, а також допомагала матері в багатьох справах милосердя, які та чинила у Вітебську.

Про її велич написав Ребе Раяц:

Вона була єдиною у своєму роді жінкою, великою праведницею і великою вченою.. Її поведінка відповідала чудовим чеснотам, переліченим нашими мудрецями.. Ще бувши дівчинкою років семи-восьми, вона виявила свою доброту і любов до ближнього.. Коли їй було десять років, вона вже вела дім як справжня господиня.. Власними силами вона змогла вивчити весь Танах.

Її батько був проти вивчення Тори з дівчатками, проте її мати, Рахель, яка була дочкою р. Баруха Батлана з братства прихованих праведників і сама була великою вченою, внаслідок її прохання і наполегливих умовлянь, Рахель поступилася і погодилася навчати Двойру-Лею Тори. Мати також розповідала їй про братство прихованих праведників і про баалей-шем, і особливо про р. Йоеля Бааль-Шема[1]. Ці історії вона записала по порядку і ясно. І так з часом Двойра-Лея стала величезною знавчинею Нах, граматики, Гемари і Рамбама, а особливо галахи. Коли про це дізнався її батько, на її подив, він не заперечував, і це принесло йому задоволення[2]. Фактично Двойра-Лея була вченою[3].

Коли їй було близько шістнадцяти років, померла її мати, а невдовзі після цього помер батько. Її дід, р. Моше з Позни, хотів забрати її до себе, але фактично її виростили дядько Кадиш і тітка Фрейда у Вітебську.

Її весілля

Її дядько, р. Кадиш, запропонував їй зустрітися з р. Йосефом-Іцхаком, якого називали «ілуй зі Шреї». На зустрічі вона розповіла йому, що йде шляхом хасидуту. Він сказав їй, що теж хасид і що, по суті, він зустрівся з нею за вказівкою Бааль-Шем-Това.

Їхні «тнаїм» відбулися на кладовищі Вітебська, біля могили її батьків. У «Сефер га-зіхронот» наведено умови їхнього шлюбу:

1. Щоб р. Йосеф-Іцхак після весілля встановив урок Тори з Двойрою-Леєю два-три рази на тиждень.

2. Щоб Двойра-Лея продовжувала займатися шиттям і несла на собі тягар заробітку.

3. Щоб обоє вони були рівними партнерами в усіх заслугах Тори і заповідей обох.

4. Щоб те, що вона вивчає Тору, зберігалося в таємниці.

5. Щоб їхній дім вівся шляхом хасидуту згідно з вказівками Бааль-Шем-Това.

6. Щоб їхній зв'язок із хасидутом зберігався в таємниці, доки не настане час розкрити це.

7. Щоб вони виховували і ростили своїх дітей шляхом хасидуту.

8. Щоб, якщо в них народяться дочки, їх навчали Тори.

9. Щоб десятина від їхніх прибутків віддавалася на цдаку.

— За «Сефер га-зіхронот»

.

Між заручинами і весіллям Двойра-Лея слухала постійний приватний урок з учення хасидуту від р. Малкіеля, вчителя р. Йосефа-Іцхака.

Після весілля Йосефа-Іцхака призначили головою єшиви у Вітебську.

Саме Двойра-Лея погодилася і наполягла на тому, щоб висватати її брата Баруха з його дружиною Рівкою, дочкою р. Аврагама-садівника. Перед весіллям вона щодня давала Ріфці урок з галахи, хасидуту тощо.

Двойра-Лея жила у Вітебську до самого відходу з життя.

На її честь було названо ребецн Двойру-Лею, дочку Алтер Ребе.

Примітки

  1. ^ З історій, на основі яких згодом було укладено «Сефер га-зіхронот».
  2. ^ «Сефер га-зіхронот» (івритом), частина 2, с. 149
  3. ^ Так називав її Алтер Ребе — «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца, 5704, с. 65.
Двойра-Лея згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2657540002

Повідомити про помилку на цій сторінці