Давид-Тевл Каценеленбоген
| Рабі Давид-Тевл Каценеленбоген | |
|---|---|
Головний рабин Ленінграда | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5607 |
| Місце народження | Тауроген, Литва |
| Дата смерті | Вихід 10 тевета, 5691 (30 грудня 1930) |
| Місце смерті | Ленінград |
| Місце поховання | Ленінград |
| Країна | Росія |
| Місце діяльності | Вірбаліс, Сувалки, Петербург |
| Належність | Литва |
| Рід діяльності | рабин |
| Посада | рабин Вірбаліса, рабин Сувалок, голова рабинського суду і головний рабин Петербурга |
| Праці | «Мааян мей нефтоах», «Діврей Давид» |
| Сім'я | |
| Батько | р. Нафталі-Гірц |
| Мати | Хієна |
| Діти | р. Нафталі-Герц Каценеленбоген, р. Шауль Каценеленбоген, Хієна-Баше, р. Еліягу, Мір'ям та інші |
Рав Давид-Товія (Тевл) Каценеленбоген (5607 — у ніч на 11 тевета 5691 (31 грудня 1930)) — рабин Петербурга і один із найважливіших рабинів Росії свого часу.
Ребе Рашаб сказав про нього: «Ер із а ерліхер ід» [=він богобоязливий єврей][1].
Біографія
Народився в батька, р. Нафталі-Гірца, і матері, пані Хієни, у місті Тауроген у Литві, де його батько і дід обіймали рабинський престол. Він був 28-м поколінням у ланцюгу рабинів і великих мужів Ізраїлю, що сходить до Магараля з Праги[2].
Ще в юності прославився як «ілуй» своїми видатними здібностями, а в 16 років вів листування-обговорення з питань галахи з гаоном р. Йосефом-Шаулем Натанзоном, автором «Шоель у-мешив», який згадує його і у своїх респонсах. Тоді ж написав примітки до Єрусалимського Талмуду, надруковані в Єрусалимському Талмуді кротошинського видання.
У двадцять років був прийнятий рабином у місті Вірбаліс, а потім у місті Сувалки, де обіймав рабинський престол до 5667 року (1906/1907), коли був прийнятий головою рабинського суду і головним рабином у Петербурзі[3].
Під час Першої світової війни разом із р. Хаїмом-Озером Гродзенським очолював комітет, який доставляв мацу і кошерну їжу для пів мільйона солдатів-євреїв; також клопотав перед міністерством на користь 5000 рабинів і домігся їхнього звільнення від військової служби. Крім того, урятував багатьох євреїв, яких — через наклепи — звинуватили в шпигунстві й засудили до смертної кари або заслання до Сибіру.
Після більшовицької революції був засуджений Євсекцією до заслання, як і всі рабини[4].
У 5683 році (1922/1923) отримав дозвіл на друк своєї книги «Мааян мей нефтоах» на трактат «Євамот», яку було надруковано в комуністичній друкарні в Ленінграді (це була перша книга з Тори, надрукована за радянської влади).
У 5690 році (1929/1930) йому дозволили повернутися до Ленінграда[5].
На вісімдесят п'ятому році життя, у ніч на середу, 11 тевета 5691 року (31 грудня 1930)[6] помер і спочиває з миром у Ленінграді.
Родина
Був одружений двічі, і в нього народилося одинадцятеро дітей, серед них:
- Його син, р. Нафталі-Герц Каценеленбоген
- Його син, р. Шауль Каценеленбоген
- Його дочка, Хієна-Баше[7].
- Його син, р. Еліягу[8].
- Його дочка, Мір'ям[9].
Його книги
- Книга «Мааян мей нефтоах»[10] — хідушим і роз'яснення до трактату «Євамот» (Петербург, 5684).
- Книга «Діврей Давид» — давні речення і проповіді, бажані для тих, хто їх шукає (Ленінград, 5688).
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.
- «Діврей Давид» («Слова Давида») דברי דוד
- «Мей Нефтоах» («Води Нефтоаха») מי נפתוח
Примітки
- ^ «Самаркандське підпілля», с. 148.
- ^ Увесь родовід аж до батька Магараля надруковано в передмові до його книги «Мей нефтоах».
- ^ Див. «Ігрот кодеш Адмор Магаріяц», т. 16, с. 84–85.
- ^ Див. «Ігрот кодеш», там само, с. 375.
- ^ «Шаарей Ціон», тевет–адар 5691 (лютий–березень 1931), с. 51–52.
- ^ За текстом його надгробка.
- ^ Народилася приблизно в 5662 році (1901/1902) у р. Давида-Тевла і матері, пані Рахелі. Вийшла заміж за р. Єрахміеля-Зеєва Йофе. Репатріювалася до Святої Землі.
- ^ Народився 9 нісана 5665 року (14 квітня 1905). Одружився з Леєю приблизно в 5692 році (1931/1932). Репатріювався до Святої Землі в 5693 році (1932/1933), де й помер 4 швата 5750 року (30 січня 1990).
- ^ Народилася приблизно в 5671 році (1910/1911). Вийшла заміж за р. Аврагама Кречмера 12 елула 5694 року (23 серпня 1934).
- ^ Надіслав у подарунок учням «Томхей Тмімім Любавич» у Ростові-на-Дону (див. «Ігрот кодеш Адмор Магаріяц», т. 14, с. 258; т. 16, с. 65).
Код особи: № 2600453300