Гілель Цейтлін
| Гілель Цейтлін | |
|---|---|
Обдарований і впливовий письменник з роду анаш | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5631 |
| Дата смерті | переддень Рош га-Шана 5703 (11 вересня 1942) |
| Країна | Польща[В] |
| Місце проживання | Варшава |
| Рід діяльності | поет, журналіст, письменник[В] |
| Учителі | Залман Духман, Шалом-Дов-Бер Шнеєрсон (Речиця) |
| Сім'я | |
| Батько | Агарон-Еліезер Цейтлін |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Р. Гілель Цейтлін (5631 — переддень Рош га-Шана 5703 (11 вересня 1942)) — обдарований і впливовий письменник із роду анаш, автор багатьох книжок, який перебував у близьких дружніх стосунках із Ребе Раяцем.
Біографія
Народився в 5631 році (1870/1871) в сім'ї р. Агарона-Еліезера Цейтліна в хабадському містечку Корма. Родина р. Гілеля походить від нащадків р. Йосефа, «Дер алтер хазн» із Корми, який був одним із перших палких хасидів Алтер Ребе.
Р. Гілель отримав Тору й хасидут від рабина Корми рава Залмана Духмана, брата хасида Мордехая-Йоеля Духмана. Протягом року р. Гілель отримував Тору з уст Адмора р. Шалом-Бера з Речиці, онука Адмора «Цемах Цедека».
З роками він переїжджав з місця на місце, і його особистість також зазнала різних і дивних змін, але він повернувся до своїх витоків (повним і чистим каяттям, подібним до каяття мешканців Ніневії, за його визначенням) і опублікував тисячі статей, брошур і книжок, більша частина яких присвячена таємному вченню та хасидуту.
У 5692—5693 роках (1931–1933) Ребе Раяц у своїх листах заохочував перемовини з ним про поширення хасидуту й об'єднання сил письменників із роду анаш[1], а в 5694 році (1933/1934) він брав участь разом із Ребе в комітеті з постачання маци євреям Росії[2].
Його статті «Шмуесн ібер дер хабадішер вельт-анемунг» [= Бесіди про світогляд Хабаду], надруковані в 5698 році (1937/1938), були написані на замовлення Ребе Раяца, і за планом він мав написати додаткові статті (серед них: підготовку до видання кунтресу «Іюн тфіла» Мітлер Ребе і статтю про нього), і сам Ребе був зацікавлений надрукувати їх у газетах або окремими брошурами[3].
Кілька творів р. Гілеля Цейтліна про хасидут вийшли друком у перекладі на ідиш останніми роками у видавництві «Маянотеха». Серед них книжка «Мево ле-хасидут ве-ле-дарка шель Хабад» (вийшла друком у 5778 році (2017/2018)).
Відхід з життя
У 5700 році (1939/1940), під час Другої світової війни, Ребе Раяц написав головному рабинові Землі Ізраїлю гаонові раву Іцхаку-Айзіку Герцогу і розповідає йому: «Приблизно за два дні до мого від'їзду з Варшави мене відвідав мій друг, знаменитий літній письменник р. Гілель, хай живе він, Цейтлін, і зі сльозами на очах просив мене попросити вашу високу честь від його імені, щоб ваша висока честь поклопотався в Сохнуті — членом якого він є — про те, щоб йому надіслали сертифікат, бо його становище в матеріальному й духовному відношенні небезпечне. І я зі свого боку також прошу про це вашу високу честь»[4].
Зусилля з його порятунку не увінчалися успіхом, і в переддень Рош га-Шана 5703 року (11 вересня 1942) він вийшов — як розповідають — назустріч своїм убивцям, загорнутий у таліт і увінчаний тфіліном, тримаючи в руці святу книгу Зогар.
Зовнішні посилання
- «Мабат ла-хасидім ве-ле-дерех Хабад» — Гілель Цейтлін, на сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 2, с. 415, 417, 501; 11, с. 371.
- ^ Там само, 3, с. 63.
- ^ Там само, 11, с. 311—313.
- ^ Там само, 12, с. 2.
Код особи: № 3220759100